«Експериментальний майданчик»
На самому засіданні Президент зупинив доповідь віце-прем’єр-міністра України Володимира Семиноженка і перерахував багато заходів, не виконаних урядами України та Криму. Та й у «благополучних» напрямах роботи темпи не задовольняли главу держави: за 9 місяців нинішнього року побудували тільки 20 відсотків запланованого річного обсягу газопроводів, 46 відсотків водопроводів, із 13 тисяч квадратних метрів житла здали тільки 1,5 тисячі.
Народний депутат України, Голова Ради представників кримських татар при Президентові Мустафа Джемільов нагадав, що понад 110 тисяч депортованих громадян не мають власного житла. Крім того, із 136 тисяч працездатних депортованих громадян постійну роботу мають менше половини. На півострові сформовано близько 300 селищ та мікрорайонів компактного мешкання репатріантів. Із них тільки 40 відсотків забезпечені водою, 15 відсотків досі не забезпечені електроенергією. З держбюджету України у нинішньому році на вирішення проблем депортованих планували виділити 45 мільйонів гривень, із кримського бюджету — 15,3 мільйона. Та реально виділили поки приблизно половину коштів.
Відстає від потреб та часу і вирішення політико-правових проблем, пов’язаних із адаптацією репатріантів. Завдяки високій суспільній активності на виборах 2002 року кримські татари змогли увійти до представницьких органів влади і нині в кримських радах усіх рівнів 14 відсотків депутатів — кримські татари.
У 2002 році виповнюється 10 років з дня прийняття Верховною Радою України Закону «Про національні меншини України», який сьогодні вже не відповідає потребам України і, зокрема, багатонаціонального Криму. Як розповів новий голова Держкомнац Геннадій Москаль, який побував на півострові перед засіданням Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України, в його відомстві вже проробляють питання нового законопроекту про нацменшини. Проте головним питанням у цій сфері є прийняття Закону про статус кримськотатарського народу в Україні, — вважає голова меджлісу Мустафа Джемільов. Проект цього закону вже протягом 7 років «блукає» в комітетах парламенту, але чи приймуть його, ні в кого немає впевненості. Крім того, виступаючи на засіданні Ради, Мустафа Джемільов різко розкритикував проект закону України про відновлення прав раніше депортованих, підготовлений Кабінетом Міністрів. Кілька громадських організацій кримських татар, серед яких Організація кримськотатарського національного руху (ОКНР), Національний рух кримських татар (НРКТ), громадсько-політичний рух «Міллет», а також всеукраїнська партія міжнаціональної справедливості «Новий Світ» уже приступили в Криму до збору підписів за прийняття Верховною Радою України більш радикального закону «Про реабілітацію кримськотатарського народу», «народний проект» якого представлено органам влади і міжнародним організаціям, посольствам інших країн в Україні». Проект, зокрема, передбачає відновлення національно-територіальної автономії в складі України, гарантоване представництво кримськотатарського народу в усіх структурах державної влади, визнання кримськотатарської мови офіційною на території автономії, відновлення історичних назв населеним пунктам у Криму. А також відшкодування збитку, завданого кримськотатарському народу внаслідок репресій і депортації.
Життєво важливою для кримських татар залишається проблема отримання землі для господарювання. Кримські татари становлять 25 відсотків сільського населення півострова. Але з числа місцевого населення сіл півострова землю отримали 47 відсотків, а серед репатріантів стали господарями ділянок усього 18 відсотків. Власниками землі на селі стали дещо більше ніж 73 тисячі кримських татар, які отримали у володіння приблизно 160 тисяч гектарів. Забезпеченість землею з розрахунку на одного сільського жителя становить 2,24 гектара, але з розрахунку на одного репатріанта — всього 1,2 гектара. До того ж це в багатьох випадках земля значно гіршої якості — далеко від населених пунктів, нижчої врожайності, що вимагає додаткової розробки і значних капіталовкладень. Для того щоб усунути цей явний перекіс, за підрахунками Мустафи Джемільова, треба додатково 160- 220 тисяч гектарів землі. Але для забезпечення кримських татар землею, як говорив Мустафа Джемільов, необхідна добра воля чиновників, але на місцях переважає «шовінізм та ущемлення прав кримських татар».
