Долею кримських татар опікуватиметься ООН

Згідно з рішенням останнього курултаю, кримські татари розпочали підготовку до скликання Всесвітнього конгресу свого народу. Мова йде про опрацювання правової бази і механізму для захисту прав народів на основі нещодавно ухваленої Декларації ООН про права корінних народів. Для більш ефективної самореалізації народу, вважають вони, потрібно перейти від системи курултаю, який вимушений існувати в правовому полі України і далі невизнаним, до Всесвітнього конгресу кримських татар, який діятиме в різних країнах на основі міжнародного права. Логічним наслідком діяльності Всесвітнього конгресу є, з їхнього погляду, правове об’єднання кримських татар незалежно від місця їх проживання за ознакою особистої самоідентифікації, висунення Декларації про суверенітет кримськотатарського народу як документ міжнародного права, створення національної правозахисної системи, що спирається на базові міжнародні норми і національні інституції самоврядування.

У зв’язку зі скликанням Всесвітнього конгресу кримських татар велике значення має засідання групи міжнародних експертів із мов корінних народів, яке відбулося у середині січня 2008 р. в Нью-Йорку в штаб-квартирі ООН і в якому взяв участь кримський татарин зі Сполучених Штатів Америки, ветеран кримськотатарського національного руху Мубеїн Бату Алтан, що виступив на зустрічі з промовою від імені Фонду досліджень і підтримки корінних народів Криму і Американської асоціації кримських татар. Для учасників зустрічі і міжнародних ЗМІ він поширив заяву, яку передав журналістам у Сімферополі президент Фонду досліджень і підтримки корінних народів Криму Надір Бекиров.

Мубеїн Алтан говорив, що «до депортації (в Криму) існували 371 кримськотатарська школа, 55 двомовних (кримськотатарсько-російських) шкіл. У нас в Акмесджиті (Сімферополь) були педагогічний інститут, а в Ялті татарський педагогічний технікум, Тотайкойський татарський педагогічний технікум і Бахчисарайська татарська вчительська школа для навчання і підготовки вчителів для роботи в цих школах... Через 16 років після масового повернення до Криму не діє жоден кримськотатарський дитячий садок. У Криму 640 дитячих садків, які відвідують 37 000 дітей. 1990 р. було 3 кримськотатарські групи; 1991 р. — 12; 1993 р. — 40. а 2005 р. — лише 22 групи. Існує лише 15 кримськотатарських національних шкіл, де мовою навчання є кримськотатарська. Тільки в п’яти російських школах є базовий курс кримськотатарської мови, і ці школи класифікуються зараз як двомовні. У 70 російських школах є можливість відкрити кримськотатарські класи навчання, але їм не дозволяють мати статус двомовних. Таврійський національний і Кримський інженерно-педагогічний університети навчають і готують (кримськотатарською мовою) фахівців з кримськотатарської мови, але їм не дозволено навчати і готувати вчителів, які могли б викладати природничі науки і інші курси кримськотатарською мовою...

Професор Айдер Мемєтов, завідувач кафедри кримськотатарської і східної філології в Таврійському національному університеті також різко критикує кримськотатарські національні школи за неналежне викладання в них кримськотатарської мови. Айдер Мемєтов зазначає: «Ми навчили 60—70 фахівців на нашому факультеті кримськотатарської філології, але тільки деякі з них змогли знайти роботу за спеціальністю. Кажуть, що ми маємо 15 кримськотатарських національних шкіл. Як ми можемо назвати їх кримськотатарськими національними школами, якщо предмети — природничі науки, математика і т. п. — викладаються російською мовою. Ми не маємо національних шкіл в справжньому сенсі слова...».

Звертаючись до світової громадськості, Мубеїн Алтан говорить: «Яшар Фазилов у своєму звіті «Корінний народ Криму — кримські татари в сучасних міських умовах», поданому на конференцію ООН у Сантьяго де Чилі в березні 2007 року, констатує: «Незважаючи на те, що кримські татари є корінним народом Криму і зараз посідають 3 місце в населенні республіки Крим, влада, керуючи системою середньої освіти і загальноосвітніми школами, не підтримує вивчення кримськотатарської мови навіть як факультатив. Корінний народ не може погодитися з таким станом речей і чекає на розв’язання цієї проблеми на державному рівні»...

«Цього Міжнародного року мов ООН, — продовжив він, — ми з усією повагою звертаємося до Організації Об’єднаних Націй з проханням допомогти кримським татарам зберегти їх корінну мову, кримськотатарську. Ми також закликаємо український і кримський уряди негайно визнати кримських татар одним з корінних народів Криму, а кримськотатарську мову однією з офіційних мов Криму, допомогти кримським татарам в навчанні їх дітей рідною мовою шляхом надання більшої кількості кримськотатарських шкіл. Кримські татари бажають мирного і процвітаючого Криму, де з кожною людиною і кожною мовою поводилися б з повагою і гідністю, де кожну культуру плекали б і примножували».