Брюссельські підсумки російсько-української «торговельної війни»

Учора представники двох опозиційних сил України — Віталій Кличко та Арсеній Яценюк — взяли участь у спеціальному засіданні Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ. На порядок денний було винесено питання впливу торговельних суперечок між Україною та Росією на підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Захід складався з двох частин. Спочатку свої думки щодо торговельного конфлікту між Україною та Росією висловили європейці, далі слово надали представникам української опозиції Арсенієві Яценюку та Віталію Кличку. Варто зазначити, що на заході мав перебувати й третій опозиційний лідер — Олег Тягнибок. Відомості про його від’їзд до Брюсселя оприлюднили напередодні засідання. Утім, в Європарламенті очільник «Свободи» так і не з’явився.

Європарламентарії сподіваються, що всупереч погрозам з боку Росії український зовнішньополітичний курс залишиться незмінним. «Ми хочемо підписати Угоду на Вільнюському саміті й сподіваємося, що Україна буде готова», — зазначив голова Комітету Європарламенту Ельмар Брок. «Справа не в Москві чи Брюсселі — Київ має ухвалити остаточне рішення щодо торговельної політики», — додав він. Співголова фракції «зелених» у Європарламенті Ребекка Гармс підкреслила, що застосовані Росією торгові «санкції» щодо України порушують правила СОТ. «Росія погрожує Україні, ігноруючи той факт, що їхні дії завдають шкоди не олігархам, а народу України», — зазначив польський політик Марек Сівець. Водночас його польський колега Яцек Саріуш-Вольський відзначив більш глобальний контекст: «Це стосується не тільки торгівлі й не тільки України, це — зіткнення ЄС із Росією у питанні Східного партнерства», — заявив він.

У свою чергу лідери опозиції зазначили, що ані геополітичні тиски Росії, ані торговельна війна не є новими. Однією з причин такої поведінки східного сусіда, на їхню думку, є намагання створити нову версію Радянського Союзу. «Україна та Європа мають відповісти на російський геополітичний виклик. Підписання Угоди про асоціацію — наразі найкращий варіант», — сказав Яценюк. «Опозиція готова скооперувати свої зусилля із владою для досягнення мети», — повідомив він.

Заразом опозиціонер зазначив, що Угода про асоціацію стане додатковим запобіжним механізмом для уникнення фальсифікацій на президентських виборах. Також голова політради «Батьківщини» нагадав про питання щодо Юлії Тимошенко. «Ми сподіваємося, що Президент дасть свій дозвіл на виїзд Тимошенко за кордон для лікування», — додав він.

«Ми переконані, що Україна має застосувати всі наявні засоби, щоб захистити свої інтереси та забезпечити повагу до принципів цивілізованої поведінки в двосторонніх взаєминах із Росією», — зазначив лідер «УДАРу» Віталій Кличко. Він наголосив, що опозиція має докласти всіх зусиль, щоб ухвалені законопроекти сприяли євроінтеграції. «Угода про асоціацію є важливим інструментом для опозиції, який ми будемо використовувати, щоб впливати на уряд», — сказав він.

Сьогодні лідери опозиційних сил зустрінуться в Брюсселі з Єврокомісаром із питань розширення ЄС — Штефаном Фюле. Головним питанням для обговорення винесено перспективу підписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

КОМЕНТАР

Павел КОВАЛЬ, євродепутат: «Треба підписати угоду раніше, не чекаючи Вільнюса...»

«День» попрохав голову делегації Європейського парламенту в Комітеті парламентської співпраці «ЄС-Україна» Павела КОВАЛЯ прокоментувати дискусії про стосунки між Україною та Росією, що відбулися в комітеті із закордонних справ Європарламенту за участю лідерів «УДАРу» та «ВО Батьківщина» Віталія Кличка та Арсенія Яценюка, а також прокоментувати політичну ситуацію в Україні:

— Перш за все, потрібно зазначити, що завдяки політиці пана Путіна і Кремля українська опозиція більше об’єдналася. Вона говорить однією мовою. А що стосується євроінтеграції, то вона говорить мовою, близькою до того, як виступив амбасадор України в ЄС Костянтин Єлисєєв. Це на 100 відсотків великий плюс, що це сталося. По-друге, в контексті економічної політики Росії навіть об’єдналися фракції Європарламенту. Я побачив сьогодні, що відмінності між позиціями різних фракцій набагато менші, аніж іще весною цього року.

Питання лише в тому, що буде після сьогоднішньої зустрічі. Весь досвід політики Росії в цій частині світу підказує нам, що будуть інші спроби завадити підписанню угоди про Асоціацію. Нам не потрібно це забувати і потрібно бути напоготові щодо цього!

Я запропонував, що було для багатьох дещо несподівано, підписати договір швидше. Якщо практично все вже домовлене, і якщо ми маємо текст, якщо Україна і ЄС готові до підписання, не потрібно чекати до зустрічі у Вільнюсі, а підписати документ раніше, а у Вільнюсі лише випити шампанського.

Так буде спокійніше для Росії, бо вона — дуже прагматична країна. Якщо росіяни побачать, що, дійсно, договір підписано, вони заново будуватимуть стосунки з Україною, цілком прагматичні. Але якщо ми продовжуватимемо цю ситуацію, то підвищуємо ризик того, що може статися щось погане.

— І наскільки реально, щоб ЄС пішов на такий крок і не чекав на зустріч у Вільнюсі?

— Я б дуже хотів, щоб ЄС хоча б один раз показав, що він може так реагувати. Я, звичайно, маю сумнів, що так може статися. Але, це не лише провокація, у принципі нічого не варто підписати цю угоду раніше, ніж у Вільнюсі.

— Проте, як стало відомо, комісар Фюле заявив, що з боку ЄС не буде ніякого послаблення умов, які повинна Україна виконати для підписання угоди.

— Щодо цього, добре сьогодні сказав Ландсбергіс: річ не в тім, щоб пом’якшувати умови, а потрібно реалістично оцінити, коли можна виконати ці умови. Ми сьогодні вже знаємо і про це потрібно прямо сказати: до Вільнюса не вийде виконати всі умови. Адже залишився лише місяць і навряд чи за цей час усе це можна зробити. Тоді потрібно зробити план-мінімум і піти шляхом додаткової декларації до угоди про Асоціацію.

Що стосується позиції Німеччини щодо підписання угоди, то, слухаючи депутатів із Берліна, я бачу, що вона набагато змінилася. Я гадаю, що з погляду своїх інтересів пан Путін зробив помилку. І її потрібно використати на свою користь і показати, що ми готові конструктивно працювати навіть із Росією.

Микола СІРУК, «День»