«Залізна коса»

Законопроект про діяльність опозиції не передбачає жодних прав для опозиційних сил парламенту. Таку гучну заяву зробила лідер однойменного блоку Юлія Тимошенко після вчорашнього засідання Погоджувальної ради. Вона запевняє, що цей закон робоча група Партії регіонів перетворила на «кілька пустих фраз». До того ж його розгляд планується на п'ятницю, «щоб, не дай Бог, до нього дійшла черга», — заявила Тимошенко, вкотре звинувативши Олександра Мороза в тому, що він сам формує порядок денний пленарного засідання.

Не залишила без уваги Юлія Володимирівна й проект державного бюджету на 2007 рік. Вона нагадала, що регламент Верховної Ради передбачає, що за сім днів до розгляду проекту держбюджету в сесійному залі депутатам має бути роздана порівняльна таблиця з пропозиціями до проекту, однак цього не було зроблено. Опозиційним силам було навіть відмовлено в десятихвилинній співдоповіді. «Це ж потрібно так боятися демократії й прозорості, адекватної позиції щодо держбюджету, щоб не надати слово опозиції», — обурюється Тимошенко.

Наостанку Юлія Володимирівна пообіцяла, що й у подальшому БЮТ наполягатиме на внесенні до порядку денного законів про зняття пільг з народних депутатів. «Сьогодні розпочалися видачі компенсацій народним депутатам на придбання житла, які перевищують 200 тисяч гривень», — повідомила депутат, додавши, що Верховна Рада не має наміру розглядати це питання, але БЮТ, як і раніше, наполягатиме на тому, щоб цей закон був включений до порядку денного й щоб «бюджетні гроші не тринькали на компенсації народним депутатам».

До речі, днями головна опозиціонерка країни відзначала ювілей. Точніше не вона, а її новий образ. Сплетеному навколо голови Юлії Володимирівни витвору перукарського мистецтва виповнилося п'ять років. Про зачіску лідера блоку свого імені складають афоризми і анекдоти, ставлять спектаклі, співають пісні. Про неї охоче говорять депутати у кулуарах парламенту: колеги із гордістю, опоненти — з іронією. Незмінна впродовж років зачіска пані Тимошенко пережила разом із господинею багато буремних подій: від штурму революційних окопів до комфортного перебування у прем'єрському кріслі. Нині вони — Тимошенко та її коса — знову опинилися на опозиційних лавах. Юлія Тимошенко стверджує, що коса — її «персональний особистий винахід» і «жоден піарщик цього собі приписати не може». Власне перевтілення худорлявої брюнетки в «українську Жану Д'арк» відбулося 2001 року. Тоді, тільки-но вийшовши із СІЗО, Юлія Тимошенко, мабуть, щоб наблизитися до народного образу, вперше заплела косу. Утім, коса зразка 2001-го і нинішня — зовсім різні. П'ять років назад зачіска Тимошенко нагадувала такий собі кошик: для того, аби обвити косою всю голову, не вистачало довжини волосся. Утім, спільно із політичною кар'єрою почала рости й коса пані Тимошенко, щоб із скромного «кошика» 2001-го перетворитися на справжній «коровай» у 2005 році. Варто зазначити, що окрім безпосередньо коси, постійно еволюціонували й інші елементи зачіски Юлії Тимошенко: вона змінювала і колір волосся, і форму чубчика. З часом у свідомості жителів країни коса і Юлія Тимошенко стали настільки нерозривними, що варто було лише її «зняти», як це одразу ставало гучним інформаційним приводом. Утім, на людях без коси Юлія Тимошенко з'являлася не часто. Без традиційної коси пані Тимошенко з'явилася під час підписання договору про створення коаліції «Сила народу» з тоді ще кандидатом у президенти Віктором Ющенко. Ще раз побачити Юлію Володимирівну без коси можна було під час помаранчевої революції — у день її народження (27 листопада). За два роки після Майдану Юлія Тимошенко продемонструвала розпущене волосся лишень двічі: у день весілля доньки Євгенії та у січні 2006 року, після того, як уряд Єханурова уклав газовий договір з Росією. Тоді на прес-конференції Юлія Тимошенко пояснювала відсутність традиційної коси браком часу, активно заперечуючи зміну стилю. «Коса — це вже стан душі», — якось зізналася Юлія Володимирівна. Отож, судячи з цього, стан душі головної опозиціонерки країни залишається незмінним уже впродовж п'яти років.

Коса Юлії Тимошенко стала таким же символом, як борода Фіделя Кастро, яку він наприкінці 1950-х присягнувся не голити, поки не переможе революція. Судячи з фотографій Кастро, час ще не настав. Що не дивно: боротьба триває. Як у випадку і з Юлією Володимирівною. І схоже, боротьба ця розгорнеться між «залізною косою» та «залізним господарем», як назвали Віктора Януковича в одній вірнопідданській книжці.