«...Бути готовим до рішучих змін»
«День» продовжує формування «громадського запиту» для майбутнього президента України: Що мусить зробити глава держави, якого ми оберемо 31 жовтня? Сьогодні — слово Хмельниччині.
Сергій БІЛОШИЦЬКИЙ, кандидат історичних наук (м. Хмельницький):
– Практика утвердження молодих державних утворень ілюструє високу роль особистості в історії у перехідні періоди, передусім – державних лідерів. Завдання такого лідера полягає не стільки у грамотному менеджменті правлячої команди, скільки в умінні встановити ефективну комунікацію із суспільством і формулюванні перспективних акцентів зовнішньої і внутрішньої державної політики. Лідеру необхідно, сказати б, «народжувати ідеї», здатні «оволодівати масами». Подібні ідеї новому президентові України доведеться народжувати практично для всіх сфер життя українського суспільства, щоб забезпечити, зрештою, зрозумілу та привабливу національну мету буття незалежної України.
Очікую від нового президента зусиль, спрямованих на зміну принципів кадрової політики у сфері державного управління. Необхідно забезпечити горизонтальну та вертикальну ротацію кадрів. Встановити механізми циркуляції державних еліт. Важливо зменшити, наскільки це можливо, вплив капіталу на підготовку, розстановку і просування управлінських кадрів.
У сфері економіки необхідно зберегти й примножити традиції розвитку високотехнологічних галузей і інфраструктури фундаментальних наукових досліджень, що ці галузі обслуговує. Важливо підтримати вітчизняного товаровиробника і передусім – виробника сільськогосподарської продукції.
Міжнародна політика має відповідати національним інтересам України, а не її «стратегічних партнерів». Новий президент не повинен справляти враження маріонетки в руках великих держав і міжнародних організацій. Важливі нові зовнішньополітичні ініціативи, що сприятимуть посиленню національної громадянської ідентичності українців. Наприклад, Україна могла б оголосити мораторій на участь її військових контингентів у міжнародних операціях, що не відбуваються під егідою ООН, виступити з ініціативами реформування ООН, СНД, НАТО, СОТ, інших організацій, що відповідають за світову стабільність.
Рано чи пізно, новому президентові доведеться вирішувати питання мобілізаційного потенціалу країни. Виклики ХХI століття не дозволять Україні тривалий час передовіряти питання національної безпеки сильнішим у військовому плані сусідам. Тому на порядку денному будуть питання технічного та інтелектуального переоснащення армії і силових структур. Служба Батьківщині повинна знову стати престижною.
Новий президент має навчитися поєднувати у своїй політичній діяльності жорсткий прагматизм із романтичним месіанством, аби очолити не бюрократичний апарат управління, а націю.
Павло ВОЛОШАНОВСЬКИЙ, директор Хмельницького районного центру соціальних служб для молоді:
– Сподіваюсь, новий лідер держави перегляне соціальну політику. Посилення соціальної диференціації у країні православно-соціалістичних традицій робить неможливим консенсус суспільства з ключових проблем. «Нові українці» й «нові жебраки» вже тепер живуть, наче у різних країнах. Упевнений, що суспільство чекає від майбутнього президента ефективнішої системи розподілу національного багатства, що не суперечить реальній практиці західних демократій.
Настала пора лідерові країни наповнити реальним змістом універсальну тезу про збереження національно-культурної самобутності країни. Необхідні зусилля із створення нового культурного поля, де ідея утвердження і розвитку культури титульної нації не була б силуваною і принизливою, щодо мільйонів громадян, в яких інша культурна ідентичність.
Микола КОВАЛЕНКО, підприємець (село Лисиче, Славутський район):
– Якщо це вже не вдасться зробити чинному главі держави Леонідові Кучмі, новий президент повинен увійти в історію України проведенням політичної реформи. Лише тоді буде забезпечено демократизацію суспільства, взаємодію всіх гілок влади і відповідальність за результати рішень тієї політичної сили, яка здобуде більшість у парламенті та сформує уряд.
Тому мій найперший запит до майбутнього президента: чи готовий він до таких революційних перетворень? Вважаю: якщо готовий, то претендує на роль загальнонаціонального лідера. Я проголосую за такого кандидата, сподіваючись, що саме в його період перебування на найвищій державній посаді Україну приймуть і до Євросоюзу, на кордоні якого вона опинилася, і до НАТО, і до інших міжнародних організацій.
Адже для того, щоб нас туди прийняли, маємо організувати своє життя за їхніми стандартами – оснащення і утримання реформованого війська, поглиблення агрореформ і т. ін. А що маємо у селі? Багато селян залишилися без основних виробничих фондів, угіддя облогують або не дають віддачі. Нам розповідали про земельні банки, агробіржі, інші інституції капіталістичного виробництва. То де ж це все? На такому тлі погіршується демографічна ситуація, панує безробіття, молодь впадає в апатію, пенсіонери ще не відчули, що держава про них дбає по- справжньому... Новий президент повинен бути готовий до проведення рішучих змін у системі влади по всій вертикалі.
Валерій КЛИМЕНКО, завідувач організаційно- контрольного відділу Кам’янець-Подільського міськвиконкому:
– Вважаю за свій громадянський обов’язок інформувати майбутнього президента про ситуацію, що склалася в охороні здоров’я України. Бюджетного фінансування вкрай недостатньо для того, щоб ця система була спроможна взаємодіяти з іншими, що працюють за ринковими законами. Положення Конституції України, з одного боку, вимагає безоплатної медичної допомоги, заборона скорочення в мережі медичних закладів, із іншого боку – ні органи державної влади, ні органи місцевого самоврядування не спроможні повною мірою забезпечити захист медицини від ринкової стихії.
У системі охорони здоров’я панує принцип утримання мережі державних і комунальних медустанов. Замість принципу оплати медичних послуг. Кошти, спрямовані в галузь, не доходять до пацієнтів. Більшу частину обсягу витрат за надання медичної допомоги сплачує саме населення – 51–75 відсотків. Порівняймо: в країнах із розвинутою економікою частка витрат власних коштів громадян у сукупному обсязі витрат на охорону здоров’я становить у середньому 24 відсотки. Вважаю, що у державному бюджеті України слід передбачити фінансування галузі охорони здоров’я у розмірі не менше п’яти відсотків ВВП. Необхідно наблизити якість медичних послуг до міжнародних стандартів.
Мова також про справедливу систему пенсійного забезпечення громадян. Пенсії повинні бути значно вищі для тих, хто самовіддано працював усе життя. Ще – необхідно втілити в життя нові програми подолання безробіття, створити нові робочі місця. Ще – об’єднати людей навколо ідеї справедливості. Щоб люди могли чесною працею забезпечувати собі заможне життя. Необхідно встановити жорсткий контроль із боку держави за діяльністю підприємств паливно-енергетичного комплексу, ефективно використовувати нафто- і газотранспортні трубопровідні системи України, позбутися енергозалежності від інших держав.
Нарешті, що для цього треба зробити: провести справжню ефективну політичну реформу із внесенням змін до Конституції України, провести розподіл повноважень між гілками влади таким чином, щоб відкритість, гармонійність, неможливість зловживань стали очевидними для українського суспільства. Слід забезпечити порядність і моральність у всіх сферах політики.
Василь ІЛЬЧИШИН, учитель географії ЗОШ (с. Гвардійське, Хмельницький район):
– Новий президент повинен зробити «ревізію» всіх реформ. Насамперед — економічних. Узявши за копійки підприємства, власники мало або й зовсім не дбають про ефективність виробництва, створення прибутку. Вони не вміють і не бажають працювати. Зверніть увагу: в області 54 відсотки збиткових підприємств, промислових і сільськогосподарських. Останні виробничі фонди розпродуються, в людей — низька зарплата, яка, до всього, не видається вчасно. Ніхто не знає, яка істинна частка оплати праці в структурі собівартості продукції. Немає належного обліку, прозорих рішень. Звідси – всі біди в соціальній сфері.
На мою думку, необхідно прискорити військову реформу, аби, як кажуть, не числом, а вмінням і бажанням служити Батьківщині. Необхідно реформувати культуру, як галузь, піднести духовність українського суспільства. Ми поважаємо європейські та американські цінності, та повинні виховуватися на своїх, національних і патріотичних, знаючи та шануючи свою історію. Тому реформи повинні бути конкретними, визначеними у часі, «прив’язаними» до територій і людей, які там проживають.
Також не слід забувати: відбувається глобалізація людського суспільства, що відкриває величезні можливості для обміну товарами, послугами, інформацією, технологіями, коштами для взаємодії у гуманітарній сфері, духовного збагачення особистості. Тому Україна повинна бути спрямованою у «цивілізований центр». Тобто новий президент, сформулювавши національну ідею, повинен стати ініціатором глибокого та швидкого реформування всієї політичної системи України.
