Червоне й чорне
Вони повертаються. Вони — це явно куплені (чого, власне, ніхто не спростовує) прихильники «синьо-червоно-малинової» коаліції. У різних районах столиці знову з’явилися автобуси, якими масово привозять, як правило, зі cходу України «липових» пікетників. «Липових», оскільки, як пересвідчилася кореспондент «Дня» поспілкувавшись із деякими із них, їм абсолютно байдуже, транспаранти з якими написами тримати в руках і лозунги якого змісту викрикувати в унісон із майданними ді-джеями. Більше того, багато хто з тих, хто нині «протестує» в Києві проти політики Президента та опозиції, навіть не знають імен і прізвищ своїх ідейних «пасторів», за винятком хіба що Януковича.
Тим часом, спроби коаліціянтів створити ілюзію Майдану є відверто провальними. Жителі столиці з невдоволенням відгукуються про політичних туристів, а преса практично не освітлює дані мітинги. Показово, але навіть людина «номер один» для коаліції та її прихильників — Віктор Янукович також ігнорує своїх симпатиків. Днями, коли депутат від ПР Вадим Колесніченко на черговому мітингу заводив публіку перед приїздом прем’єра, глава уряду без яких- небудь пояснень узяв і не з’явився на травневий Майдан. А як забавно було б спостерігати картинку, якби, навпаки, на заклик коаліційних вождів люди не відгукнулися б. Уявіть собі ситуацію: величезна сцена на столичному Майдані, біля мікрофону лідер коаліції, на задньому плані під лінійку стоять депутати від ПР, КПУ, СПУ, а на площі немає людей. Узагалі. Жодної людини. Погодьтеся, урок для тих, хто нині маніпулює людьми направо й наліво, був би хорошим. Але поки окремі громадяни ставитимуть на перше місце гаманець, на друге — своє громадянське «Я», будуть і надалі проходити ніби ідейні ніби мітинги ніби прихильників правлячої парламентської більшості.
Майданну естафету регіоналів перехопили їхні молодші соратники з коаліції — комуністи й соціалісти. Нещодавно лідери цих політичних сил пригрозили опонентам, мовляв, поки робоча група, покликана врегулювати політичну кризу в країні, не врахує їхніх побажань, ні про які дострокові вибори йтися не може. Свої слова «малинові» й «червоні» вирішили підкріпити й ділом. Представник Компартії Олександр Голуб говорить: «Якщо глава держави не підкоритися рішенню КС (Банківська, нагадаю, вустами заступника голови СП Ігоря Пукшина заявила, що в зв’язку з останніми пертурбаціями в Конституційному Суді, КС у країні фактично не існує), комуністи організують всеукраїнський страйк. Причому примітивним стоянням народу на Майдані не обійдеться. Соратники Петра Симоненка погрожують заблокувати залізничні та автомобільні шляхи, які ведуть у Київ. Не виключають «червоні» й блокування основних магістральних шляхів безпосередньо в столиці. Так що радійте, столичні водії й пасажири маршруток: комуністи допоможуть вам «оперативно» пересуватися містом.
Щоправда, відверто кажучи, важко віриться в те, що КПУ вдасться провести таку масштабну операцію з перекриття доріг. Швидше за все, послідовники політики Леніна вже щосили розвернули виборчо-агітаційну кампанію і всіляко намагаються привернути увагу суспільства до своєї партії. Блокування доріг, відгук підпису пана Симоненка під Універсалом національної єдності — чим, скажіть, не можливість зайвий раз «засвітитися» в ЗМІ? А вчора лідер Компартії порадував черговою заявою. Петро Симоненко вигадав, де взяти кошти на проведення виборчої кампанії: «Сьогодні потрібно відмовитися від фінансування одного літака для Президента, яке щорічно обходиться державі в 350 млн. грн. Гадаю, що один рік Ющенко обійдеться без літака, зате в бюджеті з’являться кошти для проведення виборчої кампанії, якщо вона все ж відбудеться». І відразу ж, очевидно, для балансу, комуніст Леонід Грач публічно заявляє: «Дострокових парламентських виборів в Україні взагалі може не бути, оскільки вони не потрібні країні й народу. Очевидно, і це підтвердив черговий раунд переговорів у рамках робочої групи, що Президент Ющенко, підписавши укази про розпуск Верховної Ради, загнав себе в конституційний тупик. Неодноразове перенесення дати виборів — зайве тому підтвердження».
Таким чином, очевидно, що представники Компартії, яка на торішніх парламентських виборах фінішувала зі скромними 3,66%, нині своїми гучними пафосними заявами намагаються підібрати електорат спікера Мороза. І комуністи, на відміну від соціалістів, упевнені у своїй переконливій перемозі на позапланових виборах. Час від часу їхнє партійне самолюбство тішать і регіонали. Наприклад, днями депутат від ПР Тарас Чорновіл заявив: «Якщо вибори відбудуться наприкінці жовтня, то до влади прийдемо саме ми. Ми отримаємо половину місць у парламенті, до нас додадуться комуністи й створять конституційну більшість — 300 голосів. Це дозволить нам вносити зміни в Конституцію». Як говориться, мріяти не шкідливо. Але якщо на секунду уявити, що прогноз Тараса В’ячеславовича збудеться, то, безперечно, на кону опиниться існування України як такої.
