Полтава... одужує

Найперша згадка міста під назвою «Лтава» зафіксована в Іпатіївському літописі, тож вважається, що назва Полтава походить від назви річечки Лтава, правої притоки Ворскли. Місто має давню історію, у ньому народилися такі визначні постаті, як Іван Котляревський, Симон Петлюра. У Полтаві жили та працювали математик М. Остроградський, письменники Л. Глібов, М. Старицький, М. Гоголь, В. Короленко, Панас Мирний, учений і громадський діяч М. Драгоманов  та багато інших.

НАЙПОПУЛЯРНІШІ ЛОКАЦІЇ

У сьогоднішній Полтаві найбільшою популярністю туристів користуються дві локації. Перша — пам’ятка містобудування і архітектури національного значення Кругла площа — історичний майдан і символ міста, у центрі якого знаходиться Корпусний сад. Особливістю Круглої площі є те, що від неї відходять у різні боки промені-вулиці.

Другою локацією масового відпочинку полтавців та гостей міста є Іванова гора, з якої відкриваються неймовірні краєвиди. Це й Хрестовоздвиженський монастир, що розташований на протилежному Монастирському пагорбі, й мікрорайон Поділ, який вночі вражає сяйвом ліхтарів, а вдень — зеленню дерев, та багато іншого. У часи Північної війни саме це місце було частиною Полтавської фортеці. Тут же кілька років тому було реконструйовану дерев’яну Подільську вежу названої фортеці. На пагорбі розташована й Біла альтанка — один із символів міста. На ній викарбувані слова зачинателя української літератури Івана Петровича Котляревського: «Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона». На Івановій горі за декілька метрів від альтанки знаходиться музей-садиба І.П. Котляревського, який було відкрито в 1969 році  з нагоди 200-річного ювілею поета. На жаль, оригінальна будівля до наших днів не встояла, проте відтворення комплексу здійснювалося за акварельним ескізом Т.Г. Шевченка, на якому хату зображено на тлі Успенського собору, літографії художника Р. Мелліна, де будинок показано від воріт, та за планом садиби 1837 р., знайденим у Полтавському обласному архіві.

МОНУМЕНТИ

Зовсім нещодавно на Івановій горі з’явилася і нова пам’ятка, на яку містяни чекали довгих вісім років, — монумент Іванові Мазепі. Мабуть, за ці два місяці, що пам’ятник стоїть на Соборному майдані, з бронзовим Іваном Степановичем сфотографувалося чи не все місто, а кожен турист лише й іде в першу чергу подивитися на гетьмана. Поруч із отаманом Війська Запорозького стоїть і Полтавський Свято-Успенський кафедральний собор, при якому діє волонтерська організація «Полтавський батальйон небайдужих». Благодійники регулярно відправляють допомогу нашим захисникам на схід, а також не залишаються байдужими до проблем тих бійців, які повернулися з фронту. Традиційно до великих церковних свят на Соборному майдані відбуваються благодійні ярмарки, у яких щоразу бере участь велика кількість містян та гостей.

Крім уже згаданого Івана Мазепи, увіковічені у бронзі та граніті письменники Іван Котляревський, Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Панас Мирний та лікар Микола Скліфосовський

В архітектурі міста найбільше вирізняються будівлі Полтавського краєзнавчого музею (колишній будинок Полтавського губернського земства, збудований у стилі українського модерну), управління СБУ в Полтавській області (колишній Дворянський і селянський банк), архітектурний ансамбль уже згаданої Круглої площі.

Сучасна Полтава — ще й спортивне місто. Тут розташований стадіон «Ворскла», на якому проводить свої домашні матчі однойменна футбольна команда з прем’єр-ліги. Полтавська «Ворскла» є володарем Кубка України 2009 року, учасником Ліги Європи та бронзовим призером чемпіонату України 1996 року. Та не лише футболом живе місто, адже чемпіони серед полтавців є і в інших видах спорту, зокрема в легкій атлетиці, карате, боротьбі.

«СЛАВА РУССКОГО ОРУЖИЯ»

Водночас обласний центр не може ніяк позбавитися імперської та радянської спадщини. Як наслідок — місто всіяне пам’ятниками «славе русского оружия», найголовніший з яких розташований в самісінькому серці Полтави. Пам’ятник Слави (в народі просто Орел), пам’ятний знак на місці відпочинку Петра І, пам’ятник коменданту Полтавської фортеці О. Келіну — це лише невеликий список монументів, присвячених перемозі Російської імперії над шведським військом. На будівлях досі красується радянська ліпнина з зірками, серпом та молотом, а вулиці, які декомунізували наприкінці травня, ще донедавна носили імена катів українського народу. Та обласний центр одужує, є сподівання, що за кілька років Полтава заживе дійсно патріотичним життям і все ж таки зможе гордо називатися «духовною столицею».