«Гречки» більше не буде?

Цей законопроект обіцяли ухвалити безліч політиків. Причому, як у минулих скликаннях парламенту, так і в нинішньому. Обіцяли неодноразово й президенти України. І ось нарешті це сталося, зокрема, завдяки тиску громадськості. У вівторок народні депутати розглянули два законопроекти Виборчих кодексів України. Перший — авторства представника депутатської групи «Відродження» Валерія Писаренка, другий — Андрія Парубія («Народний фронт»), Олександра Черненка («Блок Петра Порошенка») та Леоніда Ємця («Народний фронт»). У результаті перший законопроект набрав 102 голоси і не пройшов, а от другий — мінімум від необхідного («за» 226 голосів депутатів).

Минулого сесійного тижня, як відомо, Верховна Рада провалила всі законопроекти, які стосувалися змін виборчого законодавства щодо виборів до парламенту. На цей раз, за словами спікера ВР Андрія Парубія, «парламент продовжив розгляд реформи виборчого законодавства». Народні депутати від різних фракцій та груп, за певним винятком, один за одним хвалили проект закону Виборчого кодексу (авторства трьох народних депутатів) і закликали всіх прийняти його. Важливий момент — це тільки перше читання, а, отже, законопроект ще має бути ухвалено остаточно, відповідно до другого читання парламентарі матимуть право вносити додаткові правки.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

ЯК ОБГОВОРЮВАЛИ?

Дехто з експертів вже встиг заявити, що ухвалення в першому читанні Виборчого кодексу, це така собі гра парламентарів, адже це ще не закон, зате вже можна буде прозвітувати своїм виборцям, що от ми обіцяли і проголосували. Коротко — ремарки народних депутатів під час виступів.

«Стоїть питання — виконання чи подальше ігнорування передвиборчих обіцянок. І сьогодні кожен українець побачить, на що здатні нинішні парламентарі», — Леонід Ємець («Народний фронт»).

«Три роки тому п’ять фракцій підписали Коаліційну угоду та пообіцяли українцям і Раді Європи ухвалити нарешті Виборчий кодекс. Настав час виконати свої обіцянки. Тільки змінивши правила виборів, ми зможемо започаткувати подальші справжні зміни», — Руслан Сидорович («Самопоміч»).

«Ключове завдання — дати українцям можливість сформувати чесний парламент без політичної корупції. Треба проголосувати за законопроект Черненка й доопрацювати його в другому читанні», — Іван Крулько («Батьківщина»).

«Закликаємо проголосувати за Виборчий кодекс, зокрема за відкриті списки на виборах, щоб зробити парламент кращим», — Ігор Попов («Радикальна партія Ляшка»).

Перелік можна продовжити. Однак в цю лінію позитиву не вписався голова парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич від БПП: «Представлений доробок належить іншим авторам, які готували відповідний законопроект у 2006—2007 рр., тобто 10 років тому. Відтоді багато що змінилося. В цьому законопроекті парламентські вибори, зокрема, відкриті виборчі списки, це лише 10 % документу. Я впевнений, що більшість в цій залі навіть не читала проект Виборчого кодексу. Він, насправді, повністю змінює модель проведення і президентських, і місцевих виборів. А до президентських виборів, нагадаю, у нас залишилося не так багато часу. Також цим законопроектом ми нівелюємо чинний закон про ЦВК, яка перебуває на стадії переформатування, нівелюється і закон про державний реєстр виборців. З нас буде сміятися увесь світ. Не на часі зараз повторювати те, що було 10 років тому. Треба подякувати авторам і переробити цей законопроект». 

Постає питання — що заважало досі «президентському юристові» підготувати якісний Виборчий кодекс і проголосувати його в парламенті, таким чином виконавши передвиборчу обіцянку Петра Порошенка?

Перед цим, представляючи законопроект, Олександр Черненко частково відповів своєму однопартійцеві: «Цей проект не новий. Він розроблений на основі Виборчого кодексу, який ще в 2010 році в позаминулому скликанні зареєструвала група депутатів під керівництвом Юрія Ключковського. Законопроект близько року готувала робоча група, до складу якої входили найкращі фахівці, і він отримав тоді позитивний висновок Венеціанської комісії. Зараз перед реєстрацією ми дещо його осучаснили, зробили висновки з виборчих процесів 2010—2015 років, залишивши концептуально варіант 2010 року, ми внесли низку нововведень».

У ЧОМУ СУТЬ ЗМІН?

Основним завданням законопроекту автори вбачають створення єдиної уніфікованої правової основи для підготовки та проведення виборів в Україні відповідно до Конституції та рекомендацій міжнародних організацій. Виборчий кодекс — це єдиний кодифікований законодавчий акт, який об’єднає п’ять чинних законів — «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори», «Про Центральну виборчу комісію», «Про Державний реєстр виборців».

«Пропонується застосувати виборчу систему, яка дозволяє персоніфікувати голосування («відкриті» списки кандидатів), що вимагає запровадження регіональних виборчих округів, і водночас зберегти стимули до підтримки загальноукраїнського характеру політичних партій, недопущення їхньої регіоналізації, — йдеться у пояснювальній записці до документу. — Аналогічну виборчу систему пропонується застосовувати також на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад, а також міських рад тих міст, у яких кількість виборців перевищує 90 000 осіб; до таких міст належать усі обласні центри, а також декілька інших міст обласного значення. На виборах міських голів таких міст пропонується застосувати виборчу систему абсолютної більшості, що має на меті підвищити рівень суспільної довіри та політичний авторитет міських голів відповідних міст».

Також пропонується правове врегулювання процедур голосування (форма бюлетеня та спосіб його заповнення), підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків голосування. «Інші виборчі процедури, які потребують новелізації, включають насамперед процедури складання та уточнення списків виборців на основі Державного реєстру виборців», — пишуть автори. Крім цього, йдеться про те, що необхідно чітко відділити від передвиборної агітації інформаційне (незаангажоване) забезпечення виборів, уточнити зміст поняття передвиборної агітації та форми її здійснення, упорядкувати вимоги до діяльності засобів масової інформації як у частині інформування суспільства про перебіг виборчого процесу, так і в частині їхньої участі у передвиборній агітації.

ЩО ВАЖЛИВО ВРАХУВАТИ

«У мене немає заперечень щодо якісного рівня підготовки цього законопроекту, — коментує «Дню» директор ВГО «Комітет виборців України» Олексій КОШЕЛЬ. — Низку питань, які можуть виникнути щодо нього, можна цілком усунути між першим і другим читанням. Я маю на увазі додаткові запобіжники щодо можливого порушення законодавства, вирішення багатьох процедурних моментів, а ще кілька разів провести експертизу фокус-груп серед політтехнологів та членів виборчих комісій щодо цих законопроектів, котрі можуть показати механізми, завдяки яким можна обійти ті чи інші норми».

«Але є ключові моменти. — звертає увагу експерт. — Перше. Ми маємо бути реалістами й розуміти, що виборча система із відкритими списками повністю не вирішує на сьогодні головного питання — підкуп виборців. Тому виборчу реформу нам потрібно не обмежити лише одним законопроектом чи одним проектом Виборчого кодексу, наче прийнявши один законопроект та запровадивши відкриті списки все одразу зміниться. Тому зараз необхідно включити кілька механізмів, які хоча б частково могли б вирішити цю проблему. Для цього треба внести низку змін до законодавчих актів, зокрема Кримінального кодексу, які максимально деталізують питання підкупу виборців. На сьогодні є кримінальна відповідальність за підкуп, але саме поняття підкупу не деталізоване, тобто правоохоронці не мають інструментарію для того, щоб використовувати цю норму».

«Друге, — продовжує Олексій Кошель. — Необхідно запровадити норму повної заборони політичної реклами у виборчий та міжвиборчий період. Це єдиний шанс зробити вибори дешевшими в кілька разів і рівними для всіх політичних сил. На сьогодні Україна є рекордсменом у Європейському Союзі за кількістю коштів, які витрачаються на вибори. До прикладу, українські парламентські вибори коштують в кілька разів більше ніж вибори до польського Сейму. Без заборони політичної реклами у нас буде існувати поділ на бідні і багаті партії, олігархічні та неолігархічні, а вплив державного фінансування буде мінімальний. Якщо ми не обмежимо політичну рекламу і підкуп виборців, то зміна виборчої системи на практиці може закрити шлях для молодих і небагатих політиків».

ГРАФІК З САЙТА РУХУ «ЧЕСНО»

ЯКІ ШАНСИ УХВАЛИ КОДЕКСУ В ЦІЛОМУ?

«До голосування ми чули, що депутати-мажоритарники не проголосують за цей законопроект, — каже Олексій Кошель. — Хоча, на мою думку, депутатам-мажоритарникам за відкритими списками нічого особливо не загрожує. Якщо раніше вони йшли на вибори з конвертами, продуктовими наборами та дитячими майданчиками, то зараз вони ідуть із політичними субвенціями, коли за кошти державного бюджету вирішують питання доріг, тротуарів, шкіл та дитячих садочків, перерізають червоні стрічки і звітують перед своїми виборцями. І я не виключаю, що з’явиться одна партія-«парасолька», яка об’єднає кілька десятків «авторитетних» мажоритарників і зможе подолати відсотковий бар’єр. З іншого боку, ця система не створює серйозних перешкод і для парламентських партій, вона для них є достатньо комфортною. Тому теоретично новий Виборчий кодекс має бути проголосований і в другому читанні, але передбачити це зараз на сто відсотків, звичайно, неможливо».

«Якщо зараз є 226 голосів, то є всі шанси, що законопроект про виборчу систему буде проголосований і в другому читанні, — коментує «Дню» народний депутат Віктор ЧУМАК. — Звісно, все залежатиме від того, як попрацюють над цим законопроектом депутати та якою буде комунікаційна кампанія. Я б прирівнював неголосування за новий закон про Виборчий кодекс до державної зради. Можливо, зі змінами, але з порядку денного України він не зникне. Не існує ідеальної виборчої системи, і запропоновану систему так само не можна назвати ідеальною. Але саме вона є найменш корупційна. Вважаю позитивом відсутність у ній «мажоритарки». Важливо, що знижений прохідний бар’єр (наразі 5%, а законопроект передбачає 4%-й прохідний поріг до парламенту. — Авт.), запроваджена можливість одночасного голосування і за свого кандидата, і за всю партію. Це є реальним представництвом. Окремо будемо говорити про зменшення політичної реклами. Голосування в другому читанні має відбутися не раніше ніж через місяць. Якщо все буде проголосовано, то переконаний, що нову виборчу систему буде запроваджено вже до наступних виборів».