Дніпропетровський «відділ кадрів» робить нові ставки
По-перше, тому, що порівняно з 1994 роком, коли дніпропетровці проголосували за Леоніда Кучму, настрій виборців під впливом провальних результатів його правління істотно змінився. Причому настільки, що навряд чи йому варто надалі розраховувати на вирішальну підтримку земляків. По-друге, після втечі «почесного голови» Дніпропетровської облради Павла Лазаренка в області, де на парламентських виборах за «Громаду» проголосувало 36 відсотків виборців, тепер утворився своєрідний політичний «вакуум». Схоже й на те, що жорстока сутичка між дніпропетровськими лідерами, пiд час якої вони вилили один на одного цебри помиїв, закінчилася для них загальною поразкою, а місцевий виборець тепер готовий повернутися до політиків із незаплямованою репутацією, нехай і з інших регіонів. Підтвердженням цього стала згадана конференція, на яку, крім трьохсот із лишком делегатів із основних міст і районів області, представників двадцяти організацій та партій, зібралося немало жителів міста. I якщо врахувати, що проходила вона погожого весняного дня, коли пересічні громадяни відпочивають на природі або працюють на дачах, то виходить, що становище в нашій державі їх, що називається, «допекло». Багато хто чекав самого Євгена Марчука — й як вірогідного претендента на пост глави держави, й як голову парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці, бо кого не хвилюють наболілі проблеми злидарських пенсій, невиплачених зарплат, зруйнованих, по суті, медицини та освіти? А коли дізналися, що Євген Кирилович через невідкладні справи приїхати не зміг, то пролунали навіть пропозиції... встановити з ним пряму телефонну лінію. Адже звертатися по допомогу до представників нинішньої виконавчої влади на чолі з Президентом люди зневірилися. Та й у обіцянки майже ніхто вже не вірить...
Проте на конференцію, судячи з усього, зібралися в основному не ті, хто сподівається на чиюсь допомогу, а в залі, на відміну від зборів лівих, дивувала велика кількість молоді. Не марним виглядало й обговорення того, кому на майбутнє п'ятиріччя можна довірити управління країною. А тому більшість погодилася з аргументацією лідера Соціал-демократичного союзу Сергія Пересунька, який заявив, що на посту глави держави має бути професіонал, який зміг би встановити в країні порядок і розв'язати тугі вузли соціальних проблем, дати бій пануючій корупції та клановості. З видних політиків України такому призначенню найбільше відповідає Євген Марчук.
Не менш переконливим був і виступ лідера УРП Олександра Шандрюка, який із гіркотою відзначив, що поки «ми боролися за ствердження незалежної держави, владу захопила мафія, а люди стали рабами у власній країні». Абсурдом він назвав і економічну політику нинішнього режиму, що призвела до руйнування українського ринку. «Як економіст, сказав О.Шандрюк, можу стверджувати, що Марчук зможе провести ринкові реформи не за рахунок простих людей, а тому й забезпечити рух уперед». Із цією думкою погодилися й дніпропетровські підприємці, які виступили на конференції.
Цікаво, що до складу керівництва нового передвиборного об'єднання, крім бізнесменів, військових, викладачів, лікарів, письменників і студентів, увійшов і один із керівників ракетно-космічного КБ «Південне», того самого, де раніше працював Леонід Кучма. Очевидно, його колишні колеги, яким сьогодні живеться не солодко, також вважають, що керувати країною повинен зовсім інший лідер.
Як прозвучало на конференції, останнім часом у багатьох регіонах відбувається зростання лав громадського об'єднання «В XXI століття — з Євгеном Марчуком», лише за останні три місяці його обліковий склад виріс на 27 тисяч чоловік. Ведуться й переговори з потенційними союзниками з найрізноманітніших партій — НДП, Руху, «Громади», які змогли б об'єднатися навколо ідей державності та соціал-демократії. В самому Дніпропетровську, де робота почалася лише нещодавно, спостерігається приплив молоді — останніми днями до трьохсот осіб, хоча склад об'єднання досить широко відображає всі верстви населення. Показовими, в зв'язку із цим, були думки учасників регіонального форуму й мешканців міста, якими вони поділилися з кореспондентом «Дня». «Мене дуже хвилює прогресуюче вимирання населення, сказав лікар Михайло Мілейковський. — Мiж тим нинішня влада нічого не робить для відновлення охорони здоров'я й створення нормальних умов життя. За роки своєї роботи Кучма не показав руху вперед, є зупинки, рух назад, але ніяк не вперед. Я дуже сподіваюся на Євгена Марчука. Як на мене, він людина дії, до того ж — розумний і зважений політик».
«Марчука я підтримую тому, що як голова парламентського Комітету із соціального захисту він намагається допомогти людям, — заявив полковник Леонід Яковенко. — У Дніпропетровському гарнізоні я є секретарем житлової комісії, тому знаю, наскільки у важкому становищі опинилися військовослужбовці. У черзі на житло в нас стоять понад півтори тисячі сімей, а минулого року видали лише одну (!) квартиру. Тим часом серед «черговиків» 268 чоловік уже звільнено в запас й досі чекають житло, а просвітку не видно».
Не менш показова й думка молодих: «На підтримку Євгена Марчука ми створили альянс соціал-демократичної молоді, — повідомив викладач кафедри філософії металургійної академії Олексій Халапсіс. — Справа в тому, що в його кандидатурі на виборах ми бачимо реальну противагу Кучмі. Ми вважаємо, що за ті п'ять років, протягом яких при владі перебуває нинішній Президент, основні економічні показники лише погіршилися. Наші керівники беруть кредити в МВФ, а віддаватимемо борги вже ми. Тому молоді треба активніше впливати на вибори, адже зараз вирішується майбутнє. На минулих виборах особисто я голосував за Кучму, але тепер вважаю себе обдуреним».
