День омбудсмана в Раді
Парламент не підтримав доповідь Лутковської, а правозахисник каже, що у документі є численні рекомендації, чого не було раніше
Депутати провалили голосування за постанову про щорічну доповідь Уповноваженого Президента з прав людини. Головним завданням проекту було взяти до відома рекомендації омбудсмена Валерії Лутковської та направити їх у відповідні органи для поліпшення стану із захистом та дотриманням прав людини. Відповідна ініціатива набрала 130 голосів (101 з них належав обранцям від Партії регіонів). Водночас, постанова «проти» висловилися 86 обранців від опозиційних фракцій, а 21 представник опозиції натиснув кнопку «утримався». Таке рішення, за словами правозахисника Дмитра Гройсмана, стало прецендентним: «Народні депутати вперше відмовились підтримати омбудсмана».
Уповноважений з прав людини презентувала доповідь, згідно з якою основними сферами, що потребують втручання, є: запобігання катуванню і жорстокому поводженні, дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав, дотримання прав дитини, недискримінаційна та гендерна рівність. Також, запевнила омбудсман, поза увагою не залишаться й інші сфери, що потребують нагальної допомоги Уповноваженого. «Метою цієї Доповіді є не стільки критика існуючої ситуації з правами людини в Україні, скільки сприяння поліпшенню ситуації у сфері дотримання прав і свобод людини в нашій державі», — зазначила Лутковська.
За словами Дмитра Гройсмана, в цілому враження від доповіді позитивні. Однак, належну оцінку можна буде дати пізніше — після детального ознайомлення зі звітом. «Одразу впадає в око, що доповідь підготовлена дуже ретельно, зокрема, розроблена цікава структура документу. Величезним позитивом є і наявність численних рекомендацій, чого не було раніше. Загалом, доповідь якісно відрізняється від напрацювань колишнього омбудсмена Ніни Карпачової: остання більше уваги приділяла конкретним прикладам, а чинна доповідь присвячена саме систематичним проблемам. Звісно, можуть бути певні застереження щодо деяких елементів змісту тексту, але про них можна буде говорити пізніше», — констатував він.
Депутати ж від опозиції мають інші враження про доповідь Уповноваженого. Варто зазначити, що можливістю поставити питання омбудсману скористалися саме вони, також було одне питання від фракції комуністів. Депутати ж від Партії регіонів як не висловили ані критичних, ані позитивних відгуків, так і не поставили жодного питання. Опозиціонери наголосили на таких недоліках доповіді: «Жодного слова про свободу слова, порушення прав громадян на проведення акцій протесту, дотримання прав національних меншин, дотримання права на доступ до публічної інформації, порушення виборчого права, права на роботу, гідне життя тощо». Відповіді були досить загальними. Лутковська парирувала такі звинувачення тим, що деяким з цих тем будуть присвячені окремі спеціальні доповіді, які будуть надані парламенту.
Чималу увагу опозиція, традиційно, приділила питанням політув’язнених. Згадувалися справи «васильківських терористів», «дніпропетровських терористів», переслідування правозахисників тощо. Окрім того, депутатів від опозиції цікавив той факт, що доповідь не містить жодної згадки про справи ув’язненої лідерки опозиції Юлії Тимошенко та нещодавно звільненого Юрія Луценка. Депутати наголосили на необхідності реакції з боку омбудсмана, зважаючи на вироки Європейського суду з прав людини у справах Луценка та Тимошенко.
Насамкінець, опозиціонери передали Лутковській документ із підписами кількох представників фракції «Батьківщина», у якій задекларували вимогу до Уповноваженого, аби вона звернулася до Президента щодо звільнення Тимошенко. Також депутати передали звернення людей, котрі стосувалися утиску їх прав.
Опозиціонери провели омбудсмана під традиційні вигуки «Ганьба!» До речі, часто подібна поведінка має зворотній ефект. Опісля, слово надали Голові Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерію Пацкану, котрий наголосив на необхідності проведення судово-правової реформи. «У питаннях дотримання прав людини ключовою ланкою є суд», — аргументував депутат. «Без здійснення відповідних законодавчих змін, про які ми говоримо вже більше 20 років, на покращення у сфері дотримання прав людини очікувати не варто», — додав він.
