Жест відчаю?
Цей явно непарламентський жест Віктора Ющенка (хоч у нашому парламенті, як відомо, буває й не таке), спійманий у кадр фотокореспондентом «Дня», адресувався, зі слів очевидців, соціалісту Миколі Рудьківському — одному з авторів так званого «пропорційного» виборчого закону, який наприкінці минулого пленарного тижня прийняла Верховна Рада в першому читанні. (До речі, це не завадило лідеру «НУ» вчора йти з ним в одній колоні демонстрантів.) Донезмоги, так скажемо, роздратований результатом голосування, лідер «Нашої України» не стримався і «зірвав злість» на одному з причетних до того, що сталося.
По-людськи Віктора Андрійовича зрозуміти, в принципі, можна: в нападі безсилля люди, не знаходячи потрібних слів, часом виражають свої почуття подібним чином. Слова лідер «НУ» знайшов трохи пізніше. «Я вважаю, що це був передостанній крок до державного перевороту, — заявив він журналістам у кулуарах Верховної Ради. — Тому що пропорційний закон, по суті, був останнім шлюзом для того, щоб не допустити проведення змін і доповнень до Конституції в тій редакції, в якій їх представили до парламенту Адміністрація Президента та комуністи. Сьогодні, по суті, пройшла прелюдія до цього розгляду, який дасть можливість, очевидно, протягом найближчих кількох тижнів наблизитися до прийняття закону про зміни до Конституції». «Це — жахлива зрада, це — день ганьби. Я переконаний, що народ дуже дорого заплатить за цю політичну помилку», — сказав також В. Ющенко...
«День» уже стільки разів брав на себе сміливість вказувати лідеру «Нашої України» та його оточенню на їхні «політичні помилки», що знову переконуватися у своїй правоті нам навіть якось незручно та неприємно. Так, українська влада ще не виробила — в силу як об'єктивних, так і суб'єктивних причин — чіткі стандарти в політичному житті країни. Але українська опозиція, яка претендує на те, щоб стати конструктивною альтернативою влади, демонструє часом ще більшу безпорадність! Замість установки цивілізованих «правил руху» та неухильного їхнього дотримання — агресивний самопіар, укладення сумнівних ситуативних союзів, гра на розшаруванні вітчизняного політикуму за регіональною ознакою... Схоже, внаслідок усіх цих маневрів «нашоукраїнці» заплуталися настільки, що насилу відрізняють своїх від чужих, «зрадників» від вірних друзів etc. Ситуація вже доведена до абсурду: «Наша Україна» чинить лютий опір проходженню законопроекту, співавтором якого є... член «Нашої України» Юрій Ключковський! А якщо ще пригадати, що «Наша Україна» вкупі з іншими опозиційними силами, як кажуть, усю дорогу (буквально до останнього часу) висувала прийняття закону про вибори суто за партійними списками як умову діалогу з парламентською більшістю про долю політреформи? Зокрема, саме в обмін на нібито дану деякими фракціями більшості обіцянку проголосувати даний закон опозиція свого часу підтримала програму уряду Віктора Януковича. Щоправда, «обмін» того разу не відбувся: програму затвердили, а закон про пропорційні вибори так і не розглянули...
Отже, «Наша Україна» вкотре, як відомий літературний персонаж, «сама собі дала березової каші»? Драматизм ситуації в тому, що вона склалася не минулої п'ятниці, — сьогоднішні «гримаси», як ми вже писали, закладалися ще в період формування блоку. Подорож «мінним полем», на жаль, триває.
Продовження теми на стор. "Подробиці"
