Бюджет переписано
376 — «за». З таким результатом уряд учора провів через парламент у першому читанні й у цілому новий бюджет-2005. Результат вражає і свідчить про відсутність хоча б мінімально впливової парламентської опозиції. Наявність останньої, очевидно, має підтверджуватися результатами голосування за трьома ключовими позиціями: затвердження в парламенті прем’єра, програми уряду та бюджету. Нагадаємо, прем’єр та її програма отримали приблизно таку саму кількість голосів «за», як і бюджет.
Учора парламент здійснив другу спробу взятися за непросту й архіважливу для країни справу — розгляд бюджету. Точніше — розгляд і прийняття, як пообіцяв уряд і його прибічники напередодні. Щоправда, коли після заяв прем’єра про «стовідсоткову» імовірність прийняття бюджету в четвер розгляд і зовсім довелося перенести на наступний день, упевненості в міністрів поменшало і «стовідсоткових» прогнозів уже ніхто не робив. Проте, як показав із самого початку процес розгляду, надто серйозних протиріч, що можуть спричинити непроходження бюджету через парламент, між урядом і депутатським корпусом немає. Прогнози більшості політиків зводилися до того, що бюджет швидше за все приймуть, — якщо не в п’ятницю, то у крайньому разі на наступному позачерговому засіданні.
Уряд України пропонує встановити дефіцит державного бюджету в 2005 році на рівні 6,8 млрд. грн. Про це заявив, представляючи бюджет із парламентської трибуни, міністр фінансів України Віктор Пинзеник. За словами міністра, витратна частина держбюджету становитиме 115,3 млрд. грн. При цьому проект змін держбюджету передбачає нульовий приріст державного боргу, закладено ресурс для виплати мінімальних пенсій на рівні 332 грн. на місяць, навантаження на державний бюджет у зв’язку зі збільшенням витрат на зарплату та інші соціальні виплати становить 8,5 млрд. грн. — повідомив Пинзеник. За словами голови Мінфіну, український уряд продовжить політику запозичень на внутрішньому ринку, нагадавши, що раніше уряд уже здійснив випуск семирічних облігацій під 6,74% річних. «Найближчим часом здійснимо ще одне запозичення, і воно буде ще дешевшим», — сказав він. Віктор Пинзеник сипав й іншими цифрами щодо параметрів бюджету. Однак, з огляду на те, що цифри ці здебільшого всім відомі, наведені в тому числі й у «Дні», повторювати вкотре не будемо.
Одним із головних орієнтирів для парламентаріїв, як голосувати з того чи іншого питання, є думка профільного комітету — в цьому випадку бюджетного. Позицію профільного бюджетного комітету в цій ситуації також можна вважати показником шансів на проходження бюджету. Бо в комітеті з бюджету чимало політичних (і не лише політичних) опонентів уряду. У цьому сенсі ситуація розвивалася за оптимістичним для уряду сценарієм — перший заступник голови бюджетного комітету Людмила Супрун (фракція НДП — «Республіка») рекомендувала парламенту прийняти законопроект про внесення змін до державного бюджету на 2005 рік, причому не лише в першому читанні, а й у цілому. «Зміни істотно покращили бюджет... Ми можемо приймати не лише в першому читанні, а й у цілому як закон», — сказала вона. Людмила Супрун також сказала, що для прийняття бюджету «необхідним є розуміння і прийняття політичного рішення, що ми йдемо на такий крок заради народу України, економіки та розвитку». Людмила Супрун також повідомила, що в результаті переговорів уряду з парламентаріями загальний обсяг зменшення доходів державного бюджету становив 1 млрд. грн., і запропонованим джерелом компенсації стало збільшення дефіциту на 1 млрд. грн., що становило 1,5% від ВВП. Крім того, сказала вона, уряд погодився відстрочити ліквідацію пільг із ПДВ для аграріїв до 1 січня 2006 року. Водночас, співдоповідач Людмили Супрун, член парламентського фінансового комітету Віталій Хомутинник виступив із пропозицією прийняти поправки до держбюджету лише в першому читанні. За його словами, тільки у процесі доопрацювання до другого читання парламентарії зможуть подати «офіційні пропозиції депутатів від комітету, які можуть бути враховані».
Таким чином, спір між позицією уряду та його найбільш радикальних (якщо це слово в цій ситуації доречне) опонентів із середовища колишньої провладної еліти пішов за певними статтями бюджету. Якщо нова опозиція погодилася на підтримку бюджету в першому читанні, отже, ця суперечка не стосується особливо принципових моментів.
Важко не погодитися з думкою члена бюджетного комітету Валерія Асадчева: запропонований урядом бюджет просто не могли не затвердити через те, що там міститься дуже багато привабливих для народу моментів, що дуже важливо напередодні чергових виборів у країні. Навіть попри те, що багато норм закону про бюджет є відверто шкідливими для економіки. «Я вважаю, його (бюджет. — Ред. ), напевно, приймуть, оскільки сьогодні немає тут критичної маси людей, які розуміють, до чого це може призвести. А всім хочеться сподобатися виборцям», — сказав депутат Асадчев. Приблизно такої ж думки дотримується і спікер парламенту Володимир Литвин. «Те, що бюджет проголосують, це — факт, але в якому обсязі? У першому читанні чи в цілому?» — сказав він. Спікер назвав новий бюджет бюджетом виконання передвиборних обіцянок, а не бюджетом розвитку. «Це бюджет, що передбачає виконання тих зобов’язань, які взяв попередній уряд і задекларував новий, а також виконання тих зобов’язань, які звучали під час виборчої кампанії. Те, що це не бюджет розвитку, на жаль, очевидне», — сказав голова Верховної Ради.
Учора «поміж ділом» парламент також устиг призначити шістьох членів Рахункової палати замість звільнених раніше у зв’язку із закінченням строку їхніх повноважень. Згідно з результатами таємного голосування, заступником голови Рахункової палати став Олександр Яременко, секретарем Рахункової палати — Анатолій Юхимчук, головними контролерами призначено Ларису Квітковську, Ігоря Зарембу, В’ячеслава Пилипенка та Георгія Самуся.
