Катерина ВАЩУК: «Ми підтримаємо будь-яке рішення нашого лідера»

— Коли насправді визріло рішення обрати лідером партії Володимира Литвина?
— Іще коли Литвин очолював блок політичних партій «За Єдину Україну» стало зрозуміло, що з часом він буде змушений визначитися із власною партійною приналежністю. Оскільки спектр партій в Україні доволі широкий, простіше та й ефективніше співпрацювати з уже існуючими, аніж створювати нові. Дійсно, ми доволі довго пропонували Володимиру Михайловичу очолити АПУ. Спочатку він відмовлявся, пояснював, що подібний крок не на часі. Так тривало близько року, але наразі момент настав: подальше зволікання було б не на користь партії. Ми щиро раді з того, що Литвин обрав саме нашу політсилу. Він родом із села і проблеми аграріїв йому близькі. Ми і раніше тісно співпрацювали: спікер регулярно спілкувався з депутатами місцевих та селищних рад, приходив на розширені засідання профільного комітету, їздив по регіонах.
— Який партійний «спадок» отримав Литвин?
— Для участі у виборах 2006 року НАПУ має добрий потенціал, перш за все — розгалужену регіональну мережу. Але без об’єднуючого фактора, без харизматичного лідера ми не могли сповна його розкрити. Сподіваюся, тепер нам це вдасться. Партія не має значних фінансових та медіа ресурсів, наша сила — у живому спілкуванні з людьми безпосередньо на місцях.
— Чому розподіл керівних посад перенесли на другий етап з’їзду?
— Цю пропозицію я висловила на Вищій раді партії, і колеги мене підтримали. Для того, щоб новий лідер міг вірно визначити місце кожного в партійній ієрархії, потрібен час. Наразі Володимир Михайлович активно знайомиться з нашим активом, до кожного приглядається. Партія — це не акціонерне товариство, а передовсім команда, і формувати її поспіхом недопустимо.
— Депутатам, що пройшли в ВР за списками АПУ, але входять до складу інших фракцій, зроблено «попередження» про можливість виключення з партії. Почалося «збирання земель»?
— Народні депутати повинні самі визначитися, ми не будемо ні на кого тиснути. Рішення з’їзду вмотивоване прагненням розбудовувати партію на засадах демократичного централізму. Авторитет можливий лише за умови відповідальності, а яка ж може бути відповідальність, якщо на виборах ми разом, а в парламенті розбігаємося? На місці виборців я б не вірила тим депутатам, які за одне скликання встигли змінити з десяток фракцій.
— Леонід Кучма був одним із перших, хто привітав Володимира Литвина з новою посадою. Ймовірно, Президент дізнався про це значно раніше, ніж відбувся з’їзд. Чи було його попереднє схвалення?
— Наш Президент дуже мудрий і толерантний політик, він не займається тим, що призначає голів партій. Він дав зрозуміти, що це наша внутрішня справа, але в ході розмови натякнув, що задоволений вибором партійців.
— У якому форматі НАПУ братиме участь у виборах 2004-го?
— На обласних конференціях партійці підтримали кандидатуру Віктора Януковича, але остаточне рішення прийматиме з’їзд. Ми шануємо Віктора Федоровича — за часів його прем’єрства бюджет аграрного сектора, враховуючи нещодавно проголосовані поправки, досяг трьох з половиною мільярдів. Ми плануємо створити програму, яка б відображала наше бачення стратегії розвитку держави і передати її кандидату. Якщо з ключових питань позиції збігатимуться, і він відобразить побажання НАПУ у своїй програмі, то може розраховувати на нашу підтримку.
— Володимир Литвин не раз наголошував, що балотуватися не збирається, але якщо він раптом змінить своє рішення, чи підтримає його партія? І чи відмовить в такому разі НАПУ в підтримці Віктору Януковичу?
— Ми підтримаємо будь-яке рішення нашого лідера. Але я знаю пана Литвина як політика послідовного, і якщо він сказав, що не піде на вибори, значить, так воно і буде. До того ж, він голова ВР і має певні зобов’язання перед усіма депутатами. Якби він роздумував над такою можливістю, то, напевно, консультувався б із усім депутатським корпусом.
— З приходом Володимира Литвина у партію спеціалісти пов’язують активізацію аграрного лобі.
— Сподіваюся, за його допомогою ми нарешті комплексно підійдемо до аграрної реформи. Такої, якою вона має бути, а не до банального переділу власності. Реформа має забезпечувати економічну вигоду сільського господарювання та добробут для селянина. Якою б настирною і послідовною не була фракція, але слово голови парламенту важить більше.