Як забрати дiтей з вулицi?
Сьогодні цим питанням займаються різні служби: і кримінальна міліція, і служба у справах неповнолітніх, і соціальні служби молоді. Але конкретно ніхто не несе персональної відповідальності за долю кожної такої дитини. Багатосторонній підхід виливається у перекладання відповідальності з однієї служби на іншу. Однак кожна з них шукає свої шляхи для вирішення цієї серйозної проблеми. Київський притулок для неповнолітніх за свою п’ятирічну історію накопичив чималий позитивний досвід допомоги дітям, що залишилися на вулиці без догляду дорослих.
У Київському притулку для неповнолітніх було напрочуд тепло. Здавалося, що затишним було навіть саме повітря. Дитячі очі дивилися відкрито, без тіні страху й переляку, й лише у самісінькій їхній глибині причаївся глибокий смуток і надія. Тут діти чекають, коли дорослі дядечки й тітоньки зможуть вигадати, як компенсувати відсутність найнеобхідніших у дитинстві людей — батьків. У цій установі впродовж трьох місяців утримуються діти, які не потрібні нікому... крім держави. У когось з них, той, хто найбільше за всіх у світі мав би за нормальними людськими критеріями любити ці ще не зміцнілі маленькі душі, запив і забув про батьківський обов’язок, хтось продав квартиру і поїхав у невідомому напрямку. Таких батьків розшукують працівники притулку, щоб отримати можливість оформити свого підопічного в інтернат або дитячий будинок, за допомогою досвідчених юристів відновити порушене право на житло. Однак час для турботи щодо влаштування подальшої долі дітей з притулку суворо обмежено законом — три місяці. Крім того, що необхідно розшукати батьків, потрібен ще й документ — свідоцтво про народження. Працівники притулку стикаються з випадками, коли такий документ або давно загубився, або зовсім ніколи ніким не виписувався. Деяких батьків дітей, які потрапили в притулок, позбавляють батьківських прав, до деяких дітей повертають, виходячи із законодавства, щоб через певний час їх, коли вони знову втечуть з дому, на три місяці поселити в установі для неповнолітніх.
П’ятнадцятирічний Іван навідріз відмовився навіть зустрітися з жінкою, яка дала йому життя. Мати примушувала дітей торгувати на базарі, била їх, скандалила й билася з батьком. З неблизького Закарпаття хлопчик прийшов у Київ «шукати правду». Він ретельно зібрався в дорогу — взяв нитки, голки, ложки та ще якесь нехитре добро. Тепер він на «відмінно» вчиться в Суворовському училищі, куди його прийняли завдяки турботі директора Київського притулку для неповнолітніх Віталія Сучкова. Допомогла й директор сусідньої школи.... — прийняла в класи свого навчального закладу тих дітей з притулку, чий рівень знань дозволяє вчитися з однолітками. А ті, хто значно відстає від програми, має можливість просто в стінах притулку надолужувати згаяне індивідуально за допомогою досвідчених викладачів-волонтерів.
Національний експерт проекту ПРООН «Інновація й оновлення освіти для поліпшення добробуту та пониження рівня бідності» Володимир Войтов сказав кореспонденту «Дня»: «Встановлено, що основні освітні досягнення закладаються у людини у віці 6—9 років, тобто в початковій школі. Слід було б замислитися над тим, щоб діти, які прийшли в школу з несприятливого освітнього оточення, отримували в школі можливість для розкриття своїх потенційних можливостей. У початкових класах був би сенс ввести посаду помічника вчителя, який би й міг займатися цими «особливими» дітьми, вирівнюючи їхні можливості для освіти в майбутньому». А викладачі з притулку, узагальнюючи свої спостереження, стверджують, що навчити дітей, розвитком яких раніше ніхто не займався, можна лише працюючи з ними в дуже повільному темпі й лише індивідуально. Директор притулку Віталій Глущенко сказав кореспонденту «Дня», що чимало дітей кидають загальноосвітню школу через те, що особливо гостро відчувають там свою ущербність порівняно з однолітками з благополучних сімей.
Нині у притулку 69 дітей, їм від трьох до 18 років. За рік через нього проходить до 1250 дітей. На утримання дитини в притулку на день виділяється 22 грн., з яких дев’ять — на харчування. Однак цих коштів недостатньо, особливо не вистачає осінньо-зимового взуття, тумбочок, дитячих столів, стільчиків, маленьких шаф, канцтоварів. (Ті, хто може й хоче надати допомогу притулку, можуть зателефонувати за номерами 044-515-79-90, 044-515-79-86.)
