Зателефонуйте завтра
Уряд ще не сформований. Майдан — без квотиОптимісти вважають, що сьогодні Верховна Рада України, можливо, нарешті розгляне питання про затвердження кандидатури Юлії Тимошенко на посаду прем’єра. Президент Віктор Ющенко, який буде при цьому присутній, одразу підпише відповідний указ, як і призначення всіх міністрів і губернаторів. Новий уряд проведе там же, у стінах Ради, своє перше засідання. Після чого Юлія Тимошенко репрезентує депутатському корпусу програму дій свого Кабінету... Щоправда, тепер упевненості у тому, що все так і буде, менше.
Учора до всіх цих процедур, усупереч обіцянкам і очікуванням, не дійшло. Спершу обговорення цього питання було заплановане на 12.00 учорашнього дня, потім — на прохання Президента — перенесене на 16.00. «Але Президент України не готовий до вирішення цього питання зараз», — повідомив на початку вечірнього засідання перший заступник голови ВР Адам Мартинюк.
Подібне гаяння часу може свідчити лише про одне: учасникам консультацій стосовно кандидатур міністрів і губернаторів до вечора четверга не вдалося прийти до компромісних рішень. Отже, легше було взяти владу, ніж домовитися про розподіл портфелів. Мабуть, вони просто виявилися до цього не готовими. І законодавчо забезпечені механізми формування коаліційного уряду, що існують у багатьох країнах, у нас відсутні.
Утім, узяти владу її нинішнім представникам допоміг Майдан. Схоже, «допінг» Майдану не зашкодив би й цього разу. Ось лише де у формованому переважно за принципом «родич-приятель» списку майбутніх міністрів «квота» виборців? Пункти «списку Майдану» — це чесність влади та її відповідальність перед виборцями, а не перелік претензій і амбіцій тих, хто запевняє, що разом із переможцем виборів «ніс колоду».
Після перемоги Віктора Ющенка на виборах минув уже майже місяць. Похвально, що нова владна команда вже думає про стратегію на вибори-2006. Але виборці чекають від неї виконання її обіцянок — тут і зараз... Замість цього всі плутаються в списках посад і регіонів, що їх «віддали», «обміняли» та «поступилися» ними комусь неодноразово. Когось Президенту все-таки доведеться «образити». Необачним було б ображати Майдан.