Земля і кадри

Днями в Криму закінчила роботу бригада Генеральної прокуратури, що проводила перевірку дотримання в автономії земельного законодавства, інших законів України. Результат — затримано керівників п’яти міст і селищ, порушено 33 кримінальні справи.

Підсумки перевірки підбили на міжгалузевій нараді за участю всіх керівників Криму, мерів міст, глав адміністрацій районів. Як повідомила присутнім заступник Генерального прокурора України Тетяна Корнякова, яка очолювала групу, за поданнями Генеральної прокуратури України було затримано мера Алушти Олексія Нечаєва, мера Алупки Валерія Андика, селищних голів Партеніта Костянтина Попандопула та Симеїза Миколу Макаренка, а також головного архітектора Ялти Юрія Іванченка. Стосовно них порушено кримінальні справи за недотримання Земельного кодексу України та Закону «Про місцеве самоврядування». Кількох посадових осіб ПБК оголошено в розшук.

Генеральна прокуратура України за підсумками перевірки порушила 33 кримінальні справи, виставила 12 позовів, внесла три касаційні й одне апеляційне подання, також опротестовано 117 рішень місцевих органів влади, складено 64 адміністративні протоколи. Виявлені працівниками Генпрокуратури порушення стосуються неправомірної оренди, виділення земельних ділянок та інших порушень у земельній сфері.

Висновки Тетяни Корнякової та її колег були не зовсім сенсаційні. У ході комплексної перевірки дотримання законодавства в Криму порушено кримінальні справи за фактами, які давно обговорювала громадськість. Багато з них кількаразово розглядали на сесіях Верховної Ради автономії, засіданнях Ради міністрів, засіданнях Координаційної ради з боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Проте згідно з законодавством, місцеві базові ради цілком автономні в прийнятті рішень стосовно виділення землі, і ніхто, крім суду, та й лише у разі порушення процедури, не може скасувати рішення міської, сільської або селищної ради. Так, діяльність мера Алушти Олексія Нечаєва, як і мера Алупки Валерія Андика, кількаразово обговорювали і депутати, і члени уряду. В Алушті, як і в Алупці, виникли гострі конфлікти між головою і депутатами міськрад, проте й Олексій Нечаєв, і Валерій Андик продовжували розподіляти землі і майно громад міст на власний розсуд.

Генпрокуратура також порушила кримінальну справу за фактом будівництва ресторану і бази відпочинку на джерелі Хоста-Баш на другій черзі канатної дороги на Ай- Петрі.

Джерело Хоста-Баш забезпечує водою низку населених пунктів Великої Ялти, серед них Алупку, Кореїз із розташованими там санаторно-курортними закладами. Водночас на побудованих об’єктах відсутня каналізація. «І все це стікатиме, коли запрацює цей ресторан, потраплятиме у воду в Ялті, Алупці», — зазначала Тетяна Корнякова. Збитки, завдані природно-заповідному фонду будівництвом об’єктів, уже перевищують 600 тис. гривень. Порушено також кримінальну справу щодо посадових осіб держпідприємства «Кримське протизсувне управління», що протягом останніх двох років укладало договори на користування майном із суб’єктами господарської діяльності без згоди Фонду майна АРК. Унаслідок цього бюджет недоотримав близько 100 тис. гривень. Крім того, як зауважила Тетяна Корнякова, посадові особи управління не заплатили земельний податок на загальну суму понад 400 тис. гривень. Розслідують кримінальні справи щодо полігону твердих побутових відходів поблизу Ялти, який функціонує без ліміту на відходи з 1973 року. Генпрокуратура порушила також кримінальну справу стосовно начальника метеостанції «Ай-Петрі» В’ячеслава Озерова, який, зі слів заступника генпрокурора, «додумався в Ялтинському гірничо-лісовому заповіднику, на Ай-Петрі(!) влаштувати сміттєзвалище».

Генеральна прокуратура виявила численні порушення акустичного режиму, розкритикувала роботу органів інспекції ветеринарного контролю. Зі слів Тетяни Корнякової, із восьми офіційних ринків у Великій Ялті тільки три мають акредитовані санітарно-ветеринарні лабораторії. До того ж цього року тільки на цих трьох ринках було вилучено близько 1 тис. кілограмів м’яса і м’ясопродуктів, приблизно 100 кілограмів риби та рибопродуктів із підозрою на ехінококкоз та інші захворювання, що призводять до цирозу печінки. А протягом двох днів у рамках комплексної перевірки Генпрокуратура вилучила й утилізувала 30 кілограмів недоброякісних м’ясопродуктів та 25 кілограмів риби.

Виявлено безліч порушень у курортній галузі. Наприклад, встановлено, що станом на 1 серпня в дитячому протитуберкульозному санаторії «Юність» за бюджетні кошти були оздоровлені лише 255 хворих на туберкульоз дітей (40%), інші 60% «пацієнтів» — здорові дорослі, які відпочивали там за гроші. Т. Корнякова також відзначила, що під час перевірки виявили численні факти порушення прав неповнолітніх.

А як поставилися до підсумків перевірки керівники автономії? Голова Верховної Ради Борис Дейч та представник Президента України в автономії Олександр Діденко заявили, виступаючи на міжвідомчій нараді, що це допоможе навести лад у Криму. «Перевірка Генеральної прокуратури України підтвердила висновки, зроблені Координаційним комітетом з боротьби з корупцією й організованою злочинністю, що діє при уряді автономії, стосовно низки керівників міського і селищного рівня, — зазначається у спеціальній заяві прем’єр-міністра автономії Сергія Куніцина. — Деякі наші керівники вирішили, що якщо їхні посади — виборні, то їм усе дозволено». На його думку, щоб навести лад у питанні наділення землею, особливо на Південному березі Криму, лише репресивних заходів недостатньо. Необхідно, вважає прем’єр, вдосконалити Закон «Про місцеве самоврядування в Україні». Законодавча норма, згідно з якою скасувати рішення місцевих рад може тільки суд, з якими б порушеннями його не приймали, створює, вважає Сергій Куніцин, прецедент, коли рішенням ради може бути «узаконене будь-яке беззаконня». Крім того, заявив Сергій Куніцин, необхідно якнайшвидше провести інвентаризацію й оцінку землі, чітко позначити межi населених пунктів і затвердити плани їхньої генеральної забудови, розмежувати землі, що перебувають в комунальній і державній власності. Підсумком цієї роботи повинна стати повна кодифікація всіх земельних угідь.

«Я вітаю перевірку, проведену Генпрокуратурою, але категорично проти поспішних висновків, особливо на етапі її початку. Крапки може розставити тільки суд», — сказав журналістам народний депутат України Рефат Чубаров. «Тільки якщо суд підтвердить правильність висновків Генпрокуратури, мотиви і причини дій прокуратури будуть зрозумілі людям. У іншому разi перевірка не досягне своєї мети. Це буде просто перерозподіл приватної власності, що вже неодноразово відбувалося», — вважає перший заступник голови меджлісу. Рефат Чубаров не виключив, що затримання п’яти керівників населених пунктів ПБК — це щось на зразок «показової прочуханки». І практика підтверджує його висновки: через 72 години багато затриманих опинилося під підпискою про невиїзд, а Олексій Нечаєв і зовсім… у лікарні. При цьому Р. Чубаров наполягає на тому, щоб Рескомітет із земельних ресурсів і місцева влада опублікували повний список усіх юридичних і фізичних осіб, які володіють або користуються земельними ділянками на Південному березі Криму та в інших курортних регіонах автономії. На його думку, це дозволить отримати повну картину самозахоплення на узбережжі й доведе, що «самозахоплення національності не мають». За даними кримського главку МВС України, в кінці серпня — вересні на узбережжі кримські татари зробили 9 самозахоплень і встановили «поляни протесту» поруч з аквапарком у Симеїзі, на полях у Понизовці (заповідна зона Зсувного лісництва), в Нiкіті, на плантації інжиру в Симеїзі (земля радгоспу «Лiвадія»), у Василiвці біля підніжжя Лисої гори (земля радгоспу-заводу «Гурзуф»), у Гурзуфі (також р/з «Гурзуф»), у Судаку (колишнє КСП «Долина троянд»). Крім того, татари самовільно заселилися у вілли «Ксенія» та «Мрія» в Симеїзі та в порожнє двоповерхове приміщення райшляхуправління Судака. Кількість «загарбників» — близько 330 чоловік. Вони встановили 62 намети і вибудували 5 дерев’яних будиночків. За фактами самозахоплення главк порушив п’ять кримінальних справ за ст. 356 КК України, стосовно організаторів складено адмінпротоколи. Як повідомив заступник начальника ГУ МВС України в АРК Юрій Субтеля, до даного моменту на всіх «полянах протесту» залишилося «буквально по двоє- троє осіб». Водночас статистика земельного користування свідчить про те, що самовільне заняття земель стало на півострові «звичайною справою». Органи прокуратури направили до судів понад 200 позовів із вимогою про звільнення зайнятих земельних ділянок, причому більшість із них захопили не кримські татари.

Проте практику періодичних перевірок Генпрокуратурою вітають не всі політики. Так, перебуваючи у Сімферополі, народний депутат України Валерій Пустовойтенко заявив журналістам, що він закликає органи прокуратури не обмежуватися періодичними перевірками дотримання законності в регіонах, а робити це щодня на всій території України. Зі слів Валерія Пустовойтенка, перевірки органами прокуратури в регіонах потрібні, але «вони повинні приносити користь, під час них повинні вказувати на недоліки, наводити лад, а не тільки когось знімати з посади, лякати. Часто після перевірок залишається все як раніше», — зазначив Валерій Пустовойтенко. Він вважає, що такі факти тільки посилюють недовіру людей до влади.

Як повідомили «Дню» в прокуратурі Криму, всі порушені кримінальні справи зараз розслідують за планом. Тепер найголовніше запитання — які з них дійдуть до суду і яких заходів буде вжито щодо порушників закону?