Девальвація посад
«У парламенті чутки про прем’єрство Луценка не обговорюють», — народний депутат
Останнім часом посада генерального прокурора стала об’єктом низки інформаційних приводів. Екс-заступник генпрокурора Ренат Кузьмін часів Януковича подав позов проти нинішнього генпрокурора Юрія Луценка, обвинувативши його у тому, що останній взяв хабар в розмірі 150 тис. дол. від колишнього народного Олександра Шепелєва. Соломенський райсуд столиці переніс цю справу на 6 квітня цього року.
Минулого тижня «День» писав про намагання через суд поновитися на своїй колишній посаді генпрокурора Віктора Шокіна. Версії такого вчинку розглядались різні — від намагання виправити якісь помилки із обчисленням пенсії до планів Президента призначити Юрія Луценка на посаду прем’єр-міністра, звільнивши перед тим місто генпрокурора. Виникає питання як Шокін може встигнути знадобитись на посаді генпрокурора Президенту, адже восени йому виповниться 65 років — вік, після якого на цю посаду не можна призначати згідно із законодавством. Хоча, враховуючи те, що парламент спеціально змінив законодавство для того, щоб Луценко без юридичної освіти, міг стати генпрокурором, то очікувати від депутатів та Президента можна всього що завгодно.
І ось в понеділок стало відомо, що позов про поновлення на посаді генпрокурора подав ще один «екс» (правда, він був в.о.) — Олег Махницький. Тільки вже пан Махницький не соромиться говорити прямо, що вирішив «випробувати наше правосуддя», незважаючи на те, що строки позовної давності (6 місяців) вже давно минули.
Але повернемось до Кузьміна. В понеділок він на своїй сторінці в фейсбук написав: «До мене неочікувано звернулись люди президента із пропозицією «не мочити» Луценка ні процесуально, ні медійно! Вони стверджували, що всі і так розуміють, що моє кримінальне переслідування — це банальна помста, організована самим Луценком за абсолютно законну «відсидку». Мовляв із-за дріб’язковості... він і на посаду генпрокурора просився, мріючи про помсту... Так ось, люди президента прямо сказали мені про те, що Порошенко хоче призначити Луценка прем’єром замість Гройсмана і дискредитація Луценка заважає цьому сценарію».
Сам конфлікт Кузьміна-Луценко та можливі перестановки у владному олімпі оголюють нівелювання високопосадовцями базових принципів посад, які вони займають. Якщо генеральний прокурор без юридичної освіти може зайняти посаду, яка апріорі не є політичною, то чому б іншим вже екс-посадовцям не перетворити боротьбу за цю посаду на шоу перед телекамерами і на сторінках у фейсбуці?
«В парламенті нічого подібного про прем’єрство Луценка не обговорюється, — говорить «Дню» депутат від «Народного фронту» Сергій Висоцький. — Мене більше цікавить чому саме Шокін подав до суду щодо свого поновлення на посаді генпрокурора. Якщо дійсно тривають консультації щодо його поновлення на посаді генпрокурора, то нічого доброго це не приyнесе. Шокін проявив себе як бездіяльний генпрокурор».
«Існує кілька проблем. Перш за все — це призначення Луценка на посаду генпрокурора, яке різко погіршило імідж цієї посади, — коментує «Дню» політолог Віктор Небоженко. — Тепер вважається, що будь-хто із наближених до Президента, може зайняти цю посаду. Люди десятиріччями ішли на пост Генпрокурора, вчились, робили кар’єру із самих низів, проходили посади районних прокурорів, обласних, тощо. Після того, як був призначений Луценко, були порушені базові принципи висування кандидатів на такий високий пост, який вимагає виняткового досвіду і професіоналізму. В нашому ж випадку людина сидить в тюрмі, а потім стає генпрокурором. Відповідно колишні генпрокурори вважають — а чому вони не можуть бути багато разів генпрокурорами? Звідси і поведінка самого Кузьміна, яка не зустрічає спротиву від Президента та генпрокурора, в тому плані що ніхто з них не робить жодних офіційних заяв з цього приводу. Не можу собі уявити, якщо б пролунало прізвище генпрокурора Франції чи США в контексті обвинувачень у хабарництві, а він би відмовчувався».
«Звичайно, коли говорять про плани призначення Луценка на посаду прем’єр-міністра, то я вважаю, що ніяким прем’єром він бути не хоче, — продовжує Віктор Небоженко. — На мою думку, він мріє займати посаду очільника МВС. Але вона зайнята. Відповідно проблема не в Гройсмані чи тих, хто начебто прагне поновитись на посаді генпрокурора, а в Авакові. Отже, виходить що змінити прем’єра зараз не проблема, але неможливо змінити міністра МВС. Самі ж посади, в тому числі посада генпрокурора, по суті девальвовані, як державницький інструмент».
