«Двері в НАТО» для України залишаються відчиненими,

Напередодні Празького саміту глав держав і урядів країн-членів і партнерів НАТО в Дніпропетровську відбувся «круглий стіл» «Україна в євро- атлантичному просторі: досягнення й перспективи». Його організаторами стали Інститут євро-атлантичної співпраці (ІЄАС), Центр інформації і документації НАТО в Україні, місцева облдержадміністрація. Брали участь посли Канади, Чехії, Туреччини, представники посольств США й Польщі, а також української громадськості. Їхній увазі пропонувалися актуальні питання співпраці України з НАТО — подолання нових викликів світовій безпеці, нинішній стан і перспективи партнерства й членства в НАТО, досвід співпраці в проведенні військової реформи в Україні, роль ЗМІ у формуванні громадської думки про Північноатлантичний альянс. Одним словом, те, що на нинішньому непростому етапі відносин, ускладнених «кольчужним скандалом», за словами директора Центру інформації і документації НАТО в Україні Мішеля Дюре, «може дати поживу для роздумів». Проте представники країн-членів НАТО і директор Інституту євро-атлантичної співпраці, голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, які виступали на засіданні «круглого столу», зазначали, що відносини України з Альянсом до останнього часу розвивалися в позитивному напрямку. За п’ять років особливого партнерства сторони перейшли «від офіційних декларацій на вищому рівні» до конкретних форм співпраці у військовій і оборонній сфері, однією з яких є успішна участь українських миротворчих контингентів в операціях НАТО з підтримки миру на Балканах. Розвивається співпраця у сфері оборонного планування, науки й ліквідації наслідків стихійних лих. Україна також надала країнам НАТО посильну допомогу під час проведення контртерористичної операції в Афганістані.

«Нові виклики» світовій безпеці — активізація тероризму, поширення зброї масового ураження, організована злочинність і корупція, на думку учасників «круглого столу» з країн НАТО, взагалі ставлять на інший рівень відносини як всередині Альянсу, так і з його партнерами. А тому «двері НАТО, — як підкреслив посол Туреччини Більге Джанкорель, — будуть відчинені для України настільки, наскільки вона сама готова до цього». Причому не тільки у сфері реформування збройних сил, а й розвитку демократичних інституцій. Подібним досвідом з Україною, судячи із заяви дипломатів, готові поділитися Чехія й Польща, які вже вступили в НАТО.

Тим часом українські учасники «круглого столу» й самі перераховували немало проблем, що стоять на шляху до Північноатлантичного альянсу. Завідувач відділу військової політики Національного інституту проблем національної безпеки при РНБОУ Олег Бодрук висловлював сумніви щодо можливості самореформування військового відомства й попереджав, що старіння озброєнь уже через декілька років створюватиме загрозу самій Україні, свідченням чого є ракетно-літакові інциденти останнього часу. Звучали також і доволі незвичайні думки, наприклад, представників дніпропетровської філії Інституту стратегічних досліджень, про те, що НАТО сама не готова до прийняття до своїх лав України — країни «з потенціалом, що не поступається Франції». Однак українські експерти побачили для співпраці з Альянсом чимало перспективних сфер — забезпечення радіаційної безпеки промислових об’єктів, а також охорону від тероризму транспортних коридорів.

Більшість учасників «круглого столу» віддавали належне діяльності Центру інформації та документації НАТО, його співпраці зі ЗМІ і громадськістю, завдяки яким у свідомості українців поступово затверджується тенденція до позитивного сприйняття діяльності Альянсу у світовій політиці. За різними оцінками, вступ України в НАТО сьогодні підтримують близько 37 відсотків опитаних, хоча приблизно 80 відсотків респондентів при цьому зазначають, що поки вони просто не мають у своєму розпорядженні достатньої інформації про цілі й завдання існування цієї організації.

Подолати міфи і старі стереотипи, що залишилися з радянських часів, — непросто, до того ж, як зазначив директор Центру інформації і документації НАТО М. Дюре, в Україні поки не сформовано саму стратегію інформування суспільства про діяльність Альянсу.

Хоч би як там було, прагнення України інтегруватися в євро-атлантичний простір учасники «круглого столу» називали «безальтернативним». А представники дипломатичного корпусу натовських країн висловлювали впевненість у тому, що українській делегації, незважаючи на жодні колізії, варто взяти активну участь у Празькому саміті. Зрештою, підкреслювали вони, це відповідає довгостроковим геополітичним інтересам як західних країн, так і самої України .