Знищити алібі
Ми не є апологетами нескінченних святкувань, і тому власний день народження вирішили відзначити по-газетному, в дусі «Дня». Перше — це наша традиційна фотовиставка, яку сьогодні в колі друзів ми відкриємо в Українському домі, а із завтрашнього дня з нею зможуть ознайомитися всі бажаючі. Друге — це вихід книги «Україна Incognita», про що повідомляємо з неприхованою гордістю. Ми вважаємо, що зробили корисну справу, оскільки нам неодноразово доводилося чути від наших читачів, що вони вирізають із газети й збирають матеріали на історичні теми. От ми й вирішили «полегшити життя» всім, хто цікавиться нашим поглядом на історію. В «Україна Incognita» ви знайдете найкращі матеріали авторів «Дня» (подробиці на стор. "День за днем"). Далеко не кожна газета хотіла б, щоб її статті й матеріали було зібрано в одному місці. Адже час — небезпечний «викривач». Ми — не боїмося. Передусім тому, що обрали, як нам здається, правильну систему координат, у якій ми розглядаємо історію. Ми хотіли зробити українських героїв присутніми в нашому житті. I якщо сьогодні є проблема з моральними координатами для суспільства, то, можливо, тому, що діючі персонажі часто недотягують до історичних. І тоді ми покликали на допомогу історичних героїв, щоб показати через їхні біографії, які проблеми люди розв’язували, яких помилок припускалися й чим це закінчувалося. Сподіваємося, що «Україна Incognita» зробить Україну більш відомою не лише для іноземців, а й для наших співвітчизників.
Ми не перебільшуємо значення виходу книги, однак і не схильні його зменшувати. Такого роду традиції в журналістиці підтримувати дуже важко. Тому що в нас багато хто часом здатен на героїчні поривання, але робити щось педантично впродовж багатьох років, на жаль, важче. Нам здається, що українські традиції потребують певної модернізації. На тлі збереження цінного — те, чим ми заслужено пишаємося, — ми повинні прищеплювати собі педантичність, повагу до високих стандартів і дотримуватися їх постійно, а не подеколи. В цьому ми вбачаємо своє головне завдання. І ніяких потурань — ми, мовляв, не знали, нас не попередили. Так, до речі, поводяться більшість наших політиків. Тому — ніяких алібі!
