«Для зухвалої Росії ми — ніхто»

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю представника правлячої коаліції Володимира Ландіка (каже, говоритиме українською — знає її з дитинства, зауважуючи, що йому і всій фракції соромно, коли з антиукраїнськими висловлюваннями виступають однопартійці Вадим Колесніченко та Михайло Чечетов), яке він дав виданню «Gazeta.ua»:

— Росія — це дуже хитра, зухвала країна. Вона вже не єльцинська. Це він говорив: «Просыпаешься и думаєш: что ты сделал для Украины?». Ці вже прокидаються і думають: «Що вкрасти в України?».

Мені дуже не сподобалася остання зустріч Медведєва із нашими олігархами. Вони хотіли качати туркменський, казахський газ через російську територію, а Росія сказала їм: «До побачення». Ми ж Росії ніколи не казали «До побачення».

— Чи взагалі здатна влада говорити Росії категоричне «ні»?

— Якщо йдеться про газову трубу, то відразу і Микола Азаров, і Юрій Бойко (міністр палива та енергетики. — «ГПУ») заговорили по-іншому. Видно було, що ніхто трубу не віддасть ні в який консорціум. Якщо ми раніше казали, що подумаємо, то тепер — нічого не буде.

— Чому так різко змінили думку?

— Бо це й питання грошей. На чому заробляли представники нафтогазового бізнесу — Фірташ та інші? На перепродажу газу. На цьому жив і «Нафтогаз». Як казала моя неграмотна теща: «Купити треба найдешевше, а перепродати найдорожче. Все решта — то не бізнес».

— Як вирішити конфлікт інтересів російських та українських олігархів?

— Уже було сім зустрічей Януковича із Медведєвим. Чи ви думаєте, що їм хочеться попити пива і покататися на «Побєді»? Наша команда прийшла не на п’ять, а мінімум на десять років. Ми працюємо на стабільність. Якщо навіть 100 гривень додати до пенсії, це буде не так помітно. А коли буде стабільна країна і ти знаєш, що цукор сьогодні за таку ціну і завтра буде за ту саму, тоді людина може планувати своє життя.

— Що важливіше для виборців — матеріальне чи духовне?

— У нас є прошарок людей, які більше налаштовані на духовне. Їх одиниці — до п’яти відсотків. Для решти ціна на газ, воду, телефон важливіша, аніж те, що ми ніколи не пустимо до Севастополя московський чобіт. Знаєте, що таке Україна для зухвалої Росії? Ми ніхто. І раптом — із Севастополя копняком! Та вони підуть на все, щоб бути тут із іржавими непотрібними мильницями. І ми розуміємо, що Росія знизила ціну на газ на 100 доларів тільки тому, щоб там залишитися. І я не дуже вірю, що вона нам дасть обіцяні 40 мільярдів.

— Для чого так беззастережно робити ставку тільки на Росію, ігноруючи Європу?

— Хіба ми за часів Ющенка не протягували руки і ноги Європі? І що? Отримали те, що наших громадянок-гастарбайтерів роздягали догола, як вони поверталися з Італії. Ви спробуйте отримати візу в Іспанію або Німеччину — із вас вип’ють всю кров. Тому ми повинні до них повернутися тим місцем, яким до нас повернулася Європа.

Росії теж не потрібна сильна Україна. Але коли ми будемо сильними, нас покличуть і в Європу, і в Америку, і в Африку.

— Що Україна має взяти від Заходу?

— Треба в них вчитися. 2006 року я був у Феодосії, коли ми не пускали американців проводити навчання. Що ми тільки їм не робили, навіть каналізацію перекрили. Але потім я їздив у кримський степ, де мали відбутися навчання. Подивився, що американці роблять на пустій землі. Стоїть здоровенне приміщення — інтернет-кафе! У нас тоді ні «блютузів», ні «вай-фаїв» не було. Спитав, як збираються працювати. Показали супутник — таку маленьку тарілочку. Навіть туалети в них були не хімічні. А як вони вдягнені, яка техніка!..

— Опозиція закидає, що Президент Янукович поки що нічого путнього не зробив. Наскільки це справедливо?

— Тут лакмусовий папірець — наш «космонавт» київський мер Черновецький. Раніше влаштовував бойкоти, крутив усім дулі, — Ландік розводить руки в різні боки й показує дулі. — А зараз почав сміття вивозити, машини прибирає. В чому справа? Бо у парламенті є більшість. Юля не могла його зняти. У нас таке не проходить. Ми за хвилину можемо йому вибори на завтра призначити.

— Чому Президент так довго не їхав на Західну Україну?

— Треба було підготуватися. Я маю на увазі не людей, а пропозиції. Влада ж хоче приїхати не просто з подарунком — нате вам хліба або м’яса. А щоб це було цікаво і ефективно для всіх.

— У чому різниця між Сходом і Заходом України?

— Подивіться, як на Сході працює сталевар, машиніст. Це жахливі умови. Він заробляє 200—300 доларів. А вуйко каже: «Щоб я за такі гроші так працював?! Я піду до поляка, нарубаю йому дров, він мені дасть 100 долярів, я ще до нього схожу». Це такий менталітет. Ми хотіли запустити в Івано-Франківську завод «Норд». Але ледве ноги звідти унесли. Возили туди паровозами своїх людей, бо тамтешні не хотіли працювати. Хоча зарплату давали, як у Донецьку.

Працювати мають усі. Треба закривати кордони і виробляти власний продукт, будувати ферми. Ми намагатимемося це за десять років зробити. Може, й більше часу знадобиться.

— На виборах Віктор Янукович обіцяв швидке покращання життя, але поки що ми маємо самі поступки Росії та бійки в парламенті...

— Все, що обіцяв Президент, буде зроблено. Що стосується бійки 27 квітня, то всі, з ким я розмовляв, кажуть, що це неправильно. Навіть ті, хто штовхався і бився. І треба розбиратися не в судах, а між собою. Піти в ресторан, потиснути одне одному руку. Винні всі, і не мусить бути жодних переслідувань.

— Чи проголосує коаліція за зняття депутатської недоторканності з учасників бійки нунсівців Гримчака та Парубія?

— Ми не дамо на це згоду. Всі ж розуміють: якщо робитимемо прецеденти, то це вилізе нам боком. Ящик Пандори відкрив ще Луценко, який бездоказово кричав, що той убивця, а той — ще хтось. Скільки після 2005-го порушували проти нас справ — по Кушнарьову, Тихонову. Мене тягали в Луганську.

— Кримінальні справи проти Парубія, Гримчака і Тимошенко — це помста за 2005 рік?

— Було б краще, якби всі отримували по заслугах, коли ще були на посадах. От є у нас «закрома Родіни». Ну, як воно називається?..

— Держрезерв, — підказує помічниця.

— Так, держрезерв. Розповідають, що там пусто, вкрадено все. Навіть ворота познімали та продали. Це ніхто не знає і не бачив? Треба шукати, хто це зробив, хто давав команду.

— Коли краще провести місцеві вибори?

— 31 жовтня. На фракції ми говорили, що варто провести місцеві вибори спочатку по змішаній системі, а потім, можливо, й зовсім прибрати партійні списки. Теперішня коаліція це підтримає. Далі хочемо, щоб місцеві та парламентські вибори були в один день раз на п’ять років. І не треба смикати країну.

— Яких помилок припустилася влада за три місяці свого правління?

— Можливо, десь когось не так призначили...