Чергове розмивання стандартів

Другу програму поспіль «Свобода слова» на ICTV запрошує vip-гостей. Минулого тижня це був прем’єр-міністр Володимир Гройсман із частиною уряду (додатково були присутні сім міністрів). Такий крок очільника уряду викликав обурення в соцмережах і не тільки. Така собі демонстрація реального закулісся. Глава Кабміну замість того, щоб прийти до парламенту прозвітувати, чомусь вирішив це зробити на телевізійному майданчику Кучми — Пінчука. Сам звіт уряду перенесли на літо.

В останній понеділок гостем програми вже став Президент Петро Порошенко. Тема — звернення до Вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу про автокефалію Православної церкви в Україні. Щоправда, деякі ЗМІ повідомили із посиланням на власні джерела, що експерти, які брали участь у програмі і ставили питання гаранту, були спеціально підібрані, щоб у передачі не звучали негативні реляції.

Якщо ж говорити по суті теми, то Петро Порошенко озвучив багато правильних речей. Наприклад: «Ми не сприймаємо, щоб українського керівника церкви затверджували у Москві. Це також є чіткою домовленістю зі Вселенським патріархом, що патріарх української церкви буде обиратися в Україні. Функцію і роль матері-церкви буде виконувати Константинопольський патріархат. Це важливо з точки зору історичної справедливості. Ми просто повертаємось до історичної справедливості. Найближчим часом святкуватиметься 1030-річчя Хрещення України-Русі. Тоді, я хочу наголосити, ще не було ніякої російської православної церкви. Якщо Константинопольська церква є матір’ю-церквою для України, то українська церква є матір’ю-церквою для Росії. Бо звідси пішла вона, а не навпаки. І не може матір просити незалежність від доньки. За історичною, духовною і державною справедливістю Україна виборола і заслужила право мати українську помісну церкву».

Якщо Україні все-таки вдасться створити автокефальну церкву за допомогою патріарха Варфоломія, то це буде реальний історичний крок, до якого українці прагнули протягом багатьох століть. І це однозначно буде зараховано як великий позитив для чинного Президента. Особливо враховуючи майбутні президентські вибори. Однак деякі експерти саме у виборах і вбачають причину активізації глави держави, відзначаючи його професійний хист до вдалого використання піару в політиці.

«Наша політика десь на 60—70% створена з піару, тобто після заяв політиків в реальності нічого не відбувається, — коментує «Дню» політичний експерт  Олександр КОЧЕТКОВ. — Створюється інформаційний привід, його жваво обговорюють, а потім... створюється новий інформаційний привід. Сьогодні ми можемо спостерігати, що за рік до виборів всі пожвавішали. Наразі триває дуже важливий процес — позиціонування. Тобто хто, з ким, як, скільки і т.д. Чому прем’єр з’явився на «Свободі слова»? Тому що він намагається грати свою гру, тобто Гройсман хоче отримати свого роду автокефалію від Президента. Також є певне тяжіння прем’єра до «Народного фронту», який, в свою чергу, відкрито заявив, що якщо Президент хоче мати підтримку НФ, то має відбутися перерозподіл повноважень в бік парламенту. Натомість Президент розповідає, що влада сильна як ніколи, що вона вирішує всі поточні питання. Свого часу Порошенко дав три основні обіцянки — привнести мир в Україну, євроінтеграція і створення помісної православної церкви. Перші два пункти він вважає, що виконав, тобто замість миру — це мінський процес і в майбутньому миротворці, замість членства в ЄС — безвіз, а от третій пункт він саме зараз і намагається виконати. Тоді Президент розповідатиме, що основні свої обіцянки він виконав».

Для рейтингу «Свободи слова» участь перших осіб держави в ток-шоу, можливо, і плюс. Але враховуючи традиції українського політикуму, навряд ситуацію слід сприймати в звичній системі координат. Тут ще важливо, що якщо в першій частині програми участь брав Президент, то друга частина була присвячена проекту ICTV «Нові лідери».

«Проект «Нові лідери» шукає сучасних, енергійних і не байдужих — нових лідерів, які запропонують суспільству нові цікаві ідеї, котрі могли б змінити країну на краще. У разі перемоги, вони отримають гроші на їхню реалізацію. До відбору допускають не усіх —  у конкурсі не можуть брати участь нинішні й колишні народні обранці, а також міністри», — йдеться на fakty.ictv.ua.

Журналіст Роман Скрипін у своєму стилі відреагував на ток-шоу у FB: «Нічо не міняється. Спаєчка Петруччо — Вітюша detected. Новий «проект». Засвічені учасники. Андрій Куликов, отже Громадське радіо, привіт. Всі решта — учасники холдингу StarLightMedia. У Вас залишки совісті є? Немає. Тоді Майдан прийде по вас. Рано чи пізно. Хочете ви того, або ні. P.S. Щоб два рази не вставати це я про удавану «Свободу слова» на ICTV».

В перекладі на політкоректну мову це, мабуть, означає, що нинішньому Президенту поки не вдалося, або він не зрозумів, що суспільство очікує від нього розірвання відносин із засновником кланового олігархату в Україні, який призвів до війни і втрати територій. Як показує практика, хто не робить висновків, той зрештою програє.

«Пінчук веде свою гру і намагається бути нейтральним як до влади, так і до опозиції, — вважає Олександр Кочетков. — Проект «Нові лідери» для Пінчука свого роду «проект для душі». Суть його у тому, щоб привести до влади «а ля Макрона», тобто людину, яка не має власної команди, а отже буде спиратися на тих людей, яких допоможе знайти сам Пінчук. Він вірить в свій проект і в те, що нові лідери, які там з’являться, увійдуть потім в команду Вакарчука. Тобто це інформаційна і організаційна площадка, яку створює Пічнук «під Вакарчука», але остаточного рішення щодо балотування співака ще немає».

Можна констатувати, що остання програма на згаданому телеканалі — це чергове уособлення розмивання стандартів. З усього видно, що родина Кучми — Пінчука, як і раніше, намагається грати на різних напрямках (з владою, опозицією, молоддю...), роблячи «закладки» на будь-які випадки життя. І цікаво, що влада в Україні змінюється, хоча той же Янукович або зараз Порошенко думав і думає, що все під контролем, але новітня історія свідчить зворотне. Причому «Сім’я» постійно «на плаву», бо їм щастить, що нинішні політики не дуже перебірливі, а в суспільстві ведуться на іміджеві політпроекти. Насправді ж, для громадян має бути важливим, що у всій цій історії програє країна. З цього і потрібно робити висновки.