Децентралiзацiя: перевірка виборами

11 грудня в Україні відбулися перші місцеві вибори у 41 об’єднаній територіальній громаді у 13 областях. Це черговий етап реформи децентралізації в нашій країні. Раніше впродовж 2016 року перші вибори проведено у 25 ОТГ.

У статті «Дня» — «Чому громади не об’єднуються?» (№ 194 від 26 жовтня 2016 р.) експерти підкреслювали, що реформа просувається дуже повільно (Концепція  реформування  місцевого  самоврядування  і  територіальної  організації влади  в  Україні була прийнята в квітні 2014 р.). Також йшлося про те, що люди на місцях не до кінця розуміють суть реформи, відповідно, не поспішають робити практичні кроки. І головне — відсутність системного підходу до змін в місцевому самоврядуванні та до адміністративно-територіальної реформи. Правда, виділяли і позитив — децентралізація хоч і повільно, але рухається.

Отже, за даними громадянської мережі ОПОРА, у Волинській області явка виборців на виборах 11 грудня становила — 65,20%, у Рівненській — 61,25%, у Вінницькій — 57,69%, у Чернігівській — 53,14%, у Полтавській — 51,20%, у Одеській — 49,37%, у Тернопільській — 45,20%, у Запорізькій — 42,77%, у Дніпропетровській — 40%, у Миколаївській — 39,21%, у Харківській — 38,39%, у Херсонській — 36,05% та Чернівецькій — 36%.

В цілому, явка на виборах продемонструвала достатньо позитивні сигнали. Вже наступної неділі, 18 грудня, в Україні пройдуть чергові місцеві вибори в рамках об’єднаних громад, і відбудуться вони у 143-х ОТГ. За словами віце-прем’єр-міністр — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, вибори в об’єднаних територіальних громадах — це не просто чергові вибори, а взагалі зміна системи управління. Чи дійсно це так? Як прийшли перші вибори в ОТГ?

ВОЛИНЯНИ — ПЕРШІ ЗА ЯВКОЮ НА ВИБОРАХ

Недільні вибори на Волині найцікавішими були саме у Княгининку, селі, котре стає своєрідним територіальним «монстром». Після об’єднання — це одна з найбільших, якщо не найбільша територіальна громада на Волині, під самим носом у Луцька. Обласний центр плавно переходить у села Княгининівської сільради, кілька з них, зокрема Зміїнець, Милуші — то так звані «царські села». Тут дорога і заманлива земля, і Луцьк, з яким Княгининок не захотів об’єднуватися, вже не може на неї  претендувати. А місто просто не має куди розвиватися. Останній рік сільським головою у Княгининку була підприємець Олена Твердохліб, яка 7 років працювала у Чехії, а повернувшись додому, заснувала дуже успішну фірму з пошиття одягу для немовлят. Тривалий час перед виборами стверджувала, що не піддасться на жодні умовляння «купців» від  різноманітних партій, бо є представником партії княгининівської громади. Проте пішла на вибори за підтримки УКРОПу, який висунув своїх кандидатів на вибори в усіх 5-ти об’єднаних територіальних громадах.

«У Княгининку змагалися за посаду голови ОТГ нинішня сільська голова Княгининка Олена Твердохліб, яку підтримала партія УКРОП і команда голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці, наближений до міського голови Луцька Миколи Романюка самовисуванець Олександр Ткачук, кандидат від «Громадського руху «Народний контроль» Михайло Шелеп, самовисуванець, підтримуваний партією Валентина Наливайченка «Справедливість» Сергій Синько і самовисуванець Віктор Мостика, — коментує «Дню» журналіст і політолог Антон Бугайчук. — Тема сміттєзвалища,  яке розташоване у селі Брище на території об’єднаної громади, та можливого будівництва поряд із будинками сміттєспалювальної печі стали головними для обговорень і спекуляцій під час передвиборчої кампанії. А ще тут одними із перших на рівні сільської громади провели дебати.

Особливістю кампанії стала присутність листівок із елементами «чорного PR» у стилі коміксів за мотивами «Трьох мушкетерів» Олександра Дюма та інших літературних творів. Опоненти намагалися так переконати, що кандидати Шелеп та Твердохліб корупціонери, некомпетентні та залежні від голови облради Ігоря Палиці. Також активно поширювали чутки про підкуп від імені Олени Твердохліб. Проте фактично її перемогу забезпечили відносно висока впізнаваність у громаді, відсутність суттєвих недоліків у попередній роботі та підтримка найпопулярнішої в області політсили УКРОП. За даними попередніх підрахунків, вона отримує 81,5% голосів за явки виборців — 56,95%. Також Твердохліб, ймовірно, матиме більшість у раді громади».

Найвищу явку, рекордні 80 відсотків, дали вибори у Поворській об’єднаній територіальній громаді Ковельського району. Тут переміг самовисуванець Семенюк Сергій — (50,83%); друге місце — Пахольчук Аркадій (УКРОП) — (37,55%). У Прилісненській ОТГ також переміг самовисуванець Ігор Терещенко, хоча він є членом ВО «Батьківщина», — (50,22%); друге місце — П’ятигорик Євген (УКРОП) — (35,8%). Головою Поромівської ОТГ став Євгеній Недищук від УКРОПу, за нього проголосувало 67,2% виборців, самовисувнець Сергій Кіреєв отримав — 18,2%. У Литовезькій ОТГ переміг Іван Іванчук («Свобода») — 53,3%, Олександр Цибуховський (УКРОП) — 43,2%.

ХЕРСОНЩИНА: БЕЗ СЕНСАЦІЙ І СЕРЙОЗНИХ ПОРУШЕНЬ

У Херсонській області відбулися перші місцеві вибори в чотирьох об’єднаних територіальних громадах: Музиківській, Каланчацькій, Асканії Новій, Хрестівській ОТГ.

Громадські спостерігачі і журналісти, які відвідували виборчі дільниці, говорять, що загалом вибори пройшли без сенсаційних результатів і з невеликою кількістю порушень. Так, до виборів відзначали такі порушення, як поширення агітаційних листівок без вихідних даних, порушення строкових процедур в комісіях, агітація членом ДВК за представника своєї партії, «чорний» піар, агітація з наданням виборцям товарів, робіт та послуг. Щодо дня голосування, спостерігачі від громадської мережі ОПОРА повідомляють, що «порушення у більшості громад не мали організованого та системного характеру, хоча і у окремих з них виборчий процес не повною мірою відповідав належним стандартам та вимогам законодавства». Водночас, у Хрестівці зафіксовано випадки перешкоджання спостерігачам. У Каланчаку відзначають практику залучення громадських формувань до охорони порядку на дільницях, що не передбачено законом. А в Чаплинці кандидат на посаду голови ОТГ проводив агітацію території ДВК.

«Ми вимушені констатувати ряд тенденцій цих виборчих перегонів. Втручання політичних сил, їх штабів та юристів є окремим фактором дестабілізації виборів. Це надавання консультацій у розріз з законом, підміна собою офіційних органів, які мають забезпечувати виборчий процес ставить під загрозу його законність, — коментує координатор Громадської мережі ОПОРА в Херсоні Максим Єлігулашвілі. — Також вибори продемонстрували неспроможність політичних сил, включаючи парламентські партії, забезпечити як конкурентність виборчих перегонів, так і організаційне забезпечення виборчого процесу. Незважаючи на зниження рівня застосування адміністративного тиску та ресурсу, окремі випадки, які фіксувались нашими моніторами, ставлять питання про етичність у проведенні агітації та прозорості її забезпечення».

Останні дані з дільниць щодо підрахунку голосів дають можливість назвати переможців на посади голів ОТГ. Так, в Каланчацькій ОТГ переміг Володимир Зінчук (68,7%). У Музиківській — Олександр Лейбзон (54,7%). Головою Асканійської ОТГ обрано Віталія Свінціцького (91%), який був єдиним кандидатом на посаду. А Хрестівску ОТГ очолить Олексій Троян (52,7%). Всі обрані голови ОТГ — позапартійні.

В цілому у виборах до чотирьох ОТГ взяли участь 300 кандидатів. «Батьківщина» — 85 людей, Аграрна партія — 13, «Блок Петра Порошенка» — 10, УКРОП — 10, РПЛ  — 7, Свобода — 1. Більшість з кандидатів були самовисуванцями — 174.

ДНІПРОПЕТРОВЩИНА: «РЕЗУЛЬТАТИ ПОБАЧИМО ЗА... ДВА-ТРИ РОКИ»

Вибори в об’єднаних громадах Дніпропетровської області пройшли в цілому спокійно. Таку оцінку дають представники громадянської мережі ОПОРА, які спостерігали за виборчою кампанією та процесом голосування. Минулої неділі голів та депутатів місцевих рад на Дніпропетровщині обирали три об’єднані територіальні громади — Криничанська, Божедарівська та Аульська. Через тиждень — 18 грудня — вибори мають відбутися ще в 15 громадах області. За даними Дніпропетровської ОДА, обрати нові органи влади та посадовців належить 102 тисячам жителів області. Для цього в населених пунктах Дніпропетровщини було відкрито 101 виборчу дільницю. У неділю в голосуванні взяли участь майже 40 відсотків виборців, що для місцевих виборів у сільській глибинці можна вважати успіхом. Треба зважати й на те, що виборцям в невеликих сіл, де переважно мешкають пенсіонери, інколи доводилось добиратися в сусідній населений пункт, а сполучення не всюди існує.

«Вибори в об’єднаних громадах — один із важливих елементів децентралізації. Через це місцеві громади покладають великі надії на результати виборів», — відзначають представники ОПОРИ. В цілому було зареєстровано 229 кандидатів в депутати селищних рад Криничанської, Аульськой і Божедаровськой об’єднаних громад. Цікаво, що серед них 121 жінка, а це майже 53 відсотки. Понад 97% кандидатів проживають на території своїх громад. Як повідомляють спостерігачі ОПОРИ, місцеві жителі особливо підкреслюють, що територіальний аспект для них дуже важливий, а тому у селищній раді вони хочуть бачити тих, кого особисто знають і на чий авторитет покладаються. Близько 60% кандидатів у депутати — самовисуванці. На посади голів нових селищних рад серед 18 кандидатів у трьох громадах балотувались 14 самовисуванців і 4 кандидати, висунуті партіями. Більшість кандидатів на посаду селищного голови — чоловіки, але з 18 кандидатів є також дві жінки.

Вибори до об’єднаних громад на Дніпропетровщині розпочались з резонансного повідомлення, яке з’явилося на офіційному сайті ОПОРИ. У селі Одарівка Криничанського району на виборчій дільниці, яка знаходиться у будівлі сільського клубу... провалилася стеля. Що саме по собі свідчить про стан справ у сільській місцевості. «Стеля впала тільки вчора, тому змушені працювати в цьому приміщенні», — пояснила спостерігачеві ОПОРИ голова ДВК. Крім того, у зв’язку з відсутністю опалення в будівлі клубу, члени комісії змушені працювати в куртках і шапках і з включеним електрообігрівачем.

«Якщо казати про справжні результати виборів, то вони будуть відомі лише через два-три роки — чи вдалося селянам дійсно обрати нову та ефективну місцеву владу. Результат покажуть нові дороги, відремонтовані дитячі садки та школи», — заявив «Дню» представник ОПОРИ Вадим Головченко.

ЧЕРНІГІВЩИНА: АКТИВНО, АЛЕ З ПОРУШЕННЯМИ

У Чернігівській області пройшли перші вибори у об’єднаних територіальних громадах, зокрема, це Батуринська та Остерська міські ОТГ, Лосинівська селищна ОТГ, Мринська сільська ОТГ та Гончарівська селищна ОТГ.

За інформацією координатора громадського спостереження ОПОРИ за виборами у Чернігівській області Наталії Висіканець, загалом всі ДВК відкрилися вчасно, ситуація впродовж дня була доволі спокійною, люди голосували активно, тому що, як відзначали спостерігачі, вони «усвідомлювали, що обирають своє майбутнє». Вже на 11.00 проголосували майже 25% виборців, а на 20.00 – 53,14%.

«Щодо правопорушень, то були певні проблеми в Лосинівці, де кандидат у депутати Руденко Володимир Миколайович, самовисуванець, не знайшов себе у бюлетені, – повідомила Наталія Висіканець. – Цей факт зафіксовано, він викликав правоохоронців, склав усі необхідні документи, завіз їх до Чернігівського окружного суду, і, ймовірно, буде вимагати скасувати результати виборів та призначити їх повторне проведення, щоб йому дали можливість виставити свою кандидатуру. В Лосинівці ще був момент, коли жінка хотіла закинути в скриньку бюлетені за себе й чоловіка, але спостерігачі вчасно це помітили й запобігли порушенню. Цей факт теж зафіксовано».

Незрозуміла й дивна ситуація виникла в Острі, де на дільниці 740320 виявили «зайвого» члена комісії, тобто за документами їх мало бути 14, а по факту виявилося 15. На запитання спостерігачів, у чому ж справа, голова ДВК пояснила, що їй начебто зателефонували з районної комісії і попросили ввести у склад комісії ще одну людину. Оскільки спостерігачам не надали підтвердних документів, за ініціативою ОПОРИ було викликало правоохоронців, цей факт зафіксований. І коли на дільниці вже працювали правоохоронці, спостерігачі помітили, що номер цієї дільниці на бюлетенях не був прописаний, члени комісії записували його по ходу, роблячи помилки. Цей факт порушення теж зафіксовано.

Наталія Висіканець зазначила також, що на Чернігівщині зафіксований факт порушення виборчого законодавства щодо проведення передвиборчої агітації.

ВІННИЧЧИНА: «ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО «МИ І БЕЗ ПАСПОРТА ВСІХ ЗНАЄМО», ОЗНАЧАЛО БІЛЬШЕ, НІЖ ЗАКОН УКРАЇНИ»

11 грудня вибори відбулися у семи об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) Вінниччини. Наступної неділі, 18 грудня, ще 10 громад обиратимуть своїх керівників. Помітною тенденцією цьогорічних місцевих виборів у громадах стало те, що кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів значно побільшало. Якщо торік їх ледь не змушували висувати свої кандидатури, то тепер охочих розділити повноваження на місцях хоч відбавляй. Так, на вибори, які відбулися 11 грудня, на посади голів сільських (селищних) рад претендували 27 кандидатів, а у депутати сільських та селищних рад балотувалося 357. У виборчих перегонах 18 грудня за посади голів трьох міських рад змагатимуться 41 кандидат, до міських рад прагнуть прорватися 826 осіб, а до сільських та селищних – 402 особи. Зважаючи на таку кількість охочих розділити владний пиріг, задля перемоги в окремих громадах почали застосовувати чорний піар, агітаційні газети та навіть розігрувати вистави, які характерні для парламентських або президентських виборчих перегонів.

Та попри передвиборчі провокації, перша неділя виборів на Вінниччині минуло більш-менш спокійно. Особливих правопорушень зафіксовано не було. Але спостерігачі Громадської мережі ОПОРА виявили факти голосування виборців без наявності паспортів. Більше того, окремі виборчі комісії ухвалювали постанови, які дозволяли виборцям голосувати без документів, порушуючи таким чином законодавство України.

«У день виборів на Вінниччині працювало сім мобільних груп, які відвідували абсолютно кожну виборчу дільницю, – каже координатор Громадської мережі ОПОРА за виборами у Вінницькій області Наталія Величко. – Окрім зафіксованих деяких елементів агітації, ми зіштовхнулися із ситуацією, коли видача бюлетенів здійснювалася без необхідних документів. В результаті низької компетенції членів виборчої дільниці і керівного складу зокрема, очікувано було те, що побутове чи звичаєве право «ми і без паспорта всіх знаємо», означало більше, ніж закон України. Ми зафіксували два випадки: у Дашівській громаді Іллінецького району члени комісії прийняли рішення про те, що вони будуть видавати бюлетені без паспортів, бо у селі і так всі один одного знають. Такий самий випадок був у Шпиківській громаді, де спостерігач однієї з партій, щоб підвищити явку виборців, порадив голові комісії видавати бюлетені виборцям без документів. Тому загальні висновки, які можна зробити, після виборів 11 грудня – це низький рівень підготовки членів комісій, особливо у сільських громадах».

Загалом на проведення виборів у 17 ОТГ Вінницької області було виділено близько 18 млн грн, з них 7 мільйонів на вибори 11 грудня. Ці кошти здебільшого витрачені на зарплати членів виборчкомів, друк бюлетенів, транспорт та канцтовари.

Що стосується явки виборців, то найактивнішими були жителі Сокиринецької (66%), Мельниківської (67%) та Райгородської (66%) громад, решта – на рівні 60%. За попередніми даними, більшість переможців – самовисуванці, але балотувалися вони за підтримки партії «Блок Петра Порошенка».