Iмпічмент поклали на депозит

Приблизно два тижні тому, вийшовши із зимової сплячки, Віктор Федорович не на жарт розійшовся: зажадав і відставки Кабміну, і початку процедури імпічменту. Планується, що питання про резолюцію недовіри уряду розглядатиметься наступного тижня, 5 лютого, і займе майже цілий день. Але бютівець Микола Томенко вже підрахував, що депутатських голосів для такого перевороту в Януковича немає. Навіть якщо за відставку проголосують комуністи (що дуже сумнівно). А ось щодо теми «імпічменту», то тут існує деякий цікавий нюанс. З одного боку, ця заява виглядає як черговий звуковий ефект Партії регіонів, з іншого — за закон про Тимчасові слідчі комісії, що регулює цю процедуру, проголосував майже весь депутатський корпус. Тема «імпічменту» мусується не лише серед регіоналів, але й серед бютівців (!). І хоча Тимошенко не втомлюється повторювати, що Віктору Андрійовичу і так не довго залишилося перебувати при владі, багато хто з її однопартійців продовжують розмірковувати «про відповідальність Президента». Скажімо, нещодавно голова фракції БЮТ Андрій Портнов заявив, що початок процедури імпічменту Віктора Ющенка залежатиме від того, чи відправить він у відставку голову Національного банку Володимира Стельмаха.

Ми запитали регіональних кореспондентів «Дня», чи є підстави для імпічменту? І наскільки адекватною є сама постановка питання про початок процедури імпічменту Президента?

Геннадій ШТАУБЕ, професор Одеського національного університету ім. І. Мечникова:

— Сьогодні запускати процедуру імпічменту немає сенсу, тому що процедура триватиме довше, ніж залишилося до чергових звичайних виборів Президента. Тому дестабілізувати ситуацію сьогодні немає жодних причин. Але з іншого боку, в так би мовити повчальному значенні, це потрібно було б зробити. І ось чому. Коли Ющенко став Президентом, на нього були покладені дуже великі надії і був даний кредит довіри, якого не було в жодного з українських політиків. Ця довіра була підтверджена і в 2007 році під час перевиборів. Він не просто не використав цей кредит, а зробив усе, щоб у ньому розчарувалися. Він не поважає своїх виборців. Тому його треба не просто замінити, а вигнати з ганьбою. А найголовніше тут таке — щоб іншим керівникам не кортіло обдурювати народ і ставити себе вище за інших.

Микола КОЗЛОВЕЦЬ, докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

— У цієї проблеми є декілька аспектів. Один із них — бажання певних політичних сил наблизити дату проведення президентських виборів. Я в цьому не вбачаю жодного сенсу, тому що процедура імпічменту все одно досить складна і тривала. Після її закінчення (якщо її закінчать) і до початку виборчої кампанії залишиться всього п’ять-шість місяців. У цьому плані доцільніше було б уточнити дату президентських виборів через звернення до Конституційного Суду. Також необхідно визначити у Конституції певний чіткий орієнтир щодо дати голосування, як це робиться в Сполучених Штатах Америки. Якщо ж буде розпочата процедура імпічменту, то це означатиме, що Президента Віктор Ющенка буде фактично відсторонено від можливості впливу на політичну ситуацію в нашій країни. Таким чином його, напевно, хочуть обмежити у ймовірному використанні адміністративного ресурсу під час наступних президентських виборів, а відтак у впливі на хід виборчої кампанії. У цьому є сенс для його політичних опонентів. Ще один нюанс застосування імпічменту — це бажання забезпечити своєрідну засторогу від введення Президентом надзвичайного стану — у зв’язку із дефолтом, наприклад, причини можна знайти. Але це не найкращий вихід. Депутати та уряд мали б продемонструвати ефективну, злагоджену роботу, показати реальні дії щодо виходу країни з кризи. Якщо вони й надалі сваритимуться між собою, якщо самі порушуватимуть чинне законодавство, Конституцію, то суспільство рухатиметься до напруженості й дестабілізації ситуації.

Наступний аспект — моральний. Слід визнати, що нинішній Президент багато в чому уособлює українську національну ідею і зробив багато для зруйнування попередньої радянської ідентичності та формування автентичної української національної ідеї та ідентичності. Було проголошено курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію. І, на мій погляд, саме такий курс є найбільш перспективним шляхом нашого розвитку, оскільки в сучасній Європі прийнято систему певних цінностей — пріоритет прав людини, людського життя, свободи. Тому імпічмент Президента Віктора Ющенка, з одного боку, буде приниженням його як особистості, а з іншого — моральним приниженням свідомого українства. Тому що він виражає інтереси значної частини українців та історичну необхідність незалежності, державності, інтеграції до європейських структур. З цієї точки зору імпічмент зараз є недоцільним. Але у нас серед представників всіх провідних політичних сил беруть гору особисті амбіції, вони демонструють саркастичне ставлення до того, що відбувається в Україні, навіть отримують задоволення від кризи. А їм необхідно керуватися загальнодержавними інтересами, зважати, що на користь Україні, а що — ні.

Микола ГОРДІЧЕНКО, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки:

— До чергових президентських виборів в Україні залишився рік, а до початку виборчої кампанії — ще менше. Тому починати процедуру імпічменту немає ніякого сенсу. Крім того, спроба змістити діючого Президента в період економічної кризи та нестабільності в країні посилить різні проблеми, відіб’ється на фінансовій ситуації та курсі національної валюти. Зрештою, постраждають від цього прості українці. Якщо подивитися формально з юридичного боку, то жодних причин для відставки Президента сьогодні немає. До нього можна було пред’явити претензії в 2007 році, коли він декількома своїми указами намагався розпустити парламент. Однак до правової оцінки, яку міг дати Конституційний Суд України, справа так і не дійшла. Пізніше поставало питання про причетність глави держави до незаконної торгівлі зброєю, але ці обвинувачення зависли в повітрі. Треба враховувати і те, що організувати відставку Президента здатні лише дві політичні сили — БЮТ і Партія регіонів, якщо вони об’єднають свої зусилля. Однак, сумнівно, щоб такий союз утворився, та ще й напередодні президентських виборів. У такому випадку Ю. Тимошенко і В. Янукович, потенційні претенденти на президентський пост, виглядатимуть не найкращим чином, а крім того, вони можуть спровокувати Президента на крайні заходи. Їм вигідніше просто дочекатися виборів і провину за те, що відбувається в країні покласти на В. Ющенка, тим більше, що рейтинг у останнього мінімальний. Тим часом, опитування показують, що більше половини виборців хотіли би проголосувати на президентських виборах за нового кандидата. Люди втомилися і прагнуть змін, тому у виграші залишиться той, хто зможе постати перед виборцями відповідальним і тверезомислячим державним діячем.

Мирослав МАРИНОВИЧ, віце-ректор Українського католицького університету, дисидент, письменник:

— Я вважаю, що це ініціатива одного з таборів, на які поділилася сьогодні Україна. А саме — табору Юлії Тимошенко. Мета — подолати суперників із табору Ющенка. Мені взагалі не подобається ситуація суперництва, і я про це вже неодноразово говорив. Саме суперництво є руйнівним для України, а не Президент України. Тому, на мою думку, доцільним є не імпічмент Президенту, а імпічмент суперництву. Усі наші політики мусять зрозуміти, що за умов кризи, яка буде поглиблюватися, і, відповідно, погіршуватиметься ситуація, треба братися за розум і дбати про державні інтереси. А не спекулювати державними інтересами заради своєї особистої вигоди і думки про владу. Нашим політикам треба вчитися вміння ховати свої особисті інтереси в кишеню і дбати про державу. І хай менше думають про імпічмент.