«Якір безпеки»

Останнім часом експерти багатьох країн роблять прогнози щодо перспектив отримання Україною та Грузією Плану дій щодо членства в НАТО в грудні цього року на зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу. З одного боку, лунають прогнози, що, шанси України отримати ПДЧ збільшилися у зв’язку з подіями в Грузії. З другого боку, говориться про те, що — навпаки — шанси України погіршилися і натомість зросли її шанси щодо інтеграції в ЄС. У минулих номерах «День» подавав точку зору польських експертів, які здебільшого були прихильниками того, що російсько-грузинський конфлікт на Південному Кавказі поліпшив шанси України. І вони висловлювали надію, а це ще було до розпаду демократичної коаліції в Україні, що, зважаючи на це, НАТО повинно надати Україні ПДЧ.

Не зовсім простою у цьому питанні є ситуація в Німеччині, канцлеру якої Ангелі Меркель не сподобалися неадекватні дії Росії на Кавказі. З одного боку, канцлер чітко заявляє, що ніхто, в тому числі Росія, не має право вето на приєднання будь-якої країни до Альянсу. З другого боку, Німеччина підтримує західний вектор України і виступає за те, щоб відносини між Україною і Росією були стабільними. Разом із тим, на противагу США і Великій Британії, які беззаперечно підтримують ідею надання Україні ПДЧ, не висловлює свою думку з цього приводу.

Як пояснив українським журналістам один представник німецького зовнішньополітичного відомства, Україна займає важливе місце в політиці Німеччини. Вона є другим після Росії торговим партнером Німеччини на пострадянському просторі. Крім цього, Україна займає важливе місце в енергетичній сфері, оскільки третина німецького імпорту енергоносіїв іде через Україну.

Зазначивши, що Німеччина розглядає НАТО як основну опору зовнішньої політики і що США для неї є стратегічним партнером, дипломат сказав, що Альянс забезпечує безпеку в Європі в останні 60 років і є «якорем стабілізації» не лише для Європи, але й для інших регіонів.

І відповідаючи на запитання, чому Альянс не хоче дати Україні можливість зачепитися за цей якір, він сказав, що на саміті в Бухаресті «ми дали Україні обіцянку, що вона стане членом НАТО». І відносинам України та Альянсу було надано нової якості. Разом із тим, дипломат наголосив, що для отримання ПДЧ потрібно виконати багато умов. Зокрема, потрібен консенсус серед політичної еліти України, адже не лише багато українців є опонентами вступу України до Альянсу, але такого консенсусу немає й серед керівництва країни.

Коментуючи питання щодо розпаду коаліції, представник зовнішньодипломатичного відомства сказав, що Берлін також зацікавлений у тому, щоб Україна мала дієспроможний уряд і стабільну політичну більшість. Це потрібно для реалізації програм економічних реформ і проведення конституційної реформи. А без функціонального уряду це неможливо зробити, наголосив дипломат. Він сказав, що Німеччина співпрацюватиме з будь-яким урядом, додавши, що цей уряд повинен чітко поділяти позицію Берліна та Брюсселя щодо невизнання Південної Осетії та Абхазії, інакше це може призвести до погіршення відносин між Україною та ЄС.

Окрім політичних передумов, за його словами, НАТО зважає на такий фактор, як добросусідські відносини України зі своїми сусідами та відсутність територіальних суперечок. «Членство в НАТО, — наголосив дипломат, — повинно стати внеском країни у підвищення безпеки Альянсу в Європі та в регіоні».

Саме тому, зазначив він, у Бухаресті було ухвалено рішення лише про інтенсифікацію діалогу, а оцінку виконання умов Україною буде дано в грудні. Наразі, за його словами, зарано говорити, якою буде ця оцінка, але «ми зацікавлені, щоб у грудні було знайдено єдність позиції серед членів НАТО з цього питання», оскільки нині консультації ще продовжуються.

Дипломат зізнався, що події на Кавказі примусили Німеччину задуматися про політику сусідства і про те, чи достатньо інструментів у цій політиці вони мають для стабілізації сусідських відносин. Тому за ініціативою голови зовнішньополітичного відомства зараз в Європі думають про широкий аспект стабілізації в Чорноморському регіоні, оскільки в європейській політиці безпеки ці моменти враховані неадекватно. Такі питання розглядатимуться на засіданні Європейської комісії, яка розробить рекомендації щодо формування відносин із нашими сусідами. У цьому пакеті пропозицій по східному партнерству буде враховано ситуацію, що склалася в на Південному Кавказі.

На думку німецького дипломата, не виключено, що для цієї мети може знадобитися Пакт стабілізації, подібний до того, який було розроблено для Балкан. Він також нагадав, що Туреччина пропонує створити у цьому регіоні платформу стабільності для примирення трьох країн. І ця ідея також знаходить підтримку з боку ЄС.

Дипломат вважає, що неможливо вести мову про стабільність і безпеку в Європі без Росії, без якої неможливо вирішити багато питань, а тим більше — якщо вона проти. Але, разом із тим, він зазначив, що це не означає права вето Росії на запрошення України до НАТО. У Німеччині пояснюють негативну реакцію Росії на розширення тим, що Москва вважає, що Вашингтон керує НАТО, і розглядає процес розширення НАТО як послаблення своїх позицій. А що стосується розширення ЄС і залучення до цього об’єднання різних країн — у цьому Росія не бачить для себе загрози.

У Берліні вважають, що процес зближення України та ЄС не залежить від процесу інтеграції в НАТО. Це два різні процеси. На думку німецького дипломата, нещодавній саміт Україна — ЄС був кроком уперед у розвитку відносин між Брюсселем і Києвом. Хоча Києву і не було надано перспективи вступу до ЄС, зважаючи більшою мірою на внутрішньоєвропейські обставини, після підписання угоди про асоціацію та при її успішній реалізації Україна отримає великі можливості. На думку дипломата, підписаний у Парижі пакет домовленостей є привабливим не лише для ЄС, а й для України, попри те, що не всі очікування Києва справдилися.

Інший німецький експерт вважає, що до названих вище умов, виконання яких необхідне для приєднання України до НАТО, потрібно додати «вікно можливостей». Іншими словами — сприятливих обставин, за яких можливий вступ країни до Альянсу. На думку цього експерта, за нинішніх умов до НАТО не вступила б Естонія. Експерт вважає, що нові «вікна можливостей» можуть з’явитися у випадку демократизації Росії. Відтак виходить, що Україні потрібно вміти використовувати ті можливості, як і бути завжди готовою до можливостей, що з’являються. Але чи до цього нинішній політичній еліті України, яка зчепилася у новій боротьбі за владу...