Чого чекати від «уряду» «Свободи»?

Сьогодні відбудеться 27-й з’їзд партії «Всеукраїнське об’єднання «Свобода». На порядку денному — оприлюднення списку членів Уряду національної альтернативи — уряду українців. Створення «тіньового» Кабміну було анонсоване під час мітингу на честь святкування 71-х роковин Української повстанської армії. Тоді ж лідер «Свободи» Олег Тягнибок назвав і ім’я майбутнього глави: це місце посяде раніше не настільки публічний депутат-мажоритарник (виборчий округ №83, Івано-Франківськ) Олександр Сич. «Ми продемонструємо, що спроможні не лише протистояти «банді» в органах місцевої влади, але й працювати в органах центральної виконавчої влади», — заявив Тягнибок.

Для того, щоб оцінити такий крок «Свободи», яка, за даними соціологів, втрачає свій рейтинг, і його перспективи, «День» звернувся до експерта.  

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»:

— Проблема «Свободи» в тому, що за два роки вона показала себе як впливова вулична політична сила, але дуже мало проявила себе як парламентська сила. У цієї партії є досвід боротьби у Львові, Тернополі, захоплення будівель у Києві (міськрада), бійки у Верховній Раді. Нещодавня хода на честь 71-х роковин УПА показала, що їм більше подобається не витончена прилюдна політична діяльність, а безпосередній конфлікт із владою на вулицях.

Проте, Олег Тягнибок розуміє, що однобічна спеціалізація «Свободи» не робить її загальнонаціональною силою і позбавляє права говорити про загальнонаціональний порядок денний. Це сильно ущемлює перспективи партії. Відсутність яскравих речників, як у Верховній Раді, так і поза її стінами і обмеженість кола проблем є проблемою для партії, яка вже десять років активно йде до влади.

Один із іміджевих ходів, наразі лише іміджевих, застосовних у таких ситуаціях — проголошення «тіньового» уряду. Раніше це двічі робила Юлія Тимошенко, пізніше цей піар-хід повторювала Партія регіонів. Тепер же за це взялася і «Свобода». Цим вони віддаляються від «Батьківщини» і «УДАРу», але в цьому немає нічого страшного, оскільки кожна політична сила шукає найбільш зручне для себе місце і найбільш ефективні засоби для досягнення своєї мети. Потрібно розуміти, що партія Тягнибока не від доброго життя заговорила про можливість серйозного аналізу всеукраїнських проблем через майданчик «тіньового» уряду.

Ефективність такого кроку залежатиме від того, хто ввійде до команди альтернативного уряду: експерти, інтелігенція, професіонали, чи просто люди, близькі до Тягнибока. До «УДАРу», наприклад, узяли вічного, «невмирущого» і безжурного економіста Пінзеника, закривши, таким чином, економічну сферу. З одного боку, він тягне їх назад, але з іншого — знається на економічних питаннях, коментує їх. Приблизно така ж ситуація і з іншими галузями. У «Свободі» такого немає. Це організація, яка кучкується довкола лідера Тягнибока. Таким чином, залежно від яскравості та глибини людей, які ввійдуть до альтернативного уряду, можна буде судити: чи залишається «Свобода» як і раніше провінційною силою, чи вона намагається через вихід на інтелектуальний шар України стати значимішою політичною силою. Але знайти таких людей неймовірно важко.

Що ж до призначення главою цього уряду Олександра Сича, то йому варто побажати успіхів. Я не можу сказати нічого ні доброго, ні поганого про цю кандидатуру, оскільки нічого про нього не знаю. Зазвичай, на  таку посаду призначають людину, яку люди знають за роботою в різноманітних міністерствах. Напевно, Сич добра людина і його, мабуть знають і міський голова Львова, і охорона Тягнибока, і господарче управління майбутнього президента Тягнибока, але технологічна вимога до тіньового кабінету - спроможність оцінити цілі галузі України. Для цього потрібно мати досвід роботи в Мін’юсті, Мінекономіки, Міноборони або, якщо не працювати, то прекрасно знати їхню роботу. Думаю, що Олександр Сич не зовсім готовий відповідати за роботу цілого Кабміну. Але даймо їм шанс, може вони зберуть добру команду.