Як відрізнити «олімпіадного» хлопчика від генія

— У чому особливість приймальних екзаменів у «КПІ»?

— У нашому вузі знання абітурієнтів оцінює незалежний центр з тестування, а до приймальної комісії передаються тільки результати цієї перевірки. Серед експертів, які оцінюють роботи, практично половина з інших вузів. Кожен з них перевіряє по 15 робіт і не має можливості під час перевірки спілкуватися з іншими експертами — мінятися роботами, радитися з будь-ким.

— Як ви оцінюєте рівень підготовки нинішніх випускників нашими школами?

— З випускників звичайних шкіл показують на вступних екзаменах добрий рівень підготовки тільки 30% абітурієнтів. Найвищі знання — у ліцеїстів з київських шкіл №142 і 145, а також слухачів факультету довузівської підготовки. Вони ще у травні за своїми результатами зайняли близько 60% наявних місць. А ось сільські діти виявляються набагато слабшими за своїх міських однолітків.

— Наскільки абітурієнти та їх батьки довіряють об’єктивності оцінки їх знань вашим Центром? Чи часто подають на апеляцію?

— В основному довіряють. Однак зустрічаються і незгодні з оцінкою експертів. Одна мама, жителька одного з сіл Полтавської області, навіть приходила до нас з адвокатом. Ми зняли для неї ксерокс роботи, яку було оцінено у три бали з шістдесяти можливих. Звичайно, заробити шістдесят балів може тільки геній. Але ми і не розраховуємо на те, що все буде бездоганно виконано. Наша мета — відібрати найбільш здібних дітей.

— І ви вважаєте, що за допомогою тестів вирішите це завдання?

— Тільки за допомогою тестів — однозначно ні. За допомогою тестів можна перевірити здатність людини орієнтуватися у матеріалі в режимі цейтноту, уміння оцінити власні можливості для вирішення того чи іншого завдання, уміння планувати свій час. А ось здатність оригінально мислити, можливості аналітичного мислення, що розкривають потенційні можливості молодої людини, тестами не перевіриш, для цього потрібно пропонувати складні задачі і достатній час на їх обдумування. Часто ті, хто звик думати довго, і пропонують цікаві шляхи розв’язку. Ці свої уміння абітурієнти демонструють у другій частині наших екзаменаційних завдань, які перевіряються потім не комп’ютером, а експертами. Є такий термін «олімпіадний хлопчик». Так говорять про тих, хто може дуже швидко розв’язувати задачі, тому що його навчили швидко бачити ці рішення. Я ж вважаю, що уміння вдумуватися набагато важливіше за швидкість розв’язання задач. Таке уміння дає високі результати у майбутньому. У Москві проводився експеримент, коли професори проходили тестування для абітурієнтів. У вчених були дуже низькі результати, тому що звикли думати, і думати не поспішаючи. Експеримент показав, що тільки тестами якість знань об’єктивно не оціниш.

— Як ви ставитесь до ідеї єдиного випускного шкільного і вступного до вузу екзамену?

— У Росії це вже зробили. Однак найпрестижніші вузи наших сусідів, що покликані готувати елітарних фахівців, вводять для абітурієнтів ще і додаткові випробування, пропонуючи їм дуже складні завдання. Для підготовки еліти потрібен особливо ретельний і жорсткий відбір, і я думаю, що це розумно. Я зустрічався з міністром освіти Росії і він розповідав, як важко цю ідею спільного екзамену реалізовувати. Провести єдиний екзамен для випускників шкіл всієї України буде важко чисто технічно, це потребуватиме величезного числа людей і багато часу для перевірки усіх робіт. Хоч, якщо вирішити організаційну частину проблеми, то ця ідея несе у собі і багато позитивного і для 90% вузів вона цілком може виявитися придатною.

У Росії зараз ведеться робота стосовно удосконалення системи єдиного тестового екзамену. Передбачається складати його з трьох частин. Перша — для автоматизованої перевірки комп’ютером, друга — різні розв’язки, а третя — особливо складні завдання. Без участі фахівців у перевірці екзаменаційних робіт ніяк не обійтися. Хоч математику можна перевіряти й за допомогою тестів, але це на тих факультетах, де вона не є профільною дисципліною.

— Які факультети у абітурієнтів цього року були найпопулярнiшi?

— Прикладної математики, факультети фізико-технічного інституту та інституту прикладного системного аналізу. Це всі факультети математичного напряму. У середньому на них конкурс був по сім чоловік на місце. Цікаво, що в університетах Іспанії картина з точністю до навпаки — сім місць на одного бажаючого вчитися на математичних факультетах. Там не прийнято їздити на роботу за кордон, а банки чомусь математиків на роботу не запрошують. В Україні ж фахівці в галузі математичних наук користуються великим попитом, і у них не виникає проблем з працевлаштуванням. Саме цим і пояснюється великий конкурс на математичні факультети. Минулого року Асоціація банків України звернулася до нашого ректора, щоб він направив 350 випускників математичного напряму в аналітичні відділи банків. Просили не менеджерів, не соціологів, не економістів, а саме математиків.

— Які бачите шляхи удосконалення приймальних екзаменів?

— Ще минулого року ввели фізику як вступний екзамен на рівні «зараховано — не зараховано». На рівні четвірки за п’ятибальною системою оцінювання зараховували результат шкільних атестатів, який був не нижче чотирьох балів. Це пов’язано з різким падінням якості викладання фізики у школах. Цього року хотіли знання з фізики оцінювати за 20-балльною системою, але утрималися, оскільки рівень «шкільної» фізики все ще продовжує бути дуже низьким. Хотіли б розтягнути приймальні екзамени у часі, навіть на термін у рік, щоб не було такого великого напруження у тих, що приймають екзамени влітку. Над цим ще думатимемо.

— А як щодо захисту від корупції у вступній кампанії? Чи доводилося Центру з цим стикатися?

— Минулого року — так. Знаходили у роботах спеціальні помітки у вигляді певного малюночка, обведення кружечком якогось слова, навіть вписані прізвища у самі тексти розв’язків. Такі роботи ми вилучали, щоб колишні репетитори не змогли відшукати роботи своїх підопічних. Було і таке, що одна молода людина, що не пройшла за конкурсом, розглядаючи свою екзаменаційну роботу, обмовилася: «Марно заплатив гроші». Хтось платив і за нібито екзаменаційний варіант тесту і попався на тому, що написав розв’язки, що не відповідали запропонованим умовам. Двох не допустили до екзамену, оскільки вони прийшли з чужими паспортами. Цього року таких випадків не спостерігалося.