Гірка смерть солодкого ринку
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20020216/431-4-3.jpg)
На українському ринку цукру склалася патова ситуація. Склади переробних заводів забиті продукцією, а реалізувати її легально практично нереально. Річ у тім, що уряд ще минулого року затвердив мінімальну ціну для продажу оптових партій цукру — 1370 гривень за тонну, але контролю за виконанням свого розпорядження не налагодив. У результаті цього ринок цукру України зараз ділиться на дві приблизно рівних частини: тих, хто торгує в тіні, і тих, хто зазнає страхітливих збитків через неможливість продати товар.
Минулого року Україна виробила цукор у обсягах, що приблизно дорівнюють річному споживанню країни — 1,6 мільйона тонн. Здавалося б, забезпечуйте внутрішній ринок і заробляйте живі гроші. Але для цього потрібно було поставити могутні заслони на шляху імпорту. Формально ввізне мито на цукор в Україні діє, але обсяги контрабанди досягли фантастичних масштабів. У четвер, 14 лютого, Президент заявив, що заробітки цукрових контрабандистів вже можна порівнювати з баришами алкогольних тіньовиків.
Віце-прем’єр з питань АПК Леонід Козаченко в тому, що відбувається, звинувачує, природно не себе. За його словами, «зелене світло» завезенню цукру дали корумповані чиновники. «Минулого року в Україну нелегально було завезено майже півмільйона тонн цукру. Це величезна інтервенція, яка призвела до падіння цін», — говорить Козаченко. Річ у тім, що сезон переробки цукру в сусідніх країнах закінчився, і саме компанії Молдови та інших країн прагнуть збути надлишки за «бросовими» цінами. Легальні українські торговці таким чином опиняються просто на узбіччі конкуренції. Бо вони, згідно із законом, не можуть продавати цукор дешевше, ніж 1,37 гривні за кілограм, інакше — їх буде оштрафовано. Реальна ж ціна на оптовому ринку іноді падає до 1 гривні.
«Цукор лежить. І реалізації його я не бачу. Доведеться шукати законні схеми, щоб відійти від мінімальної ціни. Ці схеми вже знайдено. Їх усі знають», — говорить Юрій Поляков, начальник управління групи «Інтерпайп», що володіє шістьма переробними заводами в Сумській області. При цьому пан Поляков визнає, що реалізація за низькими цінами може виявитися збитковою для компанії, але іншого виходу немає. «Коли ринкова ціна нижча за мінімальну, це означає, що ринок не працює. Уряд не розуміє реалій ринку. І виробники, і торговці зазнають збитків, значить терміново щось потрібно міняти», — вважає Сергій Федоренко, президент великого цукрового трейдера групи «Укррос». Начальник управління концерну «Укрпромінвест», який контролює ланцюжок від вирощування буряка до кондитерських фабрик, Борис Кренецький вважає, що сама ідея мінімальної ціни на цукор в Україні абсолютно правильна, оскільки дає виробникам певні гарантії рентабельності. Але те, що твориться зараз, на його погляд, вимагає термінових заходів з боку уряду. «При такому становищі, якщо воно зберігатиметься, ми не зможемо рентабельно працювати в бурякоцукровій галузі», — вважає Кренецький і наполягає на боротьбі з імпортом.
Можливою змовою митників з імпортерами цукру вже зацікавилися в СБУ. Вся Одеса зараз обговорює скандал із затриманим судном «Монарх», яке привезло в порт 35 тисяч тонн цукру-сирцю. Одержувач вантажу, ТОВ «Пульс», звинувачується в контрабанді. Американська компанія «Cargill international SA», яка є відправником вантажу, вже проводить прес-конференції з протестами проти дій СБУ. У Харкові, в офісі засновників «Пульсу» поки що проходять безуспішні обшуки. Але сам факт одеського скандалу одночасно показав, як перші спроби держави обмежити завезення цукру, так і поки що слабкий ефект від цих спроб.
Щоб хоч якось контролювати дотримання мінімальної ціни на ринку, Кабмін прийняв ухвалу запровадити ліцензування оптової торгівлі цукром. Законопроект з цього приводу найближчим часом буде передано на розгляд Верховної Ради. Ті, хто спекулюватиме на низьких цінах, виявиться без ліцензії. Але запровадження цього механізму потребує декількох місяців. Тим часом виробники, які вже майже звикли працювати чесно, зазнають збитків.