ЗАПИТАННЯ «Дня»

— Усе залежить від того, що мати на увазі під долею України. Для «олігархів», які сьогодні стають посередниками між Росією та Україною і одержують комісійні, доля України — це чим більше продадуть вони Росії підприємств. Для більшості людей, які сьогодні живуть дуже бідно, — це можливість повернутися хоч би до рівня життя Радянського Союзу. Спрямованість України в європейську співдружність визначається не тільки бажанням демократів-політиків та політиків-патріотів, а, передусім, тією ситуацією, в яку потрапила Україна після розпаду СРСР. Частина «вавилонських веж», які були набудовані за радянської влади: атомні електростанції, металургійні заводи, оборонна промисловість — залишилася. І коли Україна відмовлялася від ядерної зброї, вона робила це не тому, що хотіла бути такою миролюбною, а тому, що обслуговування ядерної зброї вимагає величезної кількості грошей. Ми стоїмо нині перед техногенною катастрофою: ми повинні закривати Чорнобиль, шахти, щось робити з металургійними заводами, з ядерними відходами тощо. Розв’язати цю проблему можна лише двома шляхами: або довести ситуацію до надзвичайного стану і мілітаризувати економіку, або йти в Європу, брати їхні технології і з їхньою допомогою виходити із цієї катастрофи. Росія перебуває точно в такому ж становищі і точно так само вимушена буде йти в Європу. Тому завдання нашої європейської інтеграції лежить не у сфері гуманітарної політики, а у сфері технічної політики. Питання, куди ми підемо, — це питання майбутнього виживання України.
Нас тепер штовхають іти до Росії. Якщо до того ж Президент розпустить парламент, то нас чекає білоруська ситуація. Нас просто витурять із Європи, і залишиться одна дорога — йти на поклін до «великого брата».
Доля України вирішується, передусім, в Україні. Для того, щоб вижити і розвиватися на цьому етапі, в нас іще залишається досить багато ресурсів. В Америки, Росії сьогодні так багато проблем, що їм не до нас. Питання в тому, чи зуміємо ми використати той інтелектуальний і технічний ресурс, який у нас є, і чи зможемо ми стабілізувати політичні конфлікти, які існують. Україна в будь-якому випадку розвивається. А Вашингтон і Москва — це привхідні елементи, які можуть сповільнити або прискорити процес розвитку.
Випуск газети №:
№221, (2000)Рубрика
Панорама «Дня»