Зупинка «на вимогу»

Усупереч прогнозам політиків і експертів, проект закону про вибори до парламенту на пропорційній основі вчора до депутатського порядку денного не потрапив. Як уже повідомлялося, напередодні спікер Володимир Литвин, а також координатор парламентської більшості Степан Гавриш заявили про можливість розгляду питання про «пропорціоналку» вже на початку пленарного тижня. При цьому згадувалося про досягнення певних домовленостей між більшістю з одного боку, й опозицією в особі КПУ і СПУ з іншого стосовно змісту закону, зокрема висоти прохідного бар’єра (наприклад, 3-відсоткового для партій і 6-відсоткового для блоків). Проте, судячи з усього, чутки про досягнення реальних домовленостей щодо цього виявилися передчасними. Як сказав журналістам спікер Володимир Литвин, законопроект про вибори народних депутатів на пропорційній основі може бути розглянутий у парламенті після відповідного аналізу цього документа в профільному комітеті або конституційній комісії парламенту. Як це може статися? Зі слів спікера — в двох випадках. Або тоді, коли парламентська конституційна комісія «буде готова не формально, а відповідно до процедури та регламенту». Або після того, як щодо цих документів надасть свій висновок Комітет із питань держбудівництва та місцевого самоврядування. Засідання комітету має відбутися в середу, тобто сьогодні. Відповідаючи на запитання, чи може законопроект про вибори народних депутатів бути винесений на голосування в четвер, Володимир Литвин наголосив, що для цього необхідно прийняти узгоджене рішення, якого на сьогодні немає.

Більшим, ніж спікер, оптимістом у даній ситуації виступає прем’єр-міністр України Віктор Янукович. «Я впевнений, що цей закон буде прийнято, і буде спільне компромісне рішення», — сказав глава уряду. Водночас В. Янукович не уточнював, яким буде новий відсотковий бар’єр. «Це питання дискусії, це питання парламенту. Сьогодні ми відчуваємо, що ця дискусія триває позитивно, і постійно фракції наближаються до вирішення цього питання...»

Отже, політики систематично обіцяють домовитися стосовно головного «каменя спотикання» політреформи — закону про пропорційні вибори, проте наявний той факт, що на сьогодні їм це вдається, м’яко кажучи, не зовсім. Можливо, це свідчить про те, що торги тривають щодо не стільки виборчого закону, скільки інших змін до Конституції України, голосування з яких відбудеться пізніше. З цього погляду, питання прийняття нового виборчого закону є знаковим — досягнення реального компромісу щодо нього можна вважати вірною ознакою того, що для політреформи загорілося «зелене світло».