Анатолій СЕМИНОГА: ...і кияни несуть моральну відповідальність за нинішній безлад у столиці

На позачерговому засіданні Київради секретар Олесь Довгий спробував переглянути підсумки скандальної сесії тижневої давнини, на якій, як відомо, були скасовані деякі рішення київської влади (зокрема про підвищення житлово-комунальних тарифів). Однак ця спроба зазнала краху. Разом із тим, київські депутати прийняли до розгляду проект держбюджету на 2009 рік. На його доопрацювання відведено два тижні.

Київ нині в об’єктиві уваги й депутатів Верховної Ради. На вечірньому засіданні в четвер парламентарії 383-ма голосами підтримали створення тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин порушення Конституції та законів України, незаконних розпоряджень з боку посадових осіб Київміськадміністрації. До складу комісії, яка працюватиме три місяці, увійшли по троє депутата від БЮТ і Партії регіонів, по одному від блоку Литвина й НУ-НС. Разом із тим ВР не вдалося встановити 50-відсотковий прохідний бар’єр на виборах мерів міст, голів сільських і селищних рад. Відхилений законопроект серед іншого передбачав проведення другого туру виборів у разі, якщо в першому турі жоден із кандидатів не отримав на свою підтримку більш як половину голосів виборців, що прийшли на виборчі дільниці. Для внесення таких змін до закону не вистачило всього восьми голосів. У повному складі законопроект відмовилися підтримати регіонали та комуністи. Не голосували також десять бютівців, двоє литвинівців і 18 членів «помаранчевої» фракції.

Ідея проведення виборів у два тури з 50-відсотковим прохідним бар’єром не нова. Соратники Юлії Тимошенко минулого року напередодні дострокових виборів у Києві сподівалися, що, провівши цю поправку, їм вдасться перемогти в другому турі Леоніда Черновецького. Однак тоді до голосування в парламенті за це питання так і не дійшло. Проте, як заявив у розмові з «Днем» голова київського осередку БЮТ, нардеп Анатолій Семинога, відмовлятися від ідеї двох турів, незважаючи на провал у ВР, «серцеві» не збираються. Однак торішній сценарій дострокових виборів столичного мера, коли ВР ухвалила відповідну постанову, незважаючи на створення спецкомісії, — під великим питанням. Планами найактивніших опонентів Леоніда Черновецького — бютівців— ділиться пан СЕМИНОГА.

— Верховній Раді не вдалося встановити 50-відсотковий прохідний бар’єр на виборах мерів міст, голів сільських і селищних рад. Що ж ви так погано підготувалися?

— Однак не думаю, що це провал. Але дійсно, ви праві: не підготувалися ми належним чином до цього питання. Однак я певен, що найближчим часом цей законопроект буде ухвалений. Адже йдеться про те, що ми обираємо собі фактичного господаря міста, який задаватиме тон, визначатиме політику, вирішуватиме поточні проблеми. Ми також обираємо й депутатів місцевих рад, однак депутати не мають такого впливу на ухвалення рішень, як мер. Мер формує й бюджетну, й соціальну, й будівельну політику, тож багато чого залежить від розуміння ситуації, від поглядів цієї людини. Тому в будь-якому місті ця фігура є визначальною. Я вважаю, що ми просто не маємо права проводити будь-які вибори мера без двотурової системи. За цю людину має проголосувати понад 50% людей, що проживають у конкретному населеному пункті. Тоді ця людина матиме право щонайменше називатися представником територіальної громади.

— У четвер на вечірньому засіданні 383-ма голосами «за» парламентарії створили тимчасову слідчу комісію щодо ситуації в Києві. Можна чекати, що після доповіді цієї комісії актуалізується питання дострокових виборів у столиці?

— Не політики мають визначати, що робити далі, а громадяни. У цьому випадку йдеться про київську територіальну громаду. Ми зробили все, щоб провести дострокові вибори в столиці, однак, на жаль, доволі пасивна позиція киян дозволила обрати пана Черновецького. Але БЮТ не збирається відступати. До речі, ми в четвер провели акцію під стінами мерії, де цього дня розглядали бюджет міста. Бюджет куций, бюджет несправедливий, бюджет не вирішує й половини тих проблем, які терміново необхідно вирішувати. Київ залишається найбагатшим містом, і бюджет можна було розробити так, щоб спокійно пережити ці нелегкі часи світової фінансової кризи. Усе залежить виключно від того, куди спрямовувати кошти і які статті витрат робити пріоритетними.

— Анатолію Івановичу, ви не відповіли: поточного року ВР може повторити торішній сценарій, коли парламентарії ввімкнули «зелене світло» позаплановій виборчій кампанії в Києві?

— Вибори потрібні, їх треба провести негайно, оскільки Київ при такій владі, як мінімум, не доживе до наступних чергових виборів — його розкрадуть остаточно. Але запитання, чи знайдуться кошти на ці вибори, зважаючи на фінансову кризу? Друге запитання: 2009-й — це рік президентських виборів, чи витягне Київ дві виборчі кампанії? Очевидно, слід провести відповідні опитування серед городян, консультації з виборцями, можливо, зібрати підписи на підтримку виборів. Пам’ятаєте, минулого року перш ніж провести вибори в Києві БЮТ зібрав понад мільйон підписів за проведення позачергових виборів? Зараз, напевно, теж необхідно провести аналогічну роботу й запитати думку громадян. Але питання коштів на такі вибори теж вельми непросте. Грошей сьогодні потребують вчителі, лікарі, дитячі садки. Чи маємо ми сьогодні моральне право відбирати гроші в них і направляти їх на виборчу кампанію? На всі ці питання, зокрема, й має дати відповіді комісія, створена у Верховній Раді, й мусить ухвалити мудре, зважене рішення, щоб виправити ситуацію в столиці.

— Як у БЮТ ставляться до ідеї зведення в часі президентських виборів з місцевими?

— В економічному плані ідея хороша, оскільки ми можемо заощадити кошти. Однак, усе ж таки, ми маємо формувати політичну еліту на майбутній період. Уявіть собі, що нового Президента вже обрано. Потім стартували місцеві вибори. Президент обов’язково матиме вплив на ці вибори. А ми ж повинні не просто обрати Президента, мера, міськраду, ми маємо побудувати виконавчу вертикаль однієї команди, яка солідарно проводитиме одну політику. Не може бути в нормальній країні ситуації, яка є сьогодні в Україні. Коли Президент говорить одне, Секретаріат — інше, облдержадміністрації взагалі не мають ніякої політики й позиції, уряд позбавлений найменшого впливу на обл- і райадміністрації. Це повне розбалансування влади, це, якщо хочете, певний крок на шляху до анархії. Тому ми маємо побудувати вертикаль, яка йтиме від Президента аж до сільради. Тому, на мій погляд, було б краще спочатку провести президентські вибори, потім — місцеві, потім — вибори до парламенту, сформувавши команду політиків або, іншими словами, більшість саме під нового Президента. Верховна Рада зможе сформувати уряд, який працюватиме не півроку, а на порядок довше. Парламент також працюватиме стабільно, а протистояння між Президентом, ВР і Кабміном залишиться в минулому. Тоді ми нарешті матимемо єдину владу, яка нестиме повну відповідальність за все, що відбувається в Україні. Тоді ми зможемо збудувати справжню демократичну державу, а не те, що ми маємо сьогодні.

— Ви говорите про демократію, проте в суспільстві виникають великі сумніви щодо демократичності вашого лідера Юлії Тимошенко.

— Особисто в мене жодних сумнівів немає. Працюю в команді Тимошенко щонайменше вісім років і ...

— І ви стверджуєте, що вона демократ?

— Так, вона демократ, вона людина, яка приймає рішення після відповідного голосування, з нею можна відстоювати свою позицію й доводити свою точку зору. Я хочу вам нагадати, що сьогодні Кабінет Міністрів працює у воєнних умовах. Зі всіх сторін уряд взяли в облогу й працювати абсолютно не дають ні Секретаріат, ні опозиція, ні великий бізнес, ні ті люди, які свого часу нахапали, а сьогодні мають вплив на депутатів, політиків й т.ін. У таких умовах уряду треба або здатися в полон (і тоді в нас узагалі в Україні не буде влади), або намагатися працювати навіть у таких умовах. Кабмін обрав останній варіант. Говорять, що демократи об’єднуються за п’ять хвилин до розстрілу, а нам би не хотілося, щоб демократія в країні була б розстріляна.

— Днями ваш колега по фракції Андрій Портнов заговорив про ймовірність союзу вашої фракції з Партією регіонів. Тобто питання нової конфігурації парламентської більшості знову на порядку денному?

— Я не знаю, що саме мав на увазі Портнов. Швидше за все, йшлося про те, що, зважаючи на кризу, ми мусимо спільно думати, як нам виживати в таких умовах, а не про те, хто і як виглядатиме в очах виборця, хто втратить від союзу в електоральному плані, хто придбає. Про це говорила й прем’єр-міністр, вона закликала й Партію регіонів, й інші політичні сили, представлені в парламенті, направляти своїх фахівців, професіоналів (якщо вони є в них) до уряду. У всіх країнах політичні сили сьогодні об’єднують зусилля задля мінімалізації впливу світової фінансової кризи на економіки своїх країн. Україна теж має рухатися в цьому напрямку.