Звільнити!

Учора Верховна Рада України засудила застосування сили працівниками міліції проти народних депутатів. Такий підсумок розгляду в парламенті інциденту в Ужгороді, який стався 21 травня, коли при переведенні із лікарні до слідчого ізолятора єкс-губернатора Івана Різака під «руку» правоохоронців потрапили троє депутатів — членів фракції СДПУ(О): Нестор Шуфрич, Тамара Прошкуратова та Володимир Воюш. «Розбір польотів» закарпатської міліції, який політиками з владного табору сприймався напередодні як мало не комічне шоу, вилився в емоційну розмову, в якій аргументи постраждалої сторони виглядали на порядок переконливіше, аніж пояснення «силовиків» та представників пропрезидентських фракцій.

Суть інциденту в подробицях нагадали його учасники Володимир Воюш та Тамара Прошкуратова. Головного постраждалого — Нестора Шуфрича, не було в парламенті через те, що він досі знаходиться в лікарні. За словами Воюша, люди в масках його «притисли до стінки, узяли за руки, здавили». Депутата Шуфрича — продовжив він, «стягли за ноги з ліжка, вдарили головою об підлогу, навалилися на нього зверху». Прошкуратову ж «вдарили по обличчю, на неї навалився чоловік у масці, заламавши їй руку, яка була в наручниках. Вона кричала, потім стогнала від болю», — розповів депутат Воюш.

Ні заступник Генпрокурора Віктор Шокін, ні заступник міністра внутрішніх страв Михайло Вербенський, які виступили з трибуни, в підсумку практично нічого із сказаного депутатами заперечити не змогли. Замміністра внутрішніх справ, відбиваючись від звинувачень, що міліція у випадку з Різаком діяла по політичному замовленню, повідомив, що кримінальні справи порушені не лише проти колишніх голів місцевих адміністрацій, але й проти тих голів, які призначені вже новою владою. Водночас Вербенський визнав, що «ні побиття депутатів, ні побиття будь- яких громадян недопустимі». Та пообіцяв робити все, щоб такого більше не траплялось. У цілому ж ключові аргументи правоохоронців та депутатів від нової влади звучали приблизно так: Різак підозрюється в серйозних злочинах, до того ж депутати не мають права чинити опір діям міліції.

Для депутатського загалу, судячи з розмов у кулуарах, багато важила думка двох посадових осіб — голови тимчасової слідчої комісії парламенту з перевірки дотримання конституційних прав і свобод громадян Віктора Мусіяки та Уповноваженої Верховної Ради з питань дотримання прав людини Ніни Карпачової. Оцінка Мусіяки виявилася досить однозначною: міліція діяла незаконно. Факт застосування сили Віктор Мусіяка вважає очевидним: «У нас є об’єктивні підстави стверджувати, що у відношенні народних депутатів була застосована сила, причому надмірна», — сказав він. Голова тимчасової слідчої комісії парламенту також запропонував заслухати щорічний звіт Генерального прокурора про виконання закону про прокуратуру у відношенні дотримання прав і свобод громадян. Аналогічною виявилася й позиція омбудсмена. За словами Ніни Карпачової, «народні обранці при таких обставинах обрали єдиний спосіб захисту хворої людини».

Найбільш різким, хоч і спокійним за тональністю, був виступ першого президента України Леоніда Кравчука, який звинуватив нову владу в тому, що та «законом прикриває розправу над політичними опонентами». Кравчук підкреслив, що дії нової влади і правоохоронних органів перетворюються «у політичне шоу», а при цьому в українському суспільстві процвітають корупція і хабарництво, тому що дотепер не розпочалася задекларована боротьба з цими явищами. «Держава поступово перетворюється в інструмент політичної вседозволеності. Президент аморальні вчинки членів своєї команди навіть бачити і чути не хоче, чим породжується вседозволеність», — сказав Леонід Макарович. Головний висновок першого президента прозвучав майже як вирок невдалим «демократам». «Якби я знав у 1991 році, що народні депутати в залі будуть нехтувати один одного, президенти будуть думати про своє, де сидіти, як прикрасити свій кабінет і в який палац переїхати, а замість демократії буде вседозволеність, я б не підписав Біловезьку угоду, я б відрізав скоріше собі руку», — сказав Леонід Кравчук. Його виступ викликав надзвичайно емоційну реакцію декого з представників провладних фракцій, однак він ще раз повторив сказане.

Утім, як виявилося, парламент не зовсім розділений міжусобицями. Принаймні 227 голосів тих, хто засуджує міліцейську сваволю, в ньому знайшлося. Саме стільки народних обранців підтримали постанову, в якій рекомендується звільнити із посади прокурора Закарпатської області Юрія Бенца, начальника УМВС України в Закарпатській області та виконуючого обов’язки начальника Ужгородського міського відділу внутрішніх справ, а також міститься констатація про допущені на Закарпатті «грубі порушення конституційних прав і свобод людини й громадянина, статусу народного депутата».