Життя з архітектурними перешкодами
Сьогодні в Києві тільки один будинок (Жмеринська, 22-А), що трохи пристосований для мешкання інвалідів-колясочників. Дванадцять років тому він був спроектований для сімей, в складі яких є інваліди з порушеннями опорно-рухового апарату. У квартирах цього будинку широкі двері, широкі коридори, батареї розташованi вгорi, щоб не заважали перемiщенню. Однак на другому поверсі цього ж будинку розташований Центр по роботі з інвалідами, але потрапити інвалідам туди неможливо — коляскою не заїдеш. Реконструкція поки що планується.
На жаль, у Києві дуже мало об’єктів iз безперешкодним доступом для людей iз функціональними обмеженнями. Це станції метро «Арсенальна», «Університет», «Хрещатик», магазин «Башта» на Харківському масиві. Архітекторами Києва вивчався досвід Голландії щодо обліку потреб інвалідів при будівництві різних споруд і вони готові використати його в своїх проектах. Цікавий досвід Литви, де створено організацію «Архітектори на колясках», без підпису якої не приймається жодна споруда. Хотілося б щось подібне бачити і в Україні.
Ніхто з нас не застрахований від нещастя — інвалідами не тільки народжуються, але й стають. Люди з особливими потребами особливо чуйні до людської участі, до розуміння їх проблем. Невже ми не можемо їм допомогти відчувати радість руху хоч би тим, що не будемо створювати перешкод на їх шляху?
