Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО: На сьогодні заяви Ющенка про високі моральні якості нової влади розходяться з його рішеннями...

— Ви стверджуєте, що між Кучмою та Ющенком існує деяка змова. Звідки у вас така інформація та про що йдеться?

— Це встановлений мною факт, який підтверджує один з учасників, скажімо так, переговорного процесу, — нинішній Генпрокурор Святослав Піскун. Домовленість між Кучмою та Ющенком була досягнута під час передвиборної кампанії. У завершальну фазу вона ввійшла в той період, коли Центрвиборчком після другого туру оголосив президентом Віктора Януковича. Тоді ж Верховна Рада ухвалила рішення про недовіру Кабінету Міністрів України. Паралельно відбулося голосування про відставку Генпрокурора Геннадія Васильєва, але для затвердження цього рішення в парламенті забракло півтора десятка голосів.

Після цього відбулася зустріч Кучми, Ющенка, Литвина та народного депутата Івана Плюща. Ющенко зажадав, щоб Президент відправив у відставку Генпрокурора. Викликали Васильєва, якого Кучма в присутності перерахованих осіб примусив написати заяву про звільнення за власним бажанням. Кучма одразу завізував його заяву.

— За вашими словами, Ющенко наполягав на відновленні на посаді Святослава Піскуна, який очолював Генпрокуратуру до Васильєва? Але навіщо?

— Так, Ющенко на цьому наполягав. Піскун особисто розповів мені, які перед ним були поставлені завдання. Я передам дослівно: «Розірвати фінансово- політичний клан «донецьких» і Соціал-демократичну партію (об’єднану)».

За виконання цього завдання Ющенко пообіцяв Піскуну, що до наступних парламентських виборів він внесе його кандидатуру до прохідної частини списку нової партії «Наша Україна». Як заявив Піскун, йому пообіцяли, що в майбутньому він очолить один із профільних правових комітетів Верховної Ради.

Після тієї зустрічі було розіграно сценарій, за яким суд відновив Піскуна на посаді Генпрокурора. А через день Президент підписав указ про його призначення. Це кричущий і безпрецедентний випадок порушення Конституції та законів! Саме рішення суду було незаконним. Президент Кучма не мав права своїм указом поновлювати Піскуна на посаді Генпрокурора без згоди парламенту.

— Чому, як ви гадаєте, нинішній Генпрокурор розповів вам усе це?

— Дуже просто. Я давно відправив до Генпрокуратури матеріали про порушення проти нього кримінальної справи за фактами зловживання службовим становищем у корисливих цілях. Я маю у своєму розпорядженні безліч доказів.

Піскун намагався показати мені, що тепер він служить не Кучмі, а новій владі й особисто Ющенку. Піскун знав, що на виборах я активно підтримував Ющенка і маю з ним дружні відносини, але не врахував найголовнішого: Генпрокурор повинен служити закону, а не президенту. На Україні немає Генпрокурора, а є слуга, який виконував накази одного президента, а тепер радий старатися для іншого.

До речі, якщо Святослав Піскун спробує відмовитися від своїх слів, то я заздалегідь рекомендую не робити цього: я професіонал і передбачив і цю можливість...

— Добре, але що сам Кучма отримав у результаті такої, як ви називаєте, змови?

— Якщо Ющенко найближчим часом не звільнить Піскуна з посади (і не просто за власним бажанням, а з відповідним формулюванням в указі), я вважатиму, що ця змова справді була і носить політичний характер: Ющенко, ще будучи кандидатом на посаду президента, пообіцяв Кучмі та його сім’ї гарантії юридичної недоторканності, щоб не допустити кримінального переслідування Кучми за скоєні злочини. В обмін на що були дані такі гарантії, залишається питанням… Я лише знаю, що рано чи пізно таємне стає явним.

Я маю підстави вважати, що інструментом для забезпечення цих юридичних гарантій і був призначений Святослав Піскун. Перед ним поставили завдання — знищити докази провини Кучми в скоєних злочинах і таким чином врятувати його від кримінальної відповідальності.

Водночас я підозрюю, що дати такі гарантії Кучмі та його сім’ї Ющенка вмовили впливові західні політики. Це поки що тільки версія, але дуже реальна. Немає іншого пояснення тому, чому Піскун, попри все, користується відвертим заступництвом Ющенка, а проти Кучми досі на законних підставах не порушено кримінальну справу.

— Про які гарантії сім’ї Кучми можна говорити після того, як нова влада почала свою діяльність із реприватизації підприємств, які належать зятю колишнього президента?

— Це імітація! По-перше, суди, які нібито відібрали в Пінчука «Криворіжсталь», — це фарс. Такого не було навіть за Кучми: за лічені години прийняли всі необхідні рішення. Друге: ми ще побачимо, хто ж придбає «Криворіжсталь» і наскільки в результаті постраждає Пінчук. До цього часу Пінчук і Ахметов уже повернули собі ту суму, яку вони заплатили за цей комбінат. Тому фінансово зять президента нічого не втратив.

Крім того, чому не задаються питанням, чому Пінчук із готовністю й охоче береться фінансувати різні культурні програми Віктора Ющенка? Чи не дивно це?

— А ви не допускаєте, що не Кучма був ініціатором багатьох злочинів, у яких його обвинувачують? Наскільки імовірно, що люди з оточення Кучми маніпулювали ним? Уже з’явилися чутки про загрозу життю екс-президента, який може перетворитися на небезпечного свідка...

— Нічого такого я не допускаю. Я точно знаю, що Кучма створив організовану злочинну спільноту на рівні держави, він організував державно-політичну мафію. Я маю в своєму розпорядженні конкретні докази. Адже він не просто особисто давав хабарі, він створив у країні систему поборів і хабарів. І так у всьому: під орудою президента була створена мафіозна політична система влади. І Кучма повинен нести за це відповідальність.

А що стосується загрози фізичної розправи, то для Кучми вона може існувати лише з боку тих його колишніх партнерів, яких він обдурив (як кажуть, «кинув») на сотні мільйонів доларів. Я знаю, про що кажу. Як відомо, в кримінальному світі таких речей не прощають.

— Прокоментуйте заяви про те, що завершення розслідування справи Гонгадзе може обернутися скандалами та розколами в оточенні Президента Ющенка.

— Очоливши тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з розслідування вбивства журналіста Гонгадзе, я взяв собі за правило: давати оцінку лише встановленим фактам. І жодної політики. Моє завдання — завершити роботу та відправити висновки в Генпрокуратуру. А чи призведе це до якогось розколу та які будуть скандали, мене це цікавить найменше.

Слідча комісія вже зробила однозначні висновки, що співучасниками в організації викрадення Георгія Гонгадзе (що призвело до вбивства журналіста) є чотири людини: Леонід Кучма; колишній глава президентської адміністрації, а нині голова Верховної Ради Володимир Литвин; екс-міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та колишній глава СБУ, нині народний депутат Леонід Деркач.

Ще у вересні 2002 року комісія одноголосно ухвалила рішення передати в Генпрокуратуру матеріали для порушення кримінальної справи та притягнення названих осіб до відповідальності. Це рішення було підтверджено і в 2003 році. Усі матеріали з встановленими комісією доказами були відправлені Генпрокурору Піскуну, але він відмовився порушувати кримінальну справу проти цих осіб. Відтоді слідча комісія вимагає відставки Литвина з посади голови парламенту.

— Чому звіт вашої комісії досі не був заслуханий у Верховній Раді?

— За останні три роки я й інші депутати десятки разів вимагали заслухати звіт слідчої комісії. Але на порядок денний цього питання не вносили. Володимир Литвин із зрозумілих причин робить усе можливе, щоб цього не сталося. Зовсім недавно, після смерті Юрія Кравченка, були заяви про те, що без оприлюднення результатів роботи комісії неможливо запобігти загибелі інших відомих політиків, які разом із Кучмою є співучасниками скоєних злочинів.

— Ви спілкуєтесь із Президентом Ющенком?

— Я дуже часто зустрічався з Ющенком під час передвиборної кампанії. Я його втаємничив у всі деталі злочинів, скоєних Кучмою та його найближчим оточенням, у тому числі викрадення та вбивства Гонгадзе. Я також передав Ющенку конфіденційну інформацію про проведену спецоперацію з його отруєння. Тепер я думаю: чи не зробив цього передчасно? Після обрання його Президентом Ющенко жодного разу зі мною не зустрічався.

— Отже, правда, що в ході ваших розслідувань спливають прізвища людей, які тепер займають високі державні посади?

— Можу лише сказати, що на сьогодні заяви Ющенка про принципи формування та високі моральні якості нової влади розходяться з його рішеннями. На високі посади призначають людей, які не мають морального права займати ці посади, більше того, деякі з них підозрюються в здійсненні злочинів.