Чи є гарантією привабливі обличчя?

Будівля ГПУ у Києві на вулиці Різницькій — разом із Адміністрацією Президента та Верховною Радою — найбільш «облюбоване» місце учасників акцій протесту в постмайданний період України. І недарма, оскільки за два з половиною роки Генпрокуратура не продемонструвала суттєвих змін у характері своєї роботи — «кришування» потоків як пишуть у ЗМІ, тиск на бізнес, не розслідування резонансних справ. Останніми ж тижнями загострилася боротьба між керівництвом ГПУ і Національним антикорупційним бюро. Останній епізод цього конфлікту стосувався сутичок між співробітниками двох відомств.

Нагадаємо, 12 серпня під час проведення спостереження за співробітниками Генпрокуратури до приміщення, в якому перебували представники НАБУ і вели оперативну роботу, намагалися потрапити працівники ГПУ, які вирішили, що спостереження незаконне. Як зазначили у Антикорупційному бюро, робота проводилася за рішенням суду. Того ж дня Володимир Гуцуляк, начальник Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ, заявив про побиття спецназом Бюро трьох співробітників прокуратури. В свою чергу директор НАБУ Артем Ситник зазначив, що прокуратура затримала двох співробітників його відомства, які проводили спостереження, утримували протягом 11 годин, а також застосовували фізичний і психологічний вплив. Як засвідчили самі постраждалі, прокурор Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури Дмитро Сус був присутній під час їх катувань.

Через ці причини вчора під стінами ГПУ відбулася чергова акція на підтримку НАБУ, організована політиками, громадськими діячами та активістами. Кілька сотень людей прийшли під двері Генпрокуратури вимагати розслідувати дії співробітників установи, покарати винуватців, серед яких в першу чергу звучало ім’я Суса.

«Вже третій генпрокурор і ми за традицією ходимо під цю будівлю, — зазначив один з організаторів акції, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. — Вперше після Революції Гідності зафіксовано факт незаконного позбавлення волі, утримання приміщення в підвалі прокуратури і катування громадян — техніків НАБУ. Це робили представники «департаменту Кононенка—Грановського» та особисто Дмитро Сус». «Якщо Юрій Луценко не відреагує на це і ці люди залишаться на своїх посадах, це буде початком кінця Юрія Віталійовича, початком його відставки», — додав Шабунін.

Виступила на акції під ГПУ і голова правління громадської організації Центр громадянських свобод Олександра Матвійчук: «Створення НАБУ — це свідчення того, що правоохоронна система в Україні перебуває в колапсі і не може ефективно виконувати свої повноваження, тому для боротьби із корупцією були змушені створити альтернативний орган, — зазначила вона. — Повноваження державних органів пересікаються, але вони мають різне підпорядкування і все це прямо провокує їх на війну відомств. Тобто навіть після розбору цього інциденту ситуація в цілому не вирішиться. ГПУ треба радикально реформувати».

Перед учасниками акції також виступив екс-заступник генпрокурора Віталій Касько, який підкреслив, що минулого року під цією ж будівлею збирався мітинг на підтримку його та Давіда Сакварелідзе у справі «діамантових прокурорів». «Я так само вийшов до мітингу під ГПУ, коли проти слідчих і прокурорів Генінспекції, які затримали «діамантових прокурорів» почалися репресії. І тоді вперше прозвучало прізвище Суса. За рік Суса підвищено замість слідчого ГПУ до начальника департаменту. Це означає, що людей, які виконували замовлення, не карають у прокуратурі, а підвищують. Проблема є набагато глибшою, і наше завдання як громадянського суспільства у тому, аби люди, які застосовували жорстоке поводження до затриманих, та їхні керівники понесли покарання».

Як сказав під час виступу пан Касько, проблема набагато глибша. Але полягає вона далеко не в тому, на що звернули увагу учасники акції. Питання в тому, чи може молоде покоління політиків, яких називають «неокучмістами», боротися із системною корупцією в українській владі? Адже слід згадати, що серед виступаючих під стінами ГПУ були ті самі «єврооптимісти» — група депутатів, які активно співпрацюють із зятем автора кланово-олігархічної системи Кучми — Віктором Пінчуком. Серед них Сергій Лещенко та Мустафа Найєм — постійні учасники форумів «Сім’ї» YES. Найєм навіть був модератором на останньому заході Пінчука, а Лещенко — нещодавно «засвітився» під час дружнього спілкування із зятем Кучми, а також у контактах з іншим олігархом — Костянтином Григоришиним. Свого часу обидва екс-журналісти «Української правди» зробили свій внесок у розхитування вертикалі Януковича.

Показовий момент. На даній акції був помічений ще один «єврооптиміст», правда з попереднього покоління, можливо куратор даної акції — Олег Рибачук, екс-віце-прем’єр з питань євроінтеграції за часів Віктора Ющенка, який нині очолює ГО «Центр UA». Пана Рибачука ЗМІ називають другом сім’ї Пінчука. В лютому цього року в одному з інтерв’ю він зазначив на рахунок Петра Порошенка: «Він засновник Партії регіонів. Він Азарова привів на Майдан. Він старший «любий друг». Те, що він став президентом, — вдалий збіг обставин. Європейський наліт для Порошенка — всього лише додатковий інструмент особистого збагачення».

Тож, як бачимо, після інформаційної хвилі довкола електронних декларацій, про яке «День» докладно писав у попередньому номері, продовжується збурення суспільної думки через дії влади щодо НАБУ. Дійсно, нинішня Генпрокуратура не відійшла від традицій попередніх політичних режимів, і часто виступає певним інструментом в руках певних кланів у внутрішньополітичних розборках. Цей орган на сьогоднішній день є абсолютно непопулярним.

З іншого боку, НАБУ вступило в цю боротьбу, часто демонструючи аналогічні методи у протистоянні. Можливо, в нинішній системі координат іншим чином і не можна, але навряд чи це викликає довіру у суспільства, тим більше, без відчутних результатів роботи. І привабливі на перший погляд обличчя на акції біля ГПУ — не є гарантією чистоплотності НАБУ чи щирості намірів частини протестувальників у боротьбі з корупцією. 

В такий ситуації, коли ГПУ і НАБУ не відчувають відповідальності перед країною, особливо в часи війни, мають піти у відставку відповідальні з обох структур. Попереднє масове обурення українців призвело до Революції Гідності, втечі Януковича та його посіпак і переходу під пряме управління Кремля частини української території. Про це «День» писав і попереджав ще напередодні і під час Євромайдану. Сьогодні цим коридором рухається як нинішня влада, так і ті, хто вдають із себе борців за справедливість.