Йоріко КАВАГУЧI: «Сподіваємося разом iз Україною домагатися реформи ООН»

— Яким є японське бачення нового світоустрою?

— Після закінчення «холодної війни» з огляду на стрімкий розвиток процесів глобалізації міжнародна спільнота зіткнулася з необхідністю вирішення не тільки традиційних проблем, таких як міждержавні протистояння та конфлікти, поширення інфекційних захворювань, але й нових викликів — міжнародний тероризм, поширення зброї масового знищення тощо. Світова спільнота продовжує пошуки з метою затвердження нового стабільного світоустрою, який би прийшов на зміну системі часів «холодної війни».

Для подолання таких нових труднощів лідерство США — країни, що має величезні можливості у військовій, економічній, інформаційній та інших сферах, — є необхідним елементом. З іншого боку, для вирішення таких комплексних проблем також необхідне співробітництво міжнародної спільноти та згуртовані зусилля сторін, які мають як прагнення, так і можливості вирішувати ці завдання.

Для створення системи міжнародного співробітництва велику користь мало б використання такого найбільш універсального та всеосяжного міжнародного органу як ООН. З огляду на це, необхідною є реформа ООН з урахуванням змін міжнародного становища, а також зусилля, спрямовані на підвищення ефективності та авторитетності її діяльності.

З огляду на вищесказане можна зазначити, що Японія й надалі надаватиме важливе значення союзницьким відносинам зі США, але водночас виявляє глибоку зацікавленість в міжнародній співпраці.

— Рішення про можливість відправлення японських військових до Іраку — серйозний і багато в чому ризикований крок. Що вплинуло на прийняття такого рішення?

— Тема відновлення Іраку, з погляду підтримки правопорядку у вкрай важливому для встановлення миру в усьому світі регіоні Близького Сходу, є дуже нагальним завданням. Тому, очевидно, що і наша країна, спираючись на резолюцію РБ ООН №1483 і будучи учасником світових процесів, виконує належний обов’язок перед міжнародною спільнотою, беручи участь у відновленні Іраку.

У окремих регіонах Іраку недостатньо розвинена інфраструктура, ще недостатньо забезпечена суспільна безпека. Тому наша країна, як і інші країни, армії яких надають допомогу у відродженні Іраку, вважає важливою використання Сил Самооборони Японії, які цілком самозабезпечені, для вирішення цих проблем. Також Сили Самооборони Японії, починаючи з миротворчих операцій у Камбоджі, неодноразово з успіхом брали участь у операціях iз встановлення миру в різних регіонах планети, чим заслужили довіру та високу оцінку міжнародної спільноти. З огляду на те, що Японія прийняла рішення сприяти відновленню Іраку, нам дуже важливо використати в цій ситуації Сили Самооборони, що також виправдає й очікування світової спільноти.

Враховуючи всі ці аспекти, наша країна з метою внесення належного внеску в зусилля світової спільноти з відновлення Іраку наприкінці липня цього року прийняла Закон про спеціальні заходи для відновлення й надання гуманітарної допомоги Іраку. На основі цього Закону, одним із положень якого передбачено відправлення частин Сил Самооборони до Іраку, наша країна нині детально аналізує ситуацію в регіоні і розглядає заходи, адекватні цій ситуації.

— Наскільки актуальною в сучасних умовах є думка Японії про необхідність реформи Ради Безпеки ООН? Наскільки важливою для Токіо в цьому питанні може бути підтримка України?

— З огляду на проблеми, що виникли останнім часом в Іраку, з’являються найрізноманітніші думки щодо діяльності ООН, але саме зараз, коли ступінь довіри до ООН змінюється, необхідно докласти всіх зусиль для здійснення перетворення ООН, почавши з реформи Ради Безпеки.

У ситуації, що склалася, коли дискусії навколо реформи Ради Безпеки поки не приводять до конкретних результатів, її проведення необхідно організувати таким чином, щоб ці перетворення отримали підтримку більшості країн-учасниць. Для цього ж необхідно визначитися з першими кроками, що ґрунтувалися б на взаємній згоді, які й визначать подальший напрям реформи.

Нас дуже обнадіює підтримка України, надана Японії як кандидату на обрання постійним членом Ради Безпеки ООН. Зі свого боку, ми сподіваємося, що й надалі, тісно співробітничаючи з Україною, докладатимемо всіх зусиль, спрямованих на якнайшвидше здійснення реформи ООН.

— Що заважає розвитку японських інвестицій в українську економіку?

— Розвиток економічних відносин, особливо інвестицій, залежить від різних чинників. Японія та Україна лише нещодавно перейшли 10-річний рубіж із часу встановлення дипломатичних відносин. Тому для залучення в Україну нових інвестицій, які подолали б географічну віддаленість між двома країнами, а також затяжні економічні труднощі в самій Японії, необхідні відповідні стимули, як, наприклад, очевидні переваги інвестування в Україну порівняно з іншими країнами.

У зв’язку з цим Україні для розвитку інвестицій важливо було б докладати більше зусиль у сфері всебічного вдосконалення відповідної законодавчої бази, а також для забезпечення податкових пільг для іноземних підприємств. Я знаю, що японські підприємства безпосередньо зацікавлені в тому, щоб було забезпечено прозорість законодавства, ліквідовано корупцію, знижено податкові ставки, знято обмеження на вивіз капіталу та прибутку, а також обмеження на доступ до ринків і виконання контрактів, усунено дискримінацію іноземного інвестора порівняно з внутрішнім тощо.

З іншого боку, я впевнена, що в Україні, яка ще з часів колишнього Радянського Союзу має високі технології у важкій промисловості та багаті ресурси у галузі сільського господарства, існує економічний потенціал та хороші можливості для посилення економічних зв’язків із Японією. Зокрема я чула, що японська компанія «Ядзакі-Індастрі» вирішила інвестувати в Україну, також деякі інші підприємства розглядають можливість таких інвестицій. Сподіваюся, що ці проекти будуть вдалими і стануть хорошим прикладом, свого роду сигналом для стимулювання інвестицій в Україну іншими японськими підприємствами.

Крім того, Японська організація зовнішньої торгівлі (JETRO) планує до кінця цього року провести в німецькому місті Дюссельдорф семінар на тему української економіки для японських компаній, представлених у Західній Європі. Сподіваюся, цей семінар буде корисним для розвитку економічних відносин між нашими країнами.

— Як переконати США приєднатися до Кіотського протоколу? Якими можуть бути основні напрями співробітництва з Україною в питаннях, пов’язаних із Кіотським протоколом?

— Глобальне потепління є однією із проблем, від вирішення яких залежить виживання людства. 1992 року було підписано Рамкову конвенцію про зміну клімату з метою стабілізувати концентрацію парникових газів в атмосфері на безпечному рівні, однак навіть після цього загальний обсяг викидів парникових газів продовжував зростати. Виявилося, що одного тільки виконання загальних положень Рамкової конвенції щодо скорочення викидів недостатньо для досягнення поставленої мети. Кіотський протокол на законодавчому рівні закріплює кількісні та часові зобов’язання розвинених країн і країн з перехідною економікою скоротити такі викиди для досягнення мети Рамкової конвенції, що є надзвичайно важливим першим кроком для концентрації зусиль світової спільноти у боротьбі зі зміною клімату.

Японія як головуюча країна Кіотської конференції 1997 року доклала всіх зусиль для прийняття Кіотського протоколу. Якнайшвидше введення в дію цього протоколу, затвердження та впровадження його міжнародних механізмів є вкрай важливим з погляду збереження навколишнього середовища на Землі.

У боротьбі зі зміною клімату роль США, які викидають в атмосферу найбільшу кількість парникових газів, має бути чільною. Японія щиро сподівається, що США в майбутньому стануть докладати більших зусиль для запобігання глобальному потеплінню, а також конструктивно підходитимуть до розробки загальних правил, участь в якій беруть усі країни. Японія досі використовувала свої можливості для того, щоб впливати на США в цьому питанні під час японсько-американських зустрічей на високому рівні, конференцій сторін Рамкової конвенції про зміну клімату тощо, і планує продовжувати цю діяльність у майбутньому.

Що стосується України, то я сподіваюся на розвиток співробітництва з Києвом в таких питаннях, як спільне виконання положень Кіотського протоколу та перерозподіл квот викидів в атмосферу. Однак для використання цих механізмів необхідно, щоб Україна ратифікувала Кіотський протокол.

Усвідомлюючи необхідність участі всіх країн у зусиллях зі скорочення викидів парникових газів, Японія збирається робити все можливе для встановлення загальних правил, які б діяли для всіх країн, включно зі США та країнами, що розвиваються. Сподіваюся, що і з Україною ми співробітничатимемо для встановлення таких правил.

— В Україні високо цінують допомогу, яку Японія надає в питаннях, якi пов’язанi з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Чи вона надалі скорочуватиметься або ж, навпаки, на цій основі можуть виникнути нові напрями співробітництва?

— Наша країна — єдина, яка відчула на собі дію ядерної зброї, ми маємо достатні знання у сфері лікування захворювань, спричинених радіоактивним випромінюванням. Тому Японія надає активну допомогу в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і для нас дуже важливим є факт високої оцінки українською стороною наданої допомоги, зокрема спрямованої на ліквідацію негативних наслідків ядерної катастрофи.

Японія, поряд із фінансовими внесками до Фонду об’єкта «Укриття», з 1991 року регулярно організовує програми стажування для українських фахівців з ядерної безпеки та направлення японських фахівців в Україну, програми гуманітарної допомоги, постачає медичне обладнання та медикаменти, а також надає фінансову підтримку різним громадським організаціям. Також, у рамках програми ядерного роззброєння, Японія поставила медичне обладнання і медикаменти для обстеження та лікування українських військовослужбовців, які постраждали від радіоактивного випромінювання під час ліквідації ядерної зброї. Це обладнання також використовується і для реабілітації чорнобильців. Надалі ми плануємо, використовуючи різні можливості, розробляти нові масштабні проекти для широкого кола людей, які потребують допомоги.

— Наскільки важливим для Токіо, що сповідує «три без’ядернi принципи» у своїй політиці, є те, що Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї?

— Той факт, що Україна самостійно прийняла рішення цілком знищити ядерну зброю, успадковану від Радянського Союзу, а також факт приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерної держави, є вагомим внеском у справу скорочення ядерних озброєнь у всьому світі та отримав високу оцінку з боку Японії.

— Яким чином можна було б запровадити дієвий контроль за розповсюдженням ядерної зброї?

— Наша країна, яка пережила трагедії Хіросіми та Нагасакі, усвідомлює неприпустимість повторення ядерної катастрофи і прагне якнайшвидшого створення безпечного світу без ядерної зброї. Тому головним є постійне виконання реальних кроків у цьому напрямі.

У зв’язку з цим наша країна докладає зусиль для підтримки та зміцнення міжнародної системи скорочення та нерозповсюдження ядерної зброї, в основі якої — Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Також велике значення у практичному здійсненні цього курсу має якнайшвидше набуття чинності Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань та універсальну дію додаткового протоколу МАГАТЕ. Крім цього, на засіданні Першої Комісії Генеральної Асамблеї ООН з 1994 року Японія щороку подає Проект зі скорочення ядерних озброєнь. Японія очолює світову спільноту в цьому процесі та докладає всіх зусиль для подальшого розвитку діалогу та здійснення реальних кроків, спрямованих на скорочення ядерної зброї.

— Якими можуть бути шляхи вирішення проблеми Північної Кореї?

— Наша країна категорично не допускає можливості розробки ядерної зброї Північною Кореєю, висуває Північній Кореї вимоги повного та безповоротного припинення всіх таких розробок. Крім цього, використовуються різні можливості для впливу на Північну Корею, як наприклад шестистороння зустріч, що відбулася днями. Надалі ми також збираємося в тісній взаємодії з усіма зацікавленими країнами продовжувати висувати вимоги до Північної Кореї припинити програму розробки ядерної зброї.

Наша країна й надалі дотримується курсу на досягнення нормалізації в дипломатичних відносинах із КНДР, що слугуватиме миру та стабільності в Північно-Східній Азії відповідно до Пхеньянської декларації між Японією та Північною Кореєю. У вирішенні різних проблем, що існують між Японією та Північною Кореєю, в тому числі ядерної, головне — це розуміння з боку Пхеньяна того, що вирішення цих проблем слугуватиме інтересам самої Північної Кореї.

Зокрема пріоритетним завданням у японсько-корейських двосторонніх відносинах є вирішення проблеми викрадення японських громадян. Уряд Японії збирається продовжувати висувати наполегливі вимоги до Північної Кореї, щоб було вжито конкретних заходів з урегулювання цього питання, починаючи з повернення на батьківщину викрадених громадян та членів їхніх сімей.