Запоріжжя — співіснування непоєднуваного

Запоріжжя. Колись тут гартувалася козацька звитяга, тепер гартують сталь. Місто водночас дихає історією та індустріальним сьогоденням. Прогулюючись головним проспектом Запоріжжя, може видатися, що воно перебуває в протиріччі до самого себе: тут поєднано бажання зберегти козацьку ідентичність, радянську спадщину, статус промислового центру півдня України і разом з тим модернізуватися. Це відображається передусім у строкатій архітектурі.

Запоріжжя — доволі спокійне місто. На відміну від сусіднього Дніпропетровська, ритм життя тут більш розмірений. Взимку воно ніби засинає — містян якось меншає на вулицях; а навесні прокидається, стає жвавішим: запоріжці заповнюють парки, гуляють пляжами й повертаються після затяжної розлуки відпочивати на Хортицю. На острові запоріжці абстрагуються від буденних проблем, шуму автомобілів та загазованого заводами повітря.

Вечорами молодь відпочиває на бульварі Шевченка — нещодавно тут під годинником закоханих встановили напис «I love ZP», і в цьому місці охоче фотографуються як запоріжці, так і гості міста. Також місцем відпочинку містян є Вознесеновський парк, де височіє пам’ятник Святославу та найбільший у місті каскад фонтанів «Райдуга».

А ще нещодавно міська влада здійснила декомунізацію. Самі запоріжці ще не звикли до нових назв: до проспекту Соборного, який раніше називався Леніна, до площі Університетської — донедавна Радянської та інших; та й у транспорті зупинки ще оголошують на старий лад. Протягом місяця Запоріжжя має позбутися і пам’ятника Леніну, який височіє над проспектом і рукою вказує на греблю. Зараз запоріжці почали фотографуватися на згадку на тлі пам’ятника радянському вождю. Багато мешканців міста не заперечують, щоб пам’ятник демонтували, та водночас бояться, що площа відтепер виглядатиме спорожнілою, а то й взагалі буде пошкоджена під час демонтажу.

На проспекті Соборному біля облдержадміністрації можна побачити пам’ятник Героям Революції, який встановили після Євромайдану. Раніше тут відбувалися запорізькі майдани. Тепер це місце стало особливим, тут вшановують пам’ять загиблих як під час Революції Гідності, так і загиблих в АТО.

Під’їжджаючи до Запоріжжя з півдня, не можна не помітити жовто-сірої димової завіси, що нависає над 760-тисячним містом через велику концентрацію промислових заводів. Проблемним також є стан доріг, які навесні розтанули разом зі снігом. Обурені містяни й ситуацією з мостом на Хортицю, який будують уже понад 16 років. За висновками експертів, частина недобудованого мосту, що під водою, вже почала руйнуватися через неякісні будматеріали. Крім проблем, мешканці міста жваво обговорюють пожвавлення культурного життя міста, на яке в Запоріжжі певний період був дефіцит, і радіють з відновлення парків відпочинку.