Дружба проти

З таким закликом звернулися учора перші особи соціалістів, комуністів і блоку Юлії Тимошенко до свідомої частини українських громадян і... Віктора Ющенка (його, до речі, на прес-конференції вельми помірковано, але більш послідовно замінював один з «наших» радикалів Роман Безсмертний). Усі ці персони так і не дали чіткої відповіді на принципове запитання, що неодноразово задають журналісти: «Чого чекати після цього?» — у значенні після усунення «режиму». Швидше за все, тому що самі не знають. Вони лише упевнені, що Україні потрібні дострокові президентські вибори (мовляв, тільки тоді у нашій країні вдасться побудувати цивілізоване суспільство). І просять представників ЗМІ «не забивати між ними клини», а закликати українських громадян на барикади. Підтримувати, слідуючи словам Юлії Володимирівни, у серцях нашого стражденного населення вогонь громадянської непокори.

При всьому бажанні — якщо сприймати пропозиції революційного тріо плюс переконання Романа Безсмертного всерйоз — хочеться думати головою, а не давати волю почуттям. У розпал політичного сезону, в той час як у парламенті обговорюватиметься проект бюджету на наступний рік і програма дій уряду, після того, як Президент фактично зробив пропозицію додаткових повноважень парламенту, опозиціонери пропонують вести діалог на вулиці. І це при тому, що до закінчення каденції Леоніда Кучми залишилося два роки. «Якщо ми будемо затягувати, то наступні президентські вибори не будуть чесними», — переконує пані Тимошенко. «До влади прийде ставленик олігархів», — вторить їй Симоненко, підкреслюючи, що впровадження парламентсько-президентської республіки сьогодні стане переходом «імперської системи» у «феодальну».

Але, знову таки, які альтернативи пропонує «трійка» (про існування «четвірки», судячи з поведінки «месії», вже можна забути)? Цікаво, у зв’язку з цим, що організатори акцій протесту дотримуються діаметрально протилежних поглядів відносно майбутнього політичного устрою держави. Юлія Тимошенко сказала, що виправити ситуацію можна тільки президентсько-парламентським шляхом. Для цього, з чим вона охоче погодилася, потрібна політична фігура. Чесна, порядна, моральна, здібна, якщо щось — поділиться з парламентом частиною своїх повноважень. Є такі серед опозиції? У відповідь на поставлене кореспондентом «Дня» запитання «газова принцеса» лише посміхнулася.

Ще більш оригінально відповів Олександр Мороз. На його думку, необхідна Україні парламентсько-президентська форма правління. Яким чином ви збираєтесь забезпечити її впровадження, якщо трапляться дострокові президентські? Юлія Володимирівна має намір наполягати на своєму. «Там подивимося», — здивував Олександр Мороз, чим зайвий раз підтвердив — складно буде «трієчці» змінювати «політичну й економічну ситуацію в країні». Думку Петра Симоненка наводити і зовсім немає необхідності. Вона виявилася досить невиразною. До того ж, є підстави вважати, що «послідовні» комуністи скористаються можливістю вийти на Європейську площу з відлякуючими прихильників демократії червоними прапорами.

Ось і виходить, що наші опозиціонери пропонують нашим громадянам стати під антипрезидентські прапори, по суті, тримаючи «кота в мішку» за спиною. Маючи труднощі не тільки з чітким баченням реформування системи влади, але й з планом конкретних дій.

Можливо, тому прогнозувати кількість учасників в осінній акції ні Юлія Тимошенко, ні Олександр Мороз, ні Петро Симоненко не стали. А Юлія Володимирівна, до всього іншого, пообіцяла, що гроші у вересневу акцію вона запускати не буде. Все на добровільно громадянських засадах. До речі, під кінець — про початки... Більше половини парламентаріїв, слідуючи демократичному жаргону опозиціонерів, що також представляють у парламенті інтереси українських громадян, протестну ініціативу не підтримали, вибравши більш цивілізований шлях перебудови політичної системи. Чи не доцільно у цьому випадку представникам СПУ, КПУ і БЮТ спробувати виявити свої реформаторські здібності у стінах Верховної Ради? Що, логічно, набагато складніше.