Борис ТАРАСЮК: Співпраця з КПУ виключена

— Перше запитання щодо нового Всеукраїнського об’єднання «За Україну! За Ющенка!», яке очолив Юрій Єхануров. Хотілося б детальніше дізнатись про те, які саме цілі переслідує ця організація...

— Чесно кажучи, я про це об’єднання знаю не більше того, що повідомлялося в ЗМІ. Його організатори не контактували з Народним Рухом України, і НРУ не є співорганізатором об’єднання «За Україну! За Ющенка!».

Водночас політичний блок «Наша Україна», створений десятьма політичними партіями, де однією з провідних є Народний Рух, виконує й буде виконувати свою функцію як широка партійна коаліція. Ми маємо усвідомлювати, що виграти наступні президентські вибори без залучення широкої громадськості не вдасться. Тому можна тільки вітати кроки, спрямовані на те, щоб об’єднати патріотично-демократичну громадськість шляхом залучення в організації такого типу для підтримки нашого кандидата.

— На тлі підготовки до майбутніх виборів ситуація в Дніпропетровську має неабиякий резонанс. Голова Дніпропетровської обласної організації НРУ Віктор Сиченко заявив, що готовий співробітничати «не з паперовими організаціями, а з відомими в регіоні партнерами»...

— Голова Народного Руху України не коментуватиме заяв одного з членів керівництва НРУ. Ця людина має достатньо повноважень для того, щоб роз’яснити ситуацію в регіоні.

— Але ж ви не будете сперечатись з тим, що певні проблеми існують? І ці події, зокрема, це яскраво засвідчили.

— Безумовно, проблеми є. І це не є відкриттям сьогоднішнього дня. Вони виникли ще під час попередньої виборчої кампанії, коли подекуди партії блоку «Наша Україна» робили не загальну справу, працювали не на перемогу коаліції на парламентських виборах, а займалися взаємопоборюванням. Коріння цього явища — в минулому. Ви знаєте, що дві партії-засновницi блоку є частинами Народного Руху, який розкололи. Природно, що між ними — в деяких регіонах більше, в деяких менше — існувало тертя. Хоча на центральному рівні керівництво обох проводів завжди знаходило мудрість і волю для порозуміння.

Ті ж самі процеси спостерігаються й сьогодні. На жаль, через погану політичну координацію в рамках блоку «Наша Україна» відбуваються спалахи протистояння між політичними партіями, що входять у блок. І тут причини слід шукати в політичному керівництві блоку. Має бути задіяний такий механізм прийняття політичних рішень, який фактично надасть можливість задiяти інструменти партійної дисципліни i спiвпрацi. Коли ж він відсутній, має місце самодіяльність різних партій-учасників блоку.

— Отже, після перетворення Українського Народного Руху на Українську народну партію питання щодо реставрації єдиного Руху вже не на часі?

— Так, на жаль, не з вини НРУ було змінено назву цiєї партiї і фактично знято з порядку денного питання про об’єднання Рухів, тому що Рух тепер один — Народний Рух України. Водночас це не означає, що ми повинні забути про консолідацію патріотично-демократичних сил. Я особисто стою на позиціях об’єднання провідних політичних сил. Зокрема, головними ініціаторами тут мають бути НРУ, УНП, ПРП, КУН та інші політичні партії, що складають блок «Наша Україна». Адже саме від провiдних сил залежить майбутнє єдиної патріотично-демократичної партії, що її пропонується створити на основі блоку «Наша Україна».

— Як ви прокоментуєте консультації Олександра Мороза та Петра Симоненка з Адміністрацією Президента з приводу нового проекту політичної реформи?

— Можна зробити декілька висновків. Перший: це є свідченням того, що влада готується до прорахованої нею ситуації — програшу на виборах. Що є саме по собі позитивне явище, оскільки влада реально оцінює свої шанси. Другий: владі вдалося реалізувати відомий класичний принцип «розділяй і володарюй». Фактично вдалося розколоти опозиційні сили. Не можна сказати, що опозиція була абсолютно єдиною, але в принципових питаннях спостерігалася спільна позиція. Я маю на увазі й лівих, і центр, і правоцентристів. Третій: відколовши від опозиції ліві партії, влада хоче забезпечити проходження чергового варіанту політреформи у Верховній Раді. Особисто я не виключаю, що це вдасться зробити з урахуванням голосів лівих. Можливо, навіть набереться конституційна більшість. По- четверте, автори цієї ініціативи абсолютно не вболівають і не переймаються проблемами наближення української політичної системи до європейських демократій. Важко уявити, що нинішня влада й комунiсти мають спільне бачення демократичної політичної системи України. Тому викликає великий сумнів мотивація та кінцева мета цієї ініціативи. П’ятий висновок полягає в тому, що нинішня влада робитиме ставку на контрольовану нею нинi більшість у ВР, де можна забезпечити, на її думку, перемогу власного кандидата.

Я думаю, що цього не станеться. Оскільки на всенародних виборах президента, що мають відбутися наступного року, однозначно переможе представник демократично-патріотичних сил. Внаслідок чого, а можливо, і раніше, у ВР відбудеться міграція, яка призведе до появи нової більшості. Влада втратить контроль над парламентом.

— На цій сесії очікується активний перехід депутатів iз більшості у фракцію «Наша Україна»?

— Я не сказав «на цій сесії»... Це може відбутися або до, або після президентських виборів. Проте я не виключаю, що політреформа за тим сценарієм, який сьогодні пропонується, може бути проведена через нинішній склад парламенту. Однак результат може виявитися зовсім інакшим. Реальна влада опиниться в інших руках.

— Але ж новий президент вже матиме вужчі повноваження...

— Наскільки я розумію авторів проекту, президент має обиратись, згідно з Конституцією, в жовтні наступного року всім українським народом. Отже, повноваження, за задумом авторів, наступного президента зберігатимуться до парламентських виборів 2006 року. Я не маю сумнівів у тому, що співвідношення політичних сил, зокрема і у ВР, зміниться.

— Яких дій слід очікувати від фракції «НУ» стосовно нового проекту політреформи?

— Будемо радитись. Це питання стратегічно важливе і вимагає серйозного обговорення на політичному рівні. Керівництво НРУ готове до такого обговорення в рамках блоку «Наша Україна».

— Чи можлива співпраця «НУ» з іншими політичними силами в рамках кампанії по виборах президента?

— Не тільки можлива, але й необхідна.

— З ким саме?

— Серед партій і політичних сил, представлених у ВР, я, перш за все, бачу в ролі партнера Блок Юлії Тимошенко. Не виключаю, що розвиток політичної ситуації може привести до координування дій із соціалістами. Співпраця з КПУ під час президентської кампанії і в просуванні політичної реформи виключена. У нас різні цілі та програмні засади.

— Але, наприклад, бютівець Олександр Турчинов та соціаліст Йосип Вінський заявляють про намір висунути єдиного кандидата від КПУ, СПУ та БЮТ. Про співпрацю з «НУ» не йдеться...

— Ані Вінський, ані Турчинов не є першими особами у тих політичних силах, які вони представляють. Тому будемо сприймати такі заяви як одну з думок, що має право на існування.

— А як щодо співпраці з представниками Партiї регiонiв?

— Думаю, що ми не повинні виключати співпраці з будь- якими партіями,політичними силами, які готовi до зміни існуючої системи влади в Україні, але за умови, що буде спільне розуміння і мотивація зміни системи влади в Україні.