Другий тур — буде

Як завжди перед виборами, улюбленими заняттями аналітиків стають розкладання політичних пасьянсів і гра в прогнози, «козирними картами» у яких традиційно є «рейтинги». Тобто надані у відсотках наміри потенційних виборців проголосувати «наступної неділі» за конкретного кандидата або політичну силу. Саме на основі соціологічних рейтингів будують свої припущення численні експерти, ними ж оперують у своїй передвиборній агітації кандидати. Ці цифри соціологічних служб, як жодні інші дані, дають безліч можливостей для спекуляцій, — водночас, при грамотній інтерпретації, ставлячи усе на свої місця. Як свiдчить досвід попередніх виборчих кампаній, у рейтинг не варто сліпо вірити, і тим більше, керуючись ним, стверджувати, що переможе той, у кого той вищий... Хоч, звичайно, тримаючи у руках свіжі дані опитувань соціологічних компаній, які неодноразово довели свою професійність, певні припущення висловлювати можна. Наприклад, що майбутні вибори Президента у нашій країні пройдуть у два тури, оскільки поки що за жодного з імовірних кандидатів не готові проголосувати понад 50% виборців. Також із певною часткою впевненості можна спрогнозувати, що одним із двох претендентів на крісло глави держави, які вийдуть до другого туру, може стати лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко. Червневе дослідження громадської думки на тему майбутніх виборів, проведене Українським інститутом соціальних досліджень і Центром «Соціальний моніторинг», свідчить, що Ющенко, хоч рейтинг його і дещо знизився протягом останніх кількох місяців, поки що залишається лідером електоральних симпатій. За нього на даний момент на гіпотетичних виборах готові проголосувати 21% опитаних (усього участь в опитуванні взяли 2088 респондентів у віці від 18 років). 10% респондентів мають намір віддати свої голоси лідеру комуністів Петру Симоненку, 6% — прем’єру Віктору Януковичу. До речі, поки що саме його кандидатуру, за логікою подій у провладному таборі, аналітики схильні розглядати як реального противника Ющенка у другому турі. На користь нинішнього прем’єра свідчать також інші дані цього опитування — про пізнаваність кількох відомих політиків. Так, з березня по червень цього року кількість респондентів, які зазначають, що «знають» Віктора Януковича, зросла на 5% (до 75%), що у свою чергу збільшило й «актив симпатій» лідера із Донецька. Соціологи вважають це позитивною для Януковича тенденцією. А ось якщо до другого туру вийде лідер комуністів, тоді все буде «як завжди».

Деякі висновки можна також зробити з дослідження соціологів щодо можливих «єдиних» кандидатiв від опозиційних і провладних сил. Так, об’єднання Ющенка, Мороза і Тимошенко на користь Ющенка додає лідеру «Нашої України» 5% голосів. Таке саме об’єднання на користь Мороза збільшує актив прихильників лідера соціалістів на 6% (до 11%). Якщо ж єдиним кандидатом від опозиції раптом стане Ю. Тимошенко, то її рейтинг виросте на 7% і досягне 12%. Це дозволяє припустити, що електорати цих трьох політиків малосумісні, і висунення єдиного кандидата поки що не є вирішальним чинником успіху. Таке ж неістотне зростання електоральних симпатій спостерігається й у гіпотетичних «єдиних» кандидатів від сил більшості. Такий розклад соціологічних результатів свідчить, що всі розмови про висунення єдиного кандидата як з боку провладних, так і з боку опозиційних сил є фактом життя столичної політтусовки, а не масової свідомості. А також свідчить про те, що для перемоги на виборах мало просто оголосити кандидата єдиним, треба провести величезну роботу...

І ще один момент. Політологи не дарма не розглядають можливість появи несподіваної «третьої сили», яка би знаходилася поза опозиційним і провладним полями та могла б скласти конкуренцію вже окресленим претендентам. Як показують дані опитування, населення (73%) поки що не чекає на появу нової сили. Директор Українського інституту соціальних досліджень Олександр Яременко, коментуючи ідею появи «третьої сили», назвав її хорошою, але передчасною, з того погляду, що суспільство до неї не готове.