Чужі вибори в нашому Криму

У Росії пройшли парламентські вибори. Точніше — формальна імітація виборчої процедури для підтримки нинішнього режиму. Щось подібне було за радянських часів, з тією лише істотною різницею, що в нових політичних реаліях нинішня кремлівська влада вимушена дотримуватись більшої кількості формальностей, наближених до реальності.

Отже, на момент підготовки матеріалу ЦВК РФ обробила 93% бюлетенів. «Явка — 47,81%. Вона змінюється. Явка як явка», — повідомила голова ЦВК Елла Памфілова. Втім, як і мало змін щодо результатів. «Єдина Росія» продовжує лідирувати (54,28%) і, за попередніми даними, отримає в Держдумі 140 мандатів за партійними списками, 203 — по одномандатних округах. КПРФ отримує попередньо 13,45% за підсумками голосування за партійними списками. Це становить 35 мандатів. Результати ЛДПР — 13,24%, ця партія отримує в Думі 34 мандати за партійними списками. «Справедлива Росія» — 6,17%. Політичні партії позасистемної опозиції прохідний бар’єр в 5% не подолали. Таким чином, за попередніми даними, в «Єдиної Росії» буде 343 місця в Держдумі, тобто конституційна більшість.

Здавалося б, яке нам діло до російських виборів, де влада фактично законсервована з 1999 року. Радянський Союз теж колись вважали абсолютно закритою системою, де контролюється все, але в результаті все одно розвалився. Однак зараз не про це. Звичайно, нам необхідно знати, що відбувається у сусіда, тим більше, якщо цей сусід окупував частину нашої країни і розв’язав війну на сході України. Більше того, залучив до виборів «награбоване» — населення Криму.

ЗА ДАНИМИ РОСІЙСЬКОЇ ЦВК, ЯВКА НА ВИБОРАХ ДО ДЕРЖДУМИ У МОСКВІ СТАНОВИЛА 35,22%. В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ТА м. СЕВАСТОПОЛІ НА 18.00 18 ВЕРЕСНЯ ВОНА СТАНОВИЛА 42,37% І 40,32% ВІДПОВІДНО. ЗА СЛОВАМИ Ж НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ СЕРГІЯ КУНИЦИНА, ЯВКА В КРИМУ СКЛАДАЄ ДЕСЬ 20% / ФОТО РЕЙТЕР

МЗС України засудило організацію Росією виборів до Держдуми РФ на території Криму та в м. Севастополь і передасть своїм міжнародним партнерам перелік осіб, безпосередньо причетних до організації цього «фарсу» в Криму, та тих, хто брав участь у незаконних виборах, для включення їх до списків санкцій. Також Україна закликала не визнавати результати виборів до Державної Думи в частині голосування на території окупованого Кримського півострова.

«Віднесення Росією невід’ємної частини суверенної території України до єдиного федерального виборчого округу, як і створення на Кримському півострові чотирьох одномандатних мажоритарних вибіркових округів, є грубим порушенням фундаментальних норм і принципів міжнародного права. У зв’язку з цим результати голосування та повноваження 4 депутатів Державної Думи, обраних в окупованому Криму по мажоритарній системі, і 225 парламентарів, обраних за пропорційною системою, є нікчемними і нелегітимними, що ставить під сумнів легітимність всієї Державної Думи», — говориться в заяві МЗС.

Раніше міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Україна прийняла рішення про заборону відкриття повноцінних виборчих дільниць у російських дипломатичних установах на українській території. Проте визнав, що йдеться про ефективну заборону голосування громадян, які не є дипломатами. Для того щоб заборонити останнім, у Києва немає інструментів.

В результаті, вибори на виборчих дільницях у російських дипломатичних установах все одно відбулися. Активісти і представники деяких партій, які намагалися перешкоджати голосуванню, були затримані поліцією. Проблема насправді полягає в тому, що немає політичної та правової визначеності — нинішня влада так і не наважилася розірвати дипломатичні відносини з РФ, відповідно не було правових підстав заборонити російським громадянам голосувати.

«ОРГАНІЗАТОРАМИ ВИБОРІВ У ДУМУ В КРИМУ, ПО СУТІ, ВИСТУПИЛИ РОСІЙСЬКІ СПЕЦСЛУЖБИ»

Андрій СЕНЧЕНКО, народний депутат V, VI, VII скликань, голова правозахисної організації Всеукраїнський рух «Сила права»:

— Що стосується виборів до Російської держдуми на території вільної України, то все це відбувається через те, що у нас зберігаються дипломатичні стосунки з державою агресором. Всі розповіді про те, що ці дипломатичні стосунки необхідні для того, щоб захищати інтереси українців на території РФ, просто брехня. Проблема полягає в психологічній нездатності президента України прийняти необхідне і відповідне реальній ситуації рішення. Що стосується виборів у Думу на окупованій території, то зрозуміло, що організаторами цих виборів, по суті, виступають російські спецслужби. Вони забезпечують і формування комісій, і явку. Хоча стосовно явки не можна сказати, що їм це дуже добре вдалося.

Українська влада могла б суттєво дезорганізовувати зусилля російських спецслужб, якби своєчасно була дана правова оцінка діям тих українських громадян, хто організовував проведення незаконного «референдуму» в Криму, хто брав участь у його проведенні, перебуваючи у складі так званих виборчих комісій. Йдеться про всі рівні організаторів — від верхівки окупаційної влади до низових виконавців, а також тих, кого обирали. Якби таку правову оцінку було дано вчасно, то це привело б до того, що значна частина українських громадян, яких по суті російські спецслужби змушували брати участь у цих так званих виборах до Держдуми, побоялася це робити.

Відносно міжнародної реакції, тут дуже важливо, що не визнаються ці вибори на території Криму. Але, на жаль, позиція Заходу м’яка, і вони не готові дати жорстку оцінку в цілому легітимності виборів до Держдуми. Важливо, аби міжнародні організації, в першу чергу Парламентська Асамблея Ради Європи не визнавала повноваження російської делегації.

«ДУМА НЕ Є ТІЄЮ ІНСТИТУЦІЄЮ, ЯКА БЕРЕ УЧАСТЬ У ГЛОБАЛЬНИХ ПОЛІТИЧНИХ ІГРАХ»

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, незалежний журналіст, Москва:

— Про те, що ці вибори були рутинними, свідчить досить низька явка. І принципово те, що найнижча явка була зареєстрована в Москві та Санкт-Петербурзі. Якщо для Петербурга це не сенсація, то в Москві ця явка була несподівано низькою для властей.

Ці вибори свідчать про те, що, незважаючи на розмови про якийсь бурхливий політичний підйом, більшість росіян, як і раніше, аполітична. І, звичайно, ці вибори свідчать про те, що Дума, принаймні, поки що не стане інструментом допомоги країні у виході з кризи. Тому що вона буде сформована з тих самих політичних сил, які, по-перше, показали свою повну несамостійність упродовж того часу, поки присутні в парламенті, а по-друге, багато в чому причетні до того, що ця глибока криза існує. Насправді, під гаслами стабільності обираються ті сили, які показали свою недієздатність. Це ще й свідчення того, що є криза дієздатності.

Але для Росії через те, як влаштована політична система, принципове значення мають президентські вибори, а не парламентські. Тому що парламент у Росії — це орган, який просто ухвалює рішення Адміністрації Президента, інколи уряду, але не має своєї самостійності і адекватної політичної субъєктності. Тому що всі парламентські партії сконструйовані в Кремлі і є значною мірою «фейковими».

Опозиція в Росії дуже роздроблена. І навіть якщо вона була б об’єднаною і значна частина людей була готова за неї голосувати, це б теж їй не вдалося і навряд чи в майбутньому вдасться. Вона взагалі не вважає участь у виборах за можливе, розуміючи, що це все одно не впливає на владу. Що загалом справедливо, тому що у неї не було жодних механізмів протидіяти владі.

Інша річ, що російська опозиція за останні два-три роки переважно взяла на озброєння гасла ультралівої націоналістичної опозиції. Тобто вона різко змістилася у бік ультралівого популізму і націоналізму. Наприклад, партія «Батьківщина», яка показала на цих виборах дуже низький результат. А на минулих виборах до Держдуми, коли вона лише була створена, долала навіть 10% бар’єр. Зрозуміло, що влада за ці роки відтягнула на себе частину електорату, який підтримує позиції лівих або націоналістів, які пропонують ще більш агресивну зовнішню і внутрішню політику.

Я не думаю, що загалом це призведе до публічної заяви про визнання всієї Держдуми нелегітимною з боку керівників країн Заходу. Мені здається, що вибори поки що не вплинуть на позицію Заходу щодо Криму. Можливо, не визнають вибори безпосередньо в Криму.

Але важливо, що Російська дума не є тією інституцією, яка бере участь у глобальних політичний іграх: не ці люди визначають політику, не ці люди є в очах Заходу уособленням того курсу, який проводить Росія. Тут все зводиться до президента Володимира Путіна, Сергія Лаврова і Сергія Шойгу як головних його представників у світовій політиці, тому що один з них відповідає за військовий компонент політики, а інший — за дипломатичний.

«У НАС ІЗ ДУМОЮ І ТАК НЕ БУЛО МІЖПАРЛАМЕНТСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ, ПРОТЕ НЕОБХІДНО ОСТАТОЧНО РОЗІРВАТИ ДИПСТОСУНКИ»

Олександр ЧЕРНЕНКО, народний депутат, «Блок Петра Порошенка»:

— Заяви Клімкіна і низки представників західних країн, які були зроблені перед так званими виборами до Держдуми відносно невизнання їх результатів, правильні. Причому Україна не визнає не лише обраних депутатів на окупованих територіях по мажоритарній системі, але й результати виборів за виборчими списками. Україні потрібно бути послідовною в цьому питанні і не визнати новообрану Думу. Останнім часом у нас з Думою і так не було міжпарламентських зв’язків, проте необхідно остаточно розірвати дипломатичні стосунки. Більше того, потрібно закликати й інші країни аби вони не працювали з Думою.

Виключно з технічної точки зору не допустити проведення виборів у Думу в Україні було неможливо, бо ми знаємо, що посольства — це фактично території інших держав. Тобто для цього потрібно було спочатку припинити будь-які стосунки з РФ, у тому числі відмовити в наявності посольських представництв в Україні. Але для нас і не повинно це мати великого значення, бо сам факт проведення виборів Росією в окупованому Криму виключає їх легітимність.