Кадровий старт Зеленського

За минулий тиждень, після інавгурації, новий Президент зробив низку довгоочікуваних кадрових призначень. Враховуючи те, що Зеленський досі не мав політичного досвіду і лише робить перші дорослі кроки в цій сфері, однією з ключових вимог ще під час передвиборчої кампанії було — назвати тих людей, із якими він збирається управляти країною. Якщо згадати попередніх президентів, то подібного «ажіотажу» не було. Можливо, через те, що екс-президенти вважалися професійними політиками, або, можливо, сьогодні суспільство нарешті подорослішало.

Зрештою великих сенсацій не відбулося. Радники та люди з так званої команди Зе посіли ключові кадрові вакансії, які Президент має право заповнювати. Ще напередодні призначень зазначалося, що головна внутрішньовидова боротьба відбувається між «групою кварталівців» (люди, які прийшли в політику разом із Зеленським із студії «Квартал 95») та «людьми Коломойського» (наближені до олігарха або які раніше з ним співпрацювали).   

Отже, голова Адміністрації Президента — Андрій Богдан. Перший заступник глави АП — Сергій Трофімов. Заступники глави АП — Руслан Рябошапка, Вадим Пристайко, Юрій Костюк, Кирило Тимошенко. Перший помічник Президента — Сергій Шефір. Помічник Президента — Андрій Єрмак. Радник Президента, представник Президента у Верховній Раді — Руслан Стефанчук. Радник Президента — Михайло Федоров. Перший заступник глави Служби безпеки України — начальник Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України — Іван Баканова. Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України — Андрій Герус.

«Формула балансу інтересів — Богдан у оточенні «квартальщиків», — пише в ФБ політолог Володимир Фесенко. — Чому Богдан? Із усіх потенційних претендентів на посаду керівника АП (крім нього, це були С.Шефір, І.Баканов, С.Трофімов) він був найбільш підготовлений у плані адміністративних і політичних якостей, в тому числі й досвіду політичної комунікації. Я його не знаю особисто, але те, що читав і чув про нього, це поєднання жорсткості та гнучкості (жорсткість явно домінує), професійних статусів юриста й адміністратора (якийсь мікс Льовочкіна та Портнова), що дуже важливо для АП. Не варто його розглядати як банальну «маріонетку Коломойського». Зв’язки між ними, звичайно, є, але я оцінював би А.Богдана як самодостатню фігуру з великими й самостійними амбіціями. Судячи з усього, він стояв біля витоків приходу Зеленського в політику, і грає свою власну політичну гру».

Щодо Богдана досі точаться дискусії серед юристів. Свого часу він працював в уряді Миколи Азарова, а значить підпадає під закон про люстрацію. Втім, заступник глави АП Руслан Рябошапка наводить інші аргументи: «Закон про очищення влади (про люстрацію) поширюється на посади в органах державної влади. Адміністрація Президента не є органом державної влади. В Адміністрації немає жодних владних повноважень. Це орган, який забезпечує виконання Президентом його повноважень. Тому закон про люстрацію не поширюється на будь-які посади в Адміністрації Президента».

Певним казусом також стало спочатку призначення Олени Зеркаль на посаду заступника глави АП (мала курувати зовнішню політику), а потім скасування даного указу Президента. Як з’ясувалося, Зеркаль відмовилася від цієї посади і залишилася працювати на посаді заступника міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції. Натомість «її місце» в АП посів Пристайко, якого раніше пророкували на посаду глави МЗС.

Ще одним важливим призначенням стало — заміна начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних сил України Віктора Муженка. Новим НГШ став Руслан Хомчак. Щодо даного призначення думки також розділилися: хтось хвалить, хтось критикує.

Кадрова політика — завжди була слабким місцем усіх українських президентів. Зазвичай, вони оточували себе близькими й вірними людьми, які більше служили їм, а не державі. Критерії трьох «П» (порядність, професіоналізм, патріотизм) не завжди були на першому місці. Зрештою, результат керування країною відповідний. Чи впорався з цими критеріями новий Президент? 

«У НОВИХ КАДРОВИХ ПРИЗНАЧЕННЯХ ВИКЛИКАЄ ЗАНЕПОКОЄННЯ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА»

Роман РУКОМЕДА, політичний експерт:

— Передусім, у нових кадрових призначеннях викликає занепокоєння порушення законодавства та недотримання визначених процедур у низці згаданих призначень. Адже розпочинати анонсовані масштабні зміни політичної системи країни з порушення закону та відвертого нехтування наявними процедурними нормами — це шлях до швидкого хаосу й безвладдя, а також відверта зневага своїх виборців. За такого сценарію програють усі, крім вузької групи зацікавлених осіб. Йдеться про порушення Закону «Про очищення влади» (люстрація), недотриманні необхідної процедури в призначенні ключових осіб у оборонній сфері, органах державної безпеки. Такий старт довгоочікуваної презентації команди Президента Зеленського породжує більше запитань, ніж надає відповідей.

Оцінювати діяльність щойно призначених осіб наразі зарано і я повернувся б до цього питання після класичних «перших ста днів» роботи нового Президента та його команди.

Наскільки вони зможуть впоратися зі зростаючою кількістю викликів, що постають перед Україною, — відкрите питання. Адже ми бачимо серед нових призначень здебільшого персоналій без профільного досвіду, значна частина яких відповідає радше критеріям лояльності лідеру, ніж володіння необхідними навичками для ефективної державної служби, хоча, частина з них, безумовно, є досвідченими фахівцями, що працювали в адміністраціях попередніх двох президентів. Також немає відповіді як формуватиметься президентська вертикаль на місцях, особливо в ключових регіонах України з точки зору економіки та національної безпеки.

Загалом, яку нову політику отримає Україна, стане зрозуміло за вчинками Президента Зеленського, його адміністрації, радників і довірених осіб. Чи буде це правова і демократична держава чи продовження кланово-олігархічної системи, стане зрозуміло вже до кінця цього літа.

«НУ НЕМАЄ В НАС ЧИСТИХ І СВІТЛИХ АНГЕЛІВ, ЯКІ ДО СЬОГОДНІ НІДЕ НЕ СВІТИЛИСЯ»

Михайло ПОДОЛЯК, політконсультант (facebook.com):

— Нічого незвичайного не відбувається. Взагалі. Люди Володимира Олександровича Зеленського або (якщо хочете!) Ігоря Валерійовича Коломойського швидко вибудовують власну топ-вертикаль і займають ключові держпосади. Що, загалом, абсолютно зрозуміло. Чи мало бути якось інакше? Чи якось інакше можна контролювати багатотисячну вертикаль галузевих і регіональних пройдисвітів і нарізати завдання «своїм»? Ні, я розумію, що хочеться прозорості та відповідальності. І стерильного нульового початку. Але казки казками, кліпи кліпами, а реальність завжди однотипна. Й іншого способу входу до влади не існує. Особливо на тлі того, що в нас відбувалося в останні роки... Головний принцип на сьогодні — зачистити стару бригаду.

Ну немає в нас чистих і світлих ангелів, які до сьогодні ніде не світилися, але просто професіонали й досконало знають суть ефективного державного управління. Тому той же Богдан... Легендарні експерти-інкогніто, ідеально знають, що потрібно робити в тому чи тому випадку, але не здатні заробити пряму копійку не беруться до уваги. Чистих спеців немає, коротше. Є стандартні кадри різного ступеня забрудненості. Які належать до різних груп. Зараз час Зеленського, і він швидко насичує вертикаль своїми кадрами. Чи добре це? Дізнаємося вже зовсім скоро. Косяки й особиста жадібність завжди лізуть майже відразу.

«НОВА КОМАНДА БАГАТО В ЧОМУ ЛИШАЄТЬСЯ ТАКОЮ СОБІ БІЛОЮ ПЛЯМОЮ»

Володимир КIПЕНЬ, голова Iнституту соціальних досліджень і політичного аналізу, доцент Донецького національного університету імені Василя Стуса:

— Кадри — це головний біль нового Президента та одна з головних загроз, як і головних надій для України та багатьох українців. Якою мірою вдасться вирішити це питання та поставити на ключові посади, які підпорядковані Президенту, нових та ефективних людей? Це головна умова проведення реальної нової політики. Не буде цього, всі інше залишиться димом, туманом і обіцянками. Дивлячись на нинішні дії Президента, слід сказати, що визначити наразі якусь системність у підходах дуже важко, якщо взагалі можливо. І певною мірою це пов’язано з тим, що відбуваються часткові призначення. І сам новий Президент, як політик і громадсько-політична особа, — «темна конячка». Багато українців радше повірили в його віртуальний образ. Тому й його команда багато в чому залишається такою собі білою плямою.

Хоча з тих перших призначень, які здійснив Президент по кількох силових структурах, можна сказати, що половина осіб — це люди з його найближчого оточення — «Кварталу 95». Оцінювати їх як фахівців у тих сферах діяльності, які їм доручили, не доводиться, бо бекграунду, як такого, вони не мають. Частина людей — більш відома. Наприклад, призначений начальник Генерального штабу ЗСУ. Але до нових його не відносимо. До нього та ще низки новопризначенців у громадськості є дуже серйозні запитання, причому досить жорсткого характеру. Зокрема відносно відповідальності за ті чи ті рішення, які були прийняті під час російсько-української війни. Так само до юриста Коломойського та людини, яка працювала на державних посадах у Кабміні Азарова. Незаангажовані експерти вже говорять про порушення закону про люстрацію...

Разом з тим, на мій погляд, є приємні кандидатури, які проявили себе в антикорупційній боротьбі, це Руслан Рябошапка. Це ті нові люди, які за відповідних умовах можуть забезпечити нове дихання в тих сферах, які координуватимуть. Але, повторюся, ми на сьогодні не маємо загальної картини і не маємо впевненості, що державний корабель має надійного керманича та надійну команду. Відповідь на це буде дана, я думаю, в найближчі півроку.

Так, криза надає певні можливості для виходу на новий рівень, але дуже часто вона призводить до серйозних руйнувань. Тому треба й надалі пильнувати за діями нової політичної команди й публічно обговорювати, застерігати чи протестувати проти можливих негативних наслідків цієї політики. Водночас підтримувати ті реальні позитиви, які потрібні для оновлення й розвитку України.

23 ТРАВНЯ 2019 Р. УДОВА ВІЙСЬКОВОГО, ЯКИЙ ЗАГИНУВ ПІД МАРІУПОЛЕМ, УЖЕ ДРУГИЙ ДЕНЬ ВИХОДИТЬ З ОДИНОЧНИМ ПРОТЕСТОМ ПРОТИ РЕФЕРЕНДУМУ ЩОДО ПРИМИРЕННЯ З РОСІЄЮ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Після кількох днів кадрових призначень, новий Президент Володимир Зеленський уперше вийшов «у люди». В четвер він побував на іForum — 2019, де повторив одну зі своїх передвиборчих заяв: «Є звіт ООН про розвиток електронного уряду за 2018 рік, і ми з вами чітко можемо побачити, чого прагнути. Сьогодні, хоч би як сумно це лунало, ми програємо Казахстану, Білорусі, Узбекистану, Грузії, Молдові, країнам Балтії та агресору. Річ не в людях, реально ми маємо визнати, що річ в системі. Можете справді вважати мене наївним мрійником, але ми хочемо зробити «країну в смартфоні», «уряд у смартфоні». У відповідь Зеленський нарвався на критику, причому не за зміст, а за форму. Він виступав російською мовою. Одна справа — передвиборча кампанія, інша — коли ти вже обіймаєш найвищу посаду в державі і зобов’язаний говорити українською мовою. Але, судячи з усього, новий Президент поки до цього не готовий.

Відвідав Зеленський у цей день і IX міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». А ще в Адміністрації Президента зустрівся з громадськими активістами, серед яких були волонтери, колишні військові. Під час цієї зустрічі він прокоментував заяву свого глави АП щодо референдуму, яка сколихнула суспільство напередодні. «Ми повинні чути кожну людину. Це не законодавчий референдум, а інформаційний: громадяни, що ви думаєте. Це нормальна розмова з людьми», — сказав Володимир Зеленський, йдеться на сайті глави держави. Президент наголосив, що прагне відкритості в обговоренні важливих для країни питань і не хоче ухвалювати рішення за зачиненими дверима, як це робилося раніше. Учасники зустрічі погодилися, що доцільно назвати це не референдумом, а опитуванням і діалогом з суспільством.