«Iдеальний список»
Чи мають шанси одеські громадські активісти на місцевих виборах?Після Революції гідності в Одесі почався сплеск громадянської активності. На тлі недовіри до політиків стрімко розвиваються існуючі та з’являються десятки нових громадських рухів. Більшість із них займається допомогою бійцям АТО та боротьбою з незаконною забудовою узбережжя й історичної частини міста, а також боротьбою з корупцією. Незабаром місцеві вибори, які могли б стати шансом для громадських активістів отримати реальну владу.
Чи варто активістам розраховувати на перемогу у місцевих виборах, «День» з’ясовував у експертів і самих представників громадських рухів.
ГРОШІ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЛАНИ
На думку громадських активістів Одеси, зараз у цій сфері спостерігається певний спад. «Після таких кардинальних змін у країні, які відбулися після Революції гідності, активізація громадських організацій — явище закономірне. За минулий рік-півтора, як і після помаранчевої революції 2004 року, відбувся сплеск громадянських ініціатив. Але поступово люди втомлюються, у багатьох опускаються руки, тому що вони не бачать результатів роботи. Когось затягує побут, а хтось повертається на роботу, адже постійно бути волонтером важко», — каже один з лідерів одеського Євромайдану Олексій ЧОРНИЙ.
За його словами, громадським рухам Одеси не вистачає системності в роботі. «Це швидше розрізнені групи, які часом діють хаотично. За принципом: виникла пожежа, давайте гасити», — вважає Чорний. На його думку, громадським організаціям варто було б навчитися заробляти гроші на своє існування. «Постійно працювати на громадських засадах мало хто зможе. Громадські організації мають право заробляти. Наприклад, якщо організація займається туризмом, то може й заробляти на цьому», — пояснив активіст.
Водночас одеські громадські діячі відзначають, що за півтора року після Революції гідності працювати стало складніше. «Умови для діяльності змінилися, причому не так, як ми очікували. Замість полегшення ми отримали ще сильніший опір. Свавілля влади і так званих «інвесторів» щодо узбережжя та історичного центру (йдеться про незаконні забудови узбережжя Чорного моря та історичного центру Одеси. — Ред.) придбало якийсь відчайдушний характер. Схоже, вони вирішили накрастися наостанок. Порушення законів стали більш явними, а проштовхуються вони з великим натиском, — розповідає один із лідерів популярного громадського руху «Генеральний протест» Юрій НІКІТІН.
Лідер ще однієї чисельної громадської організації — «Чорноморське гайдамацьке з’єднання» Сергій ГУЦАЛЮК — також розповідає про нелегкі умови для діяльності. За його словами, за минулий час активісти його організації також зазнали реальної небезпеки, багато з них увійшли до так званого «розстрільного списку» сепаратистських організацій, на окремих членів організації, зокрема й на лідера, готувалися замахи.
Лідер організації «Рада громадської безпеки» Марк Гордієнко успіхами своєї команди називає збереження миру в Одесі. «Одеса — українське місто, і ми не дали жодних шансів сепаратистам перетворити її на ОНР. Ми зламали хребет так званому «русскому миру» в Одесі. Нашу роботу можна умовно розділити на кілька етапів. Із березня по травень минулого року ми були одним із головних центрів патріотичних сил. Потім був другий етап — забезпечення безпеки міста. Зараз почався третій етап — ми маємо допомогти зламати корупційну систему в Одесі», — поділився планами Гордієнко.
СУСПІЛЬСТВО НЕ ВІРИТЬ У ЗМІНИ
Незважаючи на пожвавлення суспільної діяльності, загалом одеська громада, за словами лідерів громадських організацій, досить рідко бере участь в акціях, які організовують громадські організації.
За словами лідера одеського Автомайдану Євгена Резвушкіна, частина суспільства все ж стала активнішою: «Люди трохи частіше стали брати участь у різних акціях, більш позитивно ставляться до нас. Уже мало хто боїться якихось міфічних «бандерівців» і «фашистів». Але загалом ставлення досить пасивне».
Із ним згоден і Юрій Нікітін: «Що і змінилося, то це ставлення суспільства до активістів. Нас, як і раніше, небагато, жителі, як і раніше, не вірять, що здатні щось змінювати самотужки».
ЧИ СТАНУТЬ ГРОМАДСЬКІ АКТИВІСТИ ПОЛІТИКАМИ?
Більшість активістів наразі вважають своїм головним завданням зміну ставлення одеської громади до виборів. «Серед депутатів міськради повинні бути люди, які розуміються у міських проблемах і знають, як їх вирішувати. Довіра до партій в Одесі досить низька, тому громадські організації могли б виконати запит суспільства на якісну зміну депутатського корпусу. Але, гадаю, до голосування за громадських діячів, а не за політиків, які використовують підкуп, готові лише близько 10% одеситів», — вважає Олексій Чорний.
Після того, як депутати Верховної Ради внесли зміни до виборчого законодавства, взяти участь у виборах 25 жовтня активісти зможуть лише в списках партій. «Зміни в Україні почнуться з місцевих виборів. Якщо люди усвідомлять, що їм потрібно брати все у свої руки, а отже, делегувати до місцевих рад громадських активістів, яких вони знають і яким довіряють, то ситуація зміниться у всій країні. Гадаю, це не трапиться на цих виборах, але станеться у найближчі роки точно», — впевнений політолог Віталій Бала.
Із ним згоден інший політолог — Володимир Фесенко: «В Одесі шанси громадських діячів потрапити до місцевої ради нижчі, ніж, скажімо, у містах Західної України, однак запит на нових людей є і тут». «Здебільшого готові голосувати за громадських активістів представники декількох прошарків суспільства: середній клас, молодь, представники дрібного і середнього бізнесу, люди з високим рівнем освіти», — вважає фахівець.
«Боюся, що ця виборча кампанія буде млявою. Тому навряд чи принесе якісь зміни. Знаю, що ряд громадських діячів підуть на вибори. Але на результат я не розраховую, люди звикли голосувати за «гречку», — песимістично налаштований Юрій Нікітін. «На жаль, я схильний вважати, що шанси у громадських активістів увійти до складу міськради не великі. Більшість населення досить пасивне, люди шукають, хто б їм відремонтував дах або дитячий майданчик, а не тих, хто міг би будувати правильну систему, за якої депутатам не треба ремонтувати дахи», — коментує одеський політолог Ярослав Католик.
Натомість одеські активісти розробляють проект «Ідеальний список». Кандидати мають представити проект вирішення будь-якої нагальної міської проблеми. Наприкінці серпня експерти визначать людей, які найкраще впоралися зі своїм завданням. Їм допоможуть зібрати 5000 підписів, необхідних для того, щоб проект розглянула міськрада. Також вони стануть кандидатами у депутати міськради від «Ідеального списку». Якщо, звісно, місцеві партосередки погодяться включити їх до своїх списків. Наразі претендентів, які вже розробили свої програми, майже 60.
Та чи віддадуть виборці голоси новим діячам — покажуть осінні вибори.