Чого очікувати від української «поліції»?
Експерт: «Успішність нинішньої реформи залежить від політичної волі керманичів держави, керівництва МВС, а також від тиску суспільства на владу»
Питання щодо реформи МВС в Україні підіймається не вперше. Але кожна спроба провести зміни в українській міліції мали сумні наслідки та віддаляли органи внутрішніх справ від виконання ними їх безпосередніх функцій. Окрім цього, події останнього року в Україні засвідчили потребу докорінних перетворень в Міністерстві внутрішніх справ. У вересні голова відомства Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook представив короткий концепт реформ для МВС України, які передбачали скорочення кадрів, чітке розподілення функцій органів внутрішніх справ (ОВС), визначення міністра як політичної фігури, переформатування ОВС у шість видів поліції — місцеву, адміністративну, карну, фінансову, прикордонну та військову (Докладніше про це — у матеріалі «Дня» «Що робити з «ментом»?», №178 від 25.09.2014). Тепер очільник МВС опублікував тексти документів щодо реформ підконтрольного йому відомства. Сам Аваков зазначив: «Це перші офіційні документи, що визначають напрямки реформування Міністерства внутрішніх справ. У тому числі — базовий документ — Стратегія розвитку органів внутрішніх справ України. А також — Концепція першочергових заходів щодо реформування МВС і які з цих документів перші практичні кроки».
Ці документи розроблялися представниками МВС разом із громадськими активістами, вченими, експертами міжнародних організацій. Якою буде українська «поліція»? Яка основна мета реформи МВС? Яка доля чекає на добровольчі батальйони? Про все це «День» поспілкувався із Євгеном ЗАХАРОВИМ — головою Експертної ради при МВС, головою правління Української Гельсінської спілки з прав людини та директором Харківської правозахисної групи:
— В документі розписані стадії впровадження — з 2014 до 2018 р. Ми обговорили нововведення в експертному середовищі у Львові та Києві та зібрали різні зауваження. Далі було розроблено концепцію першочергових кроків реформування МВС, які охоплюють нинішній і наступний рік. Фактично, одразу підготовлено декілька постанов. Одна з них — введення жетонів із ідентифікаційним номером співробітника МВС. Друга постанова схвалює дану концепцію та стратегію. Третя передбачає зміни до законів, з якими реорганізовується УБОЗ, транспортна, ветеринарна міліція та кримінальна міліція у справах неповнолітніх. Четверта — проведення експерименту щодо реформування ДАІ та ППС в Хмельницькому на 3 місяці.
— Серед основних понять, які використовуються в Концепції реформ у МВС, значаться «демілітаризація», «децентралізація», «деполітизація», «перехід від карального до соціально-сервісного змісту діяльності органів внутрішніх справ» і ін. Що ви вкладали в дані поняття, розробляючи даний документ?
— Сьогодні наша міліція — це «воєнізований загін народу» — ще за ленінським визначенням. Але має бути цивільна сервісна служба, спрямована на захист прав і інтересів громадян. Ця нова поліція має бути орієнтована на потреби населення, а не держави. Саме це мається на увазі під «демілітаризацією».
Децентралізація — створення місцевої міліції там, де місцеві громади вважають це за необхідне. В діяльності муніципальної поліції не може бути кримінального блоку — лише в роботі Національної поліції. Але для цього необхідні кошти у власному бюджеті. Деякі багаті міста, де вже є муніципальна охорона, хочуть її легітимізували, адже існує проблема відсутності виконавців рішень місцевої влади. І в цьому питанні має бути гнучкість і для кожного регіону своя модель муніципальної поліції, адже те, що є у Львові, може бути поганим для Харкова. Та це питання досі є предметом дискусій.
Спрямованість на населення передбачає відкритість, яка досягається різними засобами. Це регулярні публічні звіти керівників органів внутрішніх справ про роботу їх відділів, зміна системи оцінки ефективності діяльності поліції. Сьогодні вона оцінюється за статистичними показниками, яких близько 400. Щомісяця штаб кожного відділу органів внутрішніх справ збирає ці показники і головне — їх виконання, бо від цього залежать три ланки зарплатні. Це призводить до постійної фальсифікації показників, фіктивних кримінальних справ та корупції. Тому треба ввести дволанкову зарплатню зі скасуванням надбавок — потрібна базова зарплатня та нарахування за вислугу років. Роботу ж міліції треба оцінювати за декількома статистичними показниками, які є індикаторами рівня злочинності. Але головний критерій — оцінка населення, яке визначає якість роботи міліції. З цією метою ми розробили опитування і провели пілотне дослідження громадської думки у Львові та області. Це також дає зрозуміти, чого чекають люди від нової реформи МВС. Райвідділи також мають бути більш відкритими, ніж зараз.
Деполітизація передбачає, що основний та керівний склад поліції має бути професіональний та не пов’язаний з політикою. Політиком має бути лише міністр, який відповідає за діяльність міністерства. В моделі, яку ми пропонуємо, передбачається об’єднання кількох органів виконавчої влади, один з яких буде Національною поліцією — тим, чим зараз є МВС. Інші — Нацгвардія, Міграційна служба, Прикордонні війська та Державна служба надзвичайних ситуацій. Їх керівниками мають бути не політики, а професіонали. Поліцію не можна буде використовувати для політичних завдань, що завжди було за режиму Януковича та Кучми.
Має бути реструктурована система органів внутрішніх справ, щоб 70% особового складу було спрямовано на захист громадського порядку. При цьому треба скасувати дублювання функцій та роботи поліцейських.
— Наскільки реальним є впровадження вашої концепції реформи в життя? Адже в Україні є багато сумного досвіду невдалих реформ.
— За весь час існувало 9 концепцій реформ МВС, жодна з яких не була втілена. І вдалість нинішньої реформи залежить від політичної волі керманичів держави, керівництва МВС, а також від тиску суспільства на владу. Важливим є і те, чи знайдуться кошти на проведення цих реформ. Наприклад, щоб реформувати ДАІ та встановити відеокамери на національні автостради, потрібно 120 млн. грн. В сьогоднішніх умовах війни, коли щодня на військові потреби витрачається 30 млн. грн., дістати ці гроші важко і бюджет на це може не погодитись. Можна сподіватися на технічну допомогу ЄС, але раніше ці кошти йшли на євроремонти та автомобілі керівників органів МВС. Та якщо витрачати ці кошти за призначенням, то впровадити реформу буде реально.
— Чи враховували ви під час підготовки документів складні військові умови та потребу проведення широкомасштабних реформ у всьому силовому блоці?
— Наша реформа МВС розроблена в межах міністерства без розгляду його зв’язків з іншими правоохоронними органами. Ми на них не впливаємо, тому обмежили себе одним міністерством. Та і в самому МВС багато що треба змінювати, незалежно від всього іншого.
Але, безперечно, нам потрібна загальна реформа системи кримінальної юстиції, органів Служби безпеки, прокуратури, пенітенціарної служби, судочинства. Вже створено Антикорупційне бюро, потрібно створити Державне бюро розслідувань. Все це треба розглядати та реформувати разом, що буде набагато ефективніше, ніж реформа кожного відомства окремо. Наприклад, необхідно уникати дублювання діяльності органів. Зараз з організованою злочинністю борються чотири державні органи влади, тому ми вирішили реорганізувати хоча б УБОЗ.
— Сьогодні увага широкої громадськості прикута до добровольчих батальйонів в зоні АТО: як складеться їх доля, чи будуть вони повністю узаконені та включені до системи органів внутрішніх справ. Чи вирішили ви це питання?
— Добровольчі батальйони мають скласти основу Патрульно-постової служби на відвойованих територіях Донбасу, де звільнено близько 4000 міліціонерів. Їх звільняли за зрадництво, халатність, невиконання власних обов’язків. Таким чином, на цих територіях міліція оновилася майже повністю і саме добровольчі батальйони займаються охороною громадського порядку. Елітні ж частини цих батальйонів, які добре навчилися воювати, переводяться до Нацгвардії, де ставляться суто військові завдання та надається відповідне оснащення.
— Нещодавно головою МВС у Київській області було призначено заступника комбата «Азову» Вадима Трояна. Як ви ставитесь до таких кадрових рішень?
— Це складне питання і щодо цього я розмовляв безпосередньо з Арсеном Аваковим. Міністр абсолютно щиро вважає, що це правильне призначення. Але я був би більш спокійний, якщо було б призначено професіонала, адже є багато достойних людей із великим досвідом, готових працювати. Окрім того, колишній очільник МВС у Київській області Ярослав Голомша був люстрований. Але це був добрий керівник «на своєму місці». Так само мені прикро за керівника МВС у Тернопільській області Василя Облещука. Обидва ці міліціонера пройшли через кадрову комісію, членом якої я був, де детально розбиралася їх діяльність. Я добре знаю, які вони, що собою являють та яка діяльність за ними числиться, і можу сказати, що їх звільнення — велика помилка.
Але як справиться Вадим Троян — подивимось, адже Арсен Аваков вміє робити неординарні кроки, які досі були успішними.