Зміна «балансу»

Кабінет Міністрів незадоволений мірою своєї присутності в економіці. Перший віце- прем’єр Микола Азаров заявив, що з 2004 року планують переглянути «баланс між ліберальними підходами та державним регулюванням». Уже визначено й галузі, які першими відчують зміну балансу. Ними стали ринки, в які в 2003 році мали ознаки нестабільності, а також ті, які залежать від бюджетних дотацій.

Передусім, уряд має намір збільшити ступінь свого впливу на вугільну промисловість. Ні для кого не є таємницею, що хоч майже всі українські шахти перебувають у державній власності, реально ними керують фірми-посередники, які успішно контролюють фінансові і товарні потоки. Ініційоване Мінпаливенерго позбавлення шахт статусу окремих юридичних осіб шляхом їх об’єднання в 20 підприємств за регіональною ознакою на деякий час вирішило цю проблему. Але незабаром «старі зв’язки» були відновлені. Нову атаку на фірми-посередники проведуть орієнтовно в першому кварталі 2004 року, коли має запрацювати оптовий ринок енергетичного вугілля. Він не передбачає місця для так званих прокладок і вводить прозору систему розрахунків між енергетиками та шахтами. Таким чином, для фірм-посередників залишиться лише сегмент коксівного вугілля, яке використовують металургійні заводи. Їх Кабмін, найiмовiрнiше, не зачіпатиме, оскільки дуже тісні політичні відносини з учасниками цього ринку.

До речі, українську металургію Микола Азаров також згадав у списку галузей, якими Кабмін має намір зайнятися щільніше. Щоправда, цього разу йтиметься про допомогу на зовнішніх ринках. Річ у тім, що перспективи металургійного експорту наступного року прямо залежать від здатності уряду відстояти збільшення імпортних квот розширюваним Євросоюзом. Крім того, про намір ввести квоти на ввезення сталеливарної продукції вже заявив Китай — найбільший азійський споживач українського металу. Це вимагає від Кабміну використання всіх дипломатичних каналів для захисту хоч би нинішніх позицій наших виробників на європейському й азійському ринках.

Уряд планує збільшити ступінь впливу держави і на вітчизняних переробників нафти. Цінові коливання на ринку бензину в 2003 році, на думку фахівців Кабміну, багато в чому були продиктовані спекулятивними інтересами компаній, які володіють переробними заводами. Напруженість у відносинах мiж найбільшими нафтотрейдерами та керівництвом Кабміну зберігається досі. Примітно, що з попередніми урядами нафтовики домовлялися швидко і зберігали цінову стабільність в Україні протягом кількох років.

Останнім, четвертим, галузевим пріоритетом уряду на 2004 рік стане ринок зерна. Рекордні закупівлі до Держрезерву мають знизити до мінімуму ризики повторення літньої кризи. Микола Азаров поки що не зміг сформулювати, якими ще інструментами впливу, крім прямих закупівель, має намір скористатися Кабмін. Але очевидно, що ситуація вимагатиме якимось чином регулювати обсяги зерна, які наступного року прямуватимуть на експорт. Не виключено, що введуть державну реєстрацію експортних контрактів. Принаймні цю тему вже дискутують в аграрних колах.

А загалом Микола Азаров попросив не сприймати заплановані заходи як відхід Кабміну від ринкових принципів. Схоже, справді жодного відходу не буде. Адже йдеться про ринки, котрі в 2003 році показали відсутність яких-небудь принципів у їхніх учасників, які часто керуються виключно спекулятивним інтересом. Нарощування міри впливу держави на цих ринках може викликати нові конфлікти. Наскільки вони будуть гострими, залежить, очевидно, від уміння уряду домовлятися «по-хорошому».