Чи стане 29 квітня офіційним Днем ВМС України?

Відомий військово-морський діяч періоду УНР та Української Держави Святослав Шрамченко так згадував про знакову для історії України подію:

«Це було 29 квітня 1918 року. Був чудовий день. Севастопольський рейд вилискував як дзеркало. В год. 16. флягманський корабель Чорноморської фльоти, лінійний корабель «Юрій Побідоносець», з наказу коменданта фльотою підніс сигнал: «Фльоті підняти український прапор!». Опали червоні плахти. На більшости кораблів почулася команда «Стати до борту». На цю команду по старому, як це було в боєвій Чорноморській фльоті, не розбехтаній ще революцією, стали моряки здовж борту лицем до середини корабля.

«На прапор і гюйс — струнко!»

«Український прапор — піднести!»

І під сурму та свист підстаршин-моряків злетів угору український прапор.

«Розійтись!».

Разом із командою заграли сурмачі. Майже на цілій великій фльоті Чорного Моря залопотіли в повітрі великі жовто-блакитні полотнища. Для історії української фльоти цей день 29 квітня 1918 р., коли в год. 16. ціла українська фльота виявила свою приналежність до Батьківщини, став найвидатнішим днем української державної фльоти і святом українського моря».

Україна – морська держава. Вона має вихід до двох морів та довгу берегову лінію. Ніби сама географія вказує Україні чорноморський напрямок розвитку, адже більшість її великих річок – Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро – течуть  у Чорне море. Морські комунікації єднають українську експортно орієнтовану економіку із світом. На шельфі та в українській морській економічній зоні є значні біоресурси та великі поклади корисних копалин. Саме там лежить один з ключів до енергетичної незалежності нашої держави. Причорноморський регіон є з’єднувальною ланкою Лівобережної і Правобережної частин України.

Віроломна агресія Росії проти України в 2014-2016 роках завдала катастрофічного удару по українських національних інтересах на Чорному та Азовському морям. Ворог незаконно анексував Крим і в результаті перекрив можливість використовувати більшу частину українського шельфу, поставив під загрозу прохід українських суден та кораблів через українську Керченську протоку, взагалі наші морські комунікації в Азово-Чорноморському басейні. Росія - держава-агресор - захопила більшу частину кораблів та берегової інфраструктури ВМС України, майно Чорноморнафтогазу, зокрема – куплені за 800 млн. доларів із держбюджету України «вишки Бойка», цілу низку інших об’єктів, що належать Українській державі, українським фізичним та юридичним особам. Російська окупаційна влада перетворила Крим на Півострів страху, де грубо утискаються права людини та громадянина, колективні права корінного кримськотатарського народу та української етнічної групи, низки конфесій. Вона ще й гранично мілітаризувала тимчасово окуповану територію АР Крим та м. Севастополь. Особливо цинічним є розміщення цією державою в Криму, тобто згідно з міжнародним правом на частині території країни з без’ядерної  статусом, озброєння, яке може нести ядерні боєзаряди, а, за деякими даними, й самої ядерної зброї. Фактично, росіяни перетворили цю тимчасово окуповану територію на плацдарм для агресії проти України та інших Чорноморсько-Середземноморських країн. І це робить Росія, яка гарантувала Україні безпеку і територіальну цілісність в ході отримання українського – третього в світі – ядерного арсеналу!

Отже питання захисту українських національних інтересів на морі та тісно пов’язана з ними кримська проблема мають бути одними з ключових для гарантування безпеки України. Але, на жаль, складається враження, що ні керівництво нашої країни, ні суспільство не приділяють їм достатньо уваги. В умовах російської агресії на півдні країни – це є вкрай небезпечно. Ми ризикуємо вкотре повторити помилки попередніх періодів державотворення у флотському та кримському питаннях. Адже їх недооцінка у 1917-1918 роках вже стали фатальними для УНР та призвели для вкрай негативних наслідків для сучасної Української держави відповідно.

Необхідність привернення уваги українського суспільства та органів влади до проблем деокупації автономії та Севастополя та захисту українських інтересів на морі по особливому гостро відчувають внутрішньо переміщені особи з Криму. Тому представники громадських організацій «Союз вимушених переселенців» і «Таврійська гуманітарна платформа» з 25 квітня по 3 травня 2016 року взяли участь у проведенні або ініціювали декілька публічних заходів на честь Дня Українського моря та походу Кримської групи Армії УНР під командуванням П. Болбочана у 1918 року в Крим. Серед них – захід на честь 98-річниці Кримського походу військ УНР у Будинку Центральної Ради (нині – Київський міський будинок вчителя), вечір з нагоди Дня флоту УНР у Будинку кіно в Києві, телемарафон «Українське море» на телеканалі UKRLIFE.TV, публічний захід на честь Дня Українського моря на Західній базі Військово-Морських Сил України в Одесі.

«Україна – морська держава і захист її інтересів на морі має бути пріоритетом як для українських органів влади, так і громадськості. В минулому наша країна вже стикалася з цією проблемою. Тому ми вирішили звернутися до повчального досвіду України у цій сфері у 1917-1918 роках. Один з уроків того часу - без Криму захистити українські безпекові та економічні інтереси на морі неможливо. Інший важливий урок – військово-морському будівництву має приділятися велика увага та воно має забезпечуватися ресурсами», - сказав член Правління «Союзу вимушених переселенців» Андрій Іванець.

День Українського моря відзначається 29 квітня, оскільки у 1918 році саме цього дня у Севастополі Чорноморський флот підняв українські прапори. У 1919 році морське відомство УНР проголосило 29 квітня Днем Українського Чорного моря та Державного флоту України. На західних землях України, до приходу туди комуністичного режиму, та в українській діаспорі це свято відзначали десятиліттями. Наразі День Українського моря в Україні є святом неофіційним, хоча цього року Український інститут національної пам’яті запропонував розглянути можливість його включення до офіційного переліку пам’ятних і святкових днів.

Виконавчий директор «Союзу вимушених переселенців» Володимир Ляшенко розповів, що організація у 2014-2015 роках провела цілу низку заходів щодо вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб і розгляду питань, пов’язаних із деокупацією Криму. «Зараз важливо доповнити цю роботу гуманітарними проектами, які б розповідали українському суспільству про історичний досвід у вирішенні кримської проблеми», - наголосив він.

25 квітня 2016 року у знаковому місці – в Будинку Центральної ради – відбувся публічний захід на честь 98-річниці походу Кримської групи Армії Української Народної Республіки для звільнення Криму від ліворадикального режиму та встановлення контролю за Чорноморським флотом. Серед присутніх на заході були муфтій ДУМУ «Умма», очільник Українського центру ісламознавчих досліджень шейх Саід Ісмагілов, доброволець батальйону «Айдар», громадський діяч, журналіст, актор, режисер, підполковник Тимур Баротов, голова Всеукраїнського комітету захисту української мови, президент Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.

Основну доповідь у Будинку Центральної ради про блискучу військову Кримську операцію 1918 року та співпрацю українського і кримськотатарського народів у 1917-1918 роках зробив історик, лауреат премії І. Гаспринського А. Іванець. Він, зокрема, наголосив на обов’язку України сьогодні захищати корінний кримськотатарський народ, який не має іншої держави, окрім нашої. Інший історик, перекладач і сходознавець Юрій Косенко презентував присутнім переклад історико-публіцистичної роботи 1990-х років кримськотатарського письменника та перекладача Юрія Кандимова «Курултай. Як це було». Це дослідження розповідає про перший Курултай кримськотатарського народу, який відбувся у 1917 році, тому його переклад має сприяти кращому розумінню історії кримськотатарського народу в українському суспільстві.

28 квітня 2016 року на вечорі з нагоди Дня флоту УНР виступали кінорежисер Іван Канівець, який зняв декілька документальних фільмів про події Української революції, кобзар, бандурист та лірник, лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко та історик, координатор Таврійської гуманітарної платформи А Іванець. Присутні мали змогу подивитися експериментальний документальний фільм І. Канівця «Тризуб Нептуна», присвячений подіям 1917-1918 років на Чорному морі та в Севастополі. Ця робота відзначена спеціальною відзнакою на V-му Львівському міжнародному кінофестивалі «КіноЛев». Особливий інтерес у учасників заходу викликало виконання Т. Компаніченком українських пісень та обробки «Марсельєзи», які співали українські військові моряки на Чорному морі у 1917-1918 роках. Історик розповів про українізацію Чорноморського флоту у 1917-1918 роках, військово-морську політику УНР та Української держави гетьмана П. Скоропадського та продемонстрував перший філателістичний сувенір на честь підняття синьо-жовтого стяга над кораблями в Севастополі у 1918 році – блок «Вітай Чорне море!», виданий Українською підпільною поштою у 1951 році. У Таврійській гуманітарній платформі вважають, що традиція виготовлення сувенірів на знак пам’яті про похід Кримської групи військ Армії УНР та українізацію Чорноморського флоту має бути продовжена. До їх сторіччя варто виготовити серії марок і монет на честь цих подій. На сувенірній продукції могли б бути відзначені як окремі військові частини і кораблі, так і заслужені військові діячі УНР. Наприклад, полковник П. Болбочан, генерал В. Петрів, адмірал М. Остроградський.

Найбільш масштабним інформаційним заходом в рамках цьогорічного відзначення Дня Українського моря став ініційований і організований Таврійською гуманітарною платформою та Союзом вимушених переселенців телемарафон «Українське море», який відбувся 29 квітня 2016 року на каналі UKRLIFE.TV. Протягом дня глядачі могли почути думку низки експертів щодо стану та перспектив захисту морських інтересів України, а також історії формування її морської політики та військово-морського будівництва. Серед експертів були – адмірал Ігор Кабаненко, перший заступник голови Спілки офіцерів України, перший представник Міністра оборони України при ЧФ у 1992 році, капітан І рангу Євген Лупаков, капітан ІІ рангу Тимур Баротов, працівник Українського інституту національної пам’яті Максим Майоров, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. Переглянути виступи учасників телемарафону «Українське море» можна на сайті UKRLIFE.TV.

3 травня 2016 року в Одесі моряки Західної бази Військово-Морських Сил України тепло зустріли вітання з Днем Українського моря і виступи координатора Таврійської гуманітарної платформи А. Іванця та кінорежисера І. Канівця про українізацію на Чорноморському флоті у 1917-1918 роках, про першу бойову операцію українізованих кораблів у грудні 1917 року, про боротьбу моряків-чорноморців за УНР, про підняття українського стяга над кораблями ЧФ в Севастополі. З інтересом вони переглянули фільм «Тризуб Нептуна», а також зображення одностроїв різних військових частин УНР та Української держави гетьмана П. Скоропадського. Ці зображення І. Канівець подарував військовим морякам. На жаль, як з'ясувалося, цього року їх з Днем Українського моря ніхто до того не привітав. На знак вдячності військові провели екскурсію на флагмані ВМС України фрегаті «Гетьман Сагайдачний» для І. Канівця та А. Іванця та запропонували продовжити співпрацю.

Представники Союзу вимушених переселенців та Таврійської гуманітарної платформи наприкінці квітня – на початку травня 2016 року взяли участь у передачах, що виходили на Чорноморській ТРК, UKRLIFE.TV, Громадському радіо, радіо «Крим. Реалії», «Воскресіння. Живе радіо», Українському радіо та були присвячені походу П. Болбочана і Дню Українського моря. Керівники об’єднань кримчан вдячні за співпрацю в організації та висвітленні заходів громадським організаціям, ЗМІ і активістам, зокрема, лідеру ГО «Українська ініціатива» Юрію Косенку, який організував зйомку заходів на честь Кримського походу П. Болбочана 25 квітня та вечора на честь флоту УНР 28 квітня, завдяки чому їх можна тепер переглянути в мережі Інтернет.

День військово-морських сил України згідно з указом Президента України 2015 року знову почали відзначати окремо від росіян у першу неділю липня. Це вже четверта дата у календарі для відзначення свята українських військових моряків за роки незалежності. Ганебна ситуація склалася за президенства В. Януковича, коли ВМС України відзначали професійне свято одночасно з російським ЧФ. Це, фактично, стало ланкою у політиці деморалізації військових моряків України напередодні агресії. Очевидно, що українські морські традиції, які сягають доби київських князів, мають багато славних сторінок і потребують окремого вшанування.

Представники Таврійської гуманітарної платформи та Союзу вимушених переселенців пропонують органам влади розглянути можливість офіційного відзначення Дня Українського  моря у 2017 році. А головне, додамо, й владі, й громадянському суспільству думати над помилками і досягненнями військово-морського будівництва у минулому і при цьому піклуватися про захист національних інтересів України на морі. Бо помилки у цій сфері можуть коштувати надто дорого…