За крок від аверсу

У п’ятницю Україна та Польща старанно уникали слова реверс та істотно просунулися в справі співпраці в створенні Євроазійського нафтотранспортного коридору, призначеного для аверсу, тобто поставки до Європи високоякісної каспійської нафти. У Варшаві представники урядів двох країн обмінялися нотами про завершення передбачених їхніми законодавствами юридичних процедур після затвердження підписаної 26 листопада минулого року міжурядової угоди про використання нафтопроводу Одеса — Броди та його інтеграції з польськими потужностями. У розвиток цієї угоди ВАТ «Укртранснафта» та польське АТ — підприємство з експлуатації нафтопроводів «Пшиязнь» — підписали договір з підготовки до реалізації проекту нафтопроводу «Одеса—Броди—Плоцьк— Гданськ». У ньому передбачається, що пропускна спроможність нафтопроводу (довжина його польської частини 500 км) становитиме (очевидно, після завершення будівництва та запуску останньої черги. — Авт. ) 25 мільйонiв тонн нафти на рік. А повна оцінна вартість проекту (польської його частини) — 350-450 млн. євро. Президент «Укртранснафти» Олександр Тодійчук у кулуарах стверджував у розмові з журналістами, що ЄАНТК запрацює в напрямку Європи, не чекаючи спорудження його польської ділянки. «Ми можемо працювати за поставками нафти до Польщі, використовуючи комбіновану схему. Нафтопроводом — до Бродів, а потім залізницею на польські нафтопереробні заводи. Ми ведемо переговори, і вже є перші результати з поставки туди (нафтопереробним концернам «Орлен» і «Лотос») 500 тисяч тонн на рік». Тодійчук також сказав: «Сьогодні ми маємо пропозиції від компаній, які видобувають нафту на Каспії, про поставки до 14 мільйонів тонн. На першому етапі ми хочемо вийти на 5-6 мільйонів із тим, щоб зробити проект рентабельним уже з перших етапів його експлуатації». Тодійчук вважає, що навколо проекту «Одеса— Броди—Плоцьк—Гданськ», як і навколо будь-якого іншого великого інвестиційного проекту, триває конкурентна боротьба. З його слів, «віце-прем’єр-міністри підтвердили сьогодні, що це — звичайний процес».

Утім, «звичайність» процесу відбивалася в анекдоті, який побутував серед учасників української делегації: куми випивають, Микола запитує: ніяк не можу второпати, чим реверс відрізняється від аверсу? Сашко наливає. П’ють. І тепер він запитує: ну як, добре пішло? — Ой, добре! — У тому-то й річ, каже Сашко, ось якби пішло назад, тоді це був би реверс!

У Варшаві в п’ятницю панувала якщо не ейфорія, то, щонайменше, неприхований оптимізм. Присутні на церемонії обміну нотами та підписання договору хоч і не задовольнили повністю свій інформаційний голод, але все ж голосно аплодували та промовляли гарні слова. При цьому звертали на себе увагу деякі деталі, в яких, як відомо, і ховається деяка нез’ясовна сила, незалежно від того, з яким знаком, плюсом чи мінусом, їх сприймають. Почнемо з тих, які можна назвати позитивними. Серед учасників був і навіть виступив із прекрасною, сповненою оптимізму напутньою промовою на адресу проекту і відповідних договорів представник Єврокомісії Фаузі Бенсарса. На його думку, для перевірки й оцінки ефективності роботи нафтопроводу знадобляться навіть не кілька років, а лише кілька місяців. Мовчки, але дуже переконливо були присутні при цьому також посли США та Казахстану.

Серед загадкових деталей була відсутність у складі української делегації (заздалегідь заявленого) заступника міністра палива й енергетики та глави НАК «Нафтогаз України» Юрія Бойка (напевно, він визнав достатнім, що делегація скористалася його службовим літаком, тоді як він сам, усупереч рішенню колегій двох міністерств, був зайнятий у черговому етапі кампанії на користь підвищення в країні газових цін). Насправді з Бойком, відомим у журналістських колах як заклятий друг аверсу Одеса — Броди, все логічно. Менш зрозумілою видається заміна в останній момент першого заступника глави українського МЗС Олександра Чалого його колегою Олександром Моциком.

Звертав на себе увагу і той факт, що сторони всіляко намагалися уявити небо над проектом ЄАНТК абсолютно безхмарними. Можливо, все саме так, і їм відомі і ще якісь важливі підкріплюючі деталі, недоступні тим, хто спостерігає за розвитком проекту поза залом для переговорів. Хоч як би там було, відповідаючи на запитання «Дня», віце-прем’єр і міністр інфраструктури Польщі Марек Поль, схоже, не без іронії відзначив, що «хоч і є певна негативна увага зі сторони медіа» (такою була версія професіонального перекладача МЗС, а диктофон зафіксував зрозумілі і без перекладу слова про «спекуляції» деяких зацікавлених медіа), «вже понад рік немає жодних сумнівів (у польської сторони — Авт. ) стосовно цього проекту». Не могло не непокоїти Польщу і повідомлення про те, що буквально напередодні описуваних варшавських подій українські ЗМІ дали витік із джерела, що переказало попередні висновки компанії Energy Solution, яка готує техніко-економічне обгрунтування реверсу. «Джерело» запевняло, що головний висновок такий: реверс російської нафти нафтопроводом Одеса — Броди економічно вигідний.

Глава української делегації віце-прем’єр Андрій Клюєв (на фото праворуч), відповідаючи на запитання українських і польських журналістів, також віддав належне дипломатії. Коли його спитали, яке рішення прийме уряд України, якому Президент країни доручив поставити крапку в проблемі вибору аверс/реверс, найголовніший енергетик і промисловець відповів: «Я нещодавно дивився телерепортаж «Євроньюс», там показували, скільки танкерів стоять у черзі, щоб пройти Босфор. Тому нині проект Одеса — Броди дуже актуальний і дуже перспективний». З цього можна зрозуміти: а) Клюєв розуміє переваги українського та польського шляху каспійської нафти до Європи; б) Клюєв знає про тиск iз боку лобістів реверсу, і тому ще не впевнений у тому, яке рішення прийме уряд України. Щоправда, відповідаючи ще на одне запитання про вибір напрямку для нафтопроводу, він, здавалося б, відповів без варіантів: «Природно, це буде той напрямок, у якому його (нафтопровід — Авт. ) будували». (Ось тільки прихильники протилежної думки стверджують, що проект спочатку передбачав також і реверс).

Успіхи молодого віце-прем’єра у володінні прийомами дипломатії підтверджує й ексклюзивне інтерв’ю, яке «День» узяв у нього на борту літака під час польоту з Варшави до Києва.

— Чи легко далося уряду України рішення схвалити проект угоди з Польщею стосовно нафтопроводу Одеса — Броди — Плоцьк — Гданськ?

— На засіданні Кабінету Міністрів розглядали це питання. Рішення прийняли одноголосно.

— Тобто прийняти його було легко?

— Це було зроблено одноголосно, і це — головне.

— Ви відчували при цьому якийсь тиск?

— Жодного тиску на нас не було.

— Чому це рішення прийняли не в грудні, як планували раніше, а тільки тепер?

— У грудні ми фізично не встигали це зробити. Польща також не встигала, щоб усе це зробити синхронізовано. У результаті польська сторона затвердила угоду 13 січня, а ми 14-го, тобто фактично одночасно.

— Як ви особисто ставитеся до висновків компанії Energy Solution про економічну доцільність тимчасового (на три роки) реверсу нафтопроводу?

— Річ у тім, що ще жодних пропозицій не було. За завданням Міністерства палива й енергетики розглядається кілька варіантів роботи нафтопроводу. Тому ще не було конкретних пропозицій і висновків із боку названої вами компанії. Сьогодні тривають консультації на рівні експертів Мінпаливенерго та Energy Solution.

— Отже, те, що оприлюднило одне з агентств, — дезінформація?

— Це запитання не до мене, а до того, хто опублікував цей матеріал.

— Як, на вашу думку, відреагувала б Польща, якби український уряд схвалив рішення щодо реверсу?

— Я не можу відповідати за уряд іншої країни. Слід запитати в мого колеги, віце-прем’єра Марека Поля. Щоб розсіяти всі ваші сумніви, я розповім вам важливу новину. У передостанній робочий тиждень сесії парламенту Комітет з питань економічної політики та підприємництва розглянув, схвалив і рекомендував Верховній Раді прийняти за скороченою процедурою, тобто відразу ж у першому читанні законопроект, що дозволяє концесію нафтопроводу Одеса — Броди. І якби наша Верховна Рада працювала і прийняла цей документ, то всі сумніви стосовно української позиції було б знято, оскільки вмить знайшлися б охочі стати концесіонерами. А отже — й інвестиції для подальшого розвитку проекту на території Польщі, і нафта для поставок до Європи. Я впевнений, що цей закон приймуть уже в лютому, що послугує могутнім стимулом для розвитку ЄАНТК.

— Ваш попередник на посту віце-прем’єра Віталій Гайдук голосно «прикрив» процес створення міжнародного газового консорціуму. Яка ваша позиція?

— Газотранспортний консорціум працює. Тривають — і досить інтенсивно, — переговори. Найближчим часом ми вже перейдемо до інвестиційної стадії проекту. Ви знаєте, що прийняли вже рішення будувати новий газопровід. І я скажу вам найостаннішу інформацію: його будуватимуть у напрямку від західного нашого кордону до східного. Перша ділянка пройде від Ужгорода до Богородчан. Якщо не помиляюся, довжина труби становитиме 326 кілометрів. Це істотно і за короткий строк збільшить пропускну спроможність нинішньої газотранспортної системи. Учора ввечері (15 січня. — Авт. ) НАК «Нафтогаз» підписав відповідний протокол з АТ «Газпром». Це дуже перспективний проект, і ми в ньому надто зацікавлені. Він існує і переходить до інвестиційної стадії.

— Чи варто Україні обмежити свою участь у газотранспортному консорціумі будівництвом цієї нової труби?

— Наявна газотранспортна система гостро потребує інвестицій, розширення, реконструкції. І ці питання слід розглядати в комплексі, а консорціум і створювали переважно для того, щоб залучити інвестиції...