Фондові барикади

Державна комісія з цінних паперів зробила нову спробу вирішити давню суперечку між Національним депозитарієм і комерційним депозитарієм МФС за владу на фондовому ринку України. Комісія доручила Нацдепозитарію в піврічний термін розробити новий програмний продукт для роботи ринку в електронному режимі, який би влаштовував МФС. Саме через невідповідність у програмі, що обслуговує ринок, минулого року МФС оголосив фактичний бойкот правилам укладення угод (стандарту №1), які затвердив Нацдепозитарій. На сьогодні ці правила не дотримує увесь ринок, тому що саме у «бунтівному» депозитарії МФС знаходяться, по суті, всі рахунки приватних українських власників цінних паперів.

Держкомісія провела перевірку учасників фондового ринку на предмет дотримання стандарту №1. Як виявилося, практично ніхто його не дотримувався, і у Комісії резонно вирішили, що накладати штрафні санкції на весь ринок немає сенсу. «Доручення Нацдепозитарію розробити програмний продукт, який би влаштовував МФС, повинне стати компромісом», — заявив заступник голови Держкомісії Сергій Бірюк. Але реакція на цю ініціативу президента МФС, Миколи Швецова, дала привід для нових сумнівів: «Я зі здивуванням прочитав ось це рішення Держкомісії — протягом півроку розробити програмний продукт. Я вважаю його просто непрофесійним. Або люди не розуміють, що таке програмний продукт для депозитарної діяльності, або це просто блеф. Я не вважаю, що розробники цього продукту будуть у 20 разів розумнішими, ніж ті, хто розробляв у МФС. Зробити це за півроку просто неможливо». З’ясувалося, що МФС вже закінчує розробку нового програмного продукту для українського ринку своїми силами, і витративши на це досить багато часу і коштів, явно не у захопленні від необхідності в швидкому майбутньому впроваджувати «чужі» програми у свою депозитарну систему. Проте у Національному депозитарії запевняють, що за півроку впораються, хоч заступника голови Нацдепозитарію Володимира Ульянова вже зараз також гризуть сумніви: «Я не виключаю, що коли ми закінчимо розробку програмного продукту, у нас виникнуть складнощі з його впровадженням через протидію певних сил».

Суть конфлікту двох українських депозитаріїв зводиться до боротьби за право зберігати рахунки всіх українських акціонерів, а також встановлювати правила укладення угод. Крім стабільного прибутку це дає ще й певну владу, а також доступ до інформації про переміщення прав власності на українські підприємства.

Іншим фронтом війни між МФС і Національним депозитарієм стало присвоєння цінним паперам кодів. МФС, приймаючи цінні папери на зберігання, присвоює їм одні коди, а Національний депозитарій — зовсiм інші. Це часто призводить до плутанини, особливо в іноземних інвесторів, не ознайомлених з хитросплетенням вітчизняної фондової війни. Але в цьому питанні, здається, все-таки можливий компроміс. Президент МФС Микола Швецов заявив, що не буде виступати проти кодифікації українських цінних паперів у Національному депозитарії, але одночасно відмовлятися від своїх кодів також не збирається. «Нам потрібно зберегти коди МФС хоч би для того, щоб враховувати внутрішній рух паперів. Коди Нацдепозитарію переважно використовуються для виходу паперів на міжнародні ринки, оскільки вони відповідають міжнародним стандартам кодифікації», — говорить Швецов. У свою чергу, пом’якшив свою позицію і Національний депозитарій. Зі слів Володимира Ульянова, його відомство не буде забороняти обіг на ринку тих цінних паперів, які досі не отримали коду Нацдепозитарію. Таких паперів, до речі, на сьогодні — 90%. Одночасно емісія всіх нових цінних паперів, — вважає Ульянов, — повинна кодифікуватися за міжнародними стандартами. Загалом, це вже схоже на частковий компроміс.

І все ж, глобальні причини протистояння двох депозитаріїв, закладені у незавершеній структурі ринку, навряд чи дозволять добитися припинення конфлікту. «Через причини, які, на мій погляд, зводяться до бажання прибрати конкурента, всі дії Національного депозитарію викликають опір у МФС», — говорить Володимир Ульянов. «На щастя для нас, конкурентами ми їх назвати не можемо. Вони нам не конкуренти. Вони для нас — головний біль», — парирує Микола Швецов, і судячи з цих слів, до закінчення протистояння ще далеко.