«Ера» і кадрове питання
Минулої п’ятниці у вітчизняних медіа з’явилося повідомлення про те, що генерального директора ТРК «Ера» Юрія Захарченка повідомили про звільнення з посади. Виконуючим його обов’язки призначено Тараса Аврахова, донедавна головного редактора телекомпанії і ведучого передачі «Підсумки», повідомляє сайт Iнтернет-видання «Телекритика». Офіційна версія звільнення Ю. Захарченка — закінчення дії контракту. Майже рік тому Юрій Захарченко, який до того був одним із віце-президентів НТКУ, очолив цю компанію та провів ряд важливих реформацій її мовлення. Так, під його керівництвом компанія отримала нову, більш ефективну концепцію інформаційного мовлення, було змінено дизайн студії та програм. Ю. Захарченко був із тих, хто активно проштовхував ідею ліцензування виходу «Ери» на державному каналі. Зрозуміло, що робив він це не без підтримки почесного президента ТРК Андрія Деркача, який особисто з іншими народними депутатами-трудовиками — Дмитром Табачником та Ігорем Шаровим — «для переконливості» були присутні на засіданні Національної ради у справах телебачення і радіомовлення в жовтні минулого року, коли вирішувалася доля п’яти з половиною годин на Першому національному. Досі так і не розставлено всі крапки над «і» в питанні, як чверть часу державного каналу зайняло комерційне ТБ, але багато що пояснює демонстративна поведінка голови Нацради Бориса Холода, який скористався своїм правом і не брав участі в голосуванні щодо «Ери». «День» публікував виступи керівника Рахункової палати Валентина Симоненка з приводу «безкоштовної» присутності в держефірі «Ери» ще тоді, коли вона була «продакшн-студією», яка на якихось особливих правах співпрацювала з НТКУ. Питання зі скандальним отриманням ліцензії «Ерою» досі залишається відкритим.
Багато що — при певних досягненнях з того, що було задекларовано Юрієм Захарченком на початку діяльності на чолі ТРК, поки що так і не було зроблено: зовнішній блиск каналу не в усьому знайшов внутрішнє наповнення. Деякі оглядачі схильні вважати, що «Ера» створювалася під вибори — як під минулі парламентські, так і під майбутні президентські для обслуговування медіа-потреб чи для примітивного «бартеру». Принаймні, під час передвиборних перегонів у «ерівському» ефірі переважала інформація щодо блоку «За єдину Україну!», до списку якої увійшов Деркач-молодший. Але, в той же час, захист політичних сил був прикриттям для зведення рахунків своєї «сім’ї». Саме з ефіру цієї компанії 98% мешканців країни (а саме ця цифра становить «покриття» України сигналом УТ-1, на якому виходить «Ера») отримали «дезу» в справі поставок зброї на Балкани Д. Стрешинським. Тому було не дивно, коли пізніше ім’я Юрія Захарченка з’явилося серед «підписантів» — керівників проектів, що входять до медіа-групи, що приписується А. Деркачеві, під зверненням до Президента про звільнення з посади секретаря РНБОУ. Мабуть, у пана Захарченка на той момент були свої вагомі міркування, щоб ризикувати репутацією (якщо про цю категорію можна взагалі говорити), про які він так і не розповів з екрана, але які вважав досить вагомими, щоб поставити свій підпис під цим наклепницьким документом. Серед телевізійників ходить інша — неофіційна — версія зняття з посади Ю. Захарченка, дуже схожа на ту, за якою свого часу він був звільнений колишнім президентом НТКУ Вадимом Долгановим, і не приваблива для колишнього гендиректора. Її начебто пов’язано з фінансовою діяльністю. «День» не має фактів, які підтверджують або спростовують цю версію, проте натяки лише посилюють підозри.
