ЗАПИТАННЯ «Дня»

Ярослав ПИЛИПЕНКО, начальник департаменту Рахункової палати:

— Я вважаю, що в Україні, надто останнім часом, конкуренція існує, але не завжди в тому вигляді, в якому має бути. Для нормальної конкуренції треба, щоб головним було не право сили, а сила права. Наше антимонопольне законодавство виписане непогано, я б не сказав, що воно недосконале. Питання в тому, щоб його виконувати і відповідати за невиконання. І тоді в нас було б нормальне конкурентне середовище. Якби порушників позбавляли ліцензій, притягували до суворої матеріальної відповідальності, то вони б думали, чи варто обходити законодавство...

Олександр КОНОВАЛЮК, начальник відділу досліджень і розслідувань Вінницького обласного територіального управління Антимонопольного комітету:

— У деяких галузях промисловості конкуренція є й діє, а в інших вимагає зусиль для того, щоб вона запрацювала. У нашій області працює конкуренція серед цукрових заводів. Є зрушення в хлібоприймальних підприємств. Але в цьому сенсі важко вести мову про комерційні структури, які іноді вдаються до домовленостей... Руйнувати їх — важка праця, але зусилля в цьому напрямі робляться.

Віктор ТАЛАС, начальник інформаційно-аналітичного управління АМК:

— В Україні є ринки, і їх немало, де є конкуренція. За нашими оцінками, українська економіка конкурентна на 40%. І на цих ринках ціни якщо не падають, то й не зростають, усупереч усім несприятливим обставинам. Але на ринках, які характеризуються як природні монополії, ніколи не буде конкуренції. А є ринки, на яких із багатьох причин конкуренція не розвинена, і тут, дійсно, із цінами проблема. Конкуренція, справді, величезна сила, але якщо проти неї діє безліч чинників, то боротися їй із ними дуже важко. Серед них я б назвав нашу технічну відсталість, а також адміністративний тиск на обласному й районному рівні, що має місце, щоправда, також не від гарного життя, а від бажання вижити сьогодні, не особливо думаючи про майбутнє. Долати це дуже важко.

Олег МОЗГОВИЙ, голова Державної комісії із цінних паперів і фондового ринку:

— Там, де ринок перенасичений, скажімо, з надання послуг, конкуренція сьогодні дуже помітна. І там це позначається й на цінах. А у сфері фондового ринку ми просто зобов’язані створювати рівні умови для всіх суб’єктів, що відкриває умови для конкуренції. Наприклад, ми видаємо ліцензії реєстраторам, організаторам торгівлі, випускаємо їх у ринок і стежимо за тим, щоб вони дотримувалися антимонопольного законодавства. У разі чого ліцензії можна й відібрати... Тому на цьому ринку помітна конкуренція й за ціновими чинниками, і за якістю послуг. Це ще раз підтверджує думку про те, що за наявності конкуренції зростає і кількість, і якість послуг, а ціни мають тенденцію до зниження. Але не можна доходити в цьому до абсурду й припускати, що за умови високої конкуренції можна довести ціни мало не до нуля. Нормальна ціна встановлюється як баланс ціни, якості й платоспроможності.

Віктор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, президент Спілки орендарів приватних підприємців України:

— Безумовно, конкуренція в Україні є. А те, що не падають ціни, можна віднести на рахунок перекрученості соціально-економічних і соціально-трудових відносин у нашому суспільстві, а також на рахунок дуже значної тінізації нашої економіки. Якщо в обороті переважно перебувають «чорні», нелегальні гроші, заробітна плата йде з кишені, а механізми управління соціально-трудовими відносинами використовуються для політичного самоствердження, то реальна користь від конкуренції мінімізується, особливо в ціновому чиннику.