Закінчення терміну геополітичного кредитування
Для країн колишнього Варшавського договору останнє десятиріччя фактично було періодом боротьби за виживання і жорсткої конкуренції — за вплив, за інвестиції, за ліпші гарантії безпеки і суверенітету. Хтось у цій боротьбі докладав зусиль для того, аби встояти і встояв. Хтось — просто стояв, до цих пір і стоїть. Українська позиція про «несвоєчасність питання» щодо вступу в НАТО призвела до обережності самого Альянсу. Тепер у Брюсселі можуть заявляти про несвоєчасність вступу України до Організації північноатлантичного договору. Відтепер не Київ, а від Києва будуть очікувати справи, а не слів. Геополітичні кредити визнання Україною «проїдено» на всі сто відсотків. Ми можемо й далі кидатися риторичними нагадуваннями про те, що ми відмовилися від ядерної зброї, закрили Чорнобиль і що тепер з нами поводяться не по-партнерськи. А можемо довести на ділі, що в наших силах досягнути радикальних перетворень у всіх сферах і напрямках. Можемо і надалі мізкувати — вступати до НАТО чи зачекати, опинившись на задвірках міжнародної політики. А можемо цілеспрямовано і безповоротно втілювати проголошену ціль на євроатлантичну інтеграцію.
Якщо зважити на «затіненість» відносин України та НАТО «кольчужною» проблематикою, Празький саміт для Києва був цілком успішним. Президент зміг представити свою країну, українська делегація підписала документи, які піднімають відносини Києва та Брюсселя на вищий рівень співпраці. Учора стало відомо, що Міністерством оборони затверджено Індивідуальну програму партнерства України в НАТО на 2003 рік, згідно з якою в наступному році значно збільшено кількість спільних заходів. Рух обрано в правильному напрямку і якщо до нього йтимемо не тимчасовими дипломатичними успіхами (чи швидше, відсутністю провалів), а продуманими і послідовними кроками, то своєї Праги ми справді досягнемо...
